Падіння дрона біля корпусу та пари в укриттях: як атаки на столицю руйнують навчальний процес

Через фактично безперервні повітряні тривоги та атакиросійських військ на столицю київські вищі навчальні заклади нині постійно балансують між потребою в якісній очній освіті та фізичним збереженням життів. Лише цього тижня окремі університети, які вивели своїх студентів на навчання в аудиторії, після чергових обстрілів РФ були змушені оперативно змінювати формат і повертатися на дистанційку.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Аліни Лісової.

Падіння дрона біля корпусу та повернення на онлайн

Ранок середи — Росія вчергове масовано атакує столицю ударними безпілотниками. На моторошних кадрах, які зняли студенти одного зі столичних університетів, видно: молодь рухається поруч із навчальним корпусом, аж раптом просто посеред Києва падає ворожий дрон, і всі починають тікати від вибуху.

Керівництво Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) вирішило відновити змішаний формат із безпосередніми аудиторними заняттями лише за два дні до цієї атаки. Одразу після обстрілу на сайті закладу повідомили: постраждалих серед студентів та викладачів немає, проте виш знову змушений повернутися на віддалене навчання.

Подібна ситуація склалася і в інших закладах вищої освіти. В Університеті культури очні пари за рішенням адміністрації також відновили з початку тижня.

«1 вересня почалося з того, що ми вийшли на онлайн, але зараз перейшли на очне навчання. Деякі дисципліни ми просто не можемо засвоїти дистанційно. Наприклад, акторська майстерність — як ти її вивчиш онлайн? Ніяк, бо тут потрібно, аби ти фізично був присутній на парі, щоб викладач бачив тебе й твої емоції. На жаль, дистанційний формат не передбачає повного вивчення цієї дисципліни», — пояснює третьокурсниця Катерина Бутузова.

Перервані пари та проблеми з місткістю сховищ

Попри беззаперечні переваги навчання в аудиторіях, студенти зізнаються: системний повітряний терор дуже погіршує якість знань. Під час оголошення тривоги всі мусять залишати аудиторії та прямувати до укриттів. Проте далеко не всі вони облаштовані для повноцінного проведення лекцій.

«Наразі у нас не проводяться пари в укриттях… Викладачі просять пройти в сховище, і ми там просто чекаємо на відбій. Сьогодні я добиралася до університету більше години, приїхала — і одразу дали повітряну тривогу. У нас за розкладом дві пари: одну з них тривога повністю забрала, другу провели лише частково, і на цьому все», — діляться студентки.

Водночас у мережі ширяться повідомлення про випадки, коли через значну кількість студентів університетські сховища виявляються замалими. Так, у соцмережах з’явилося відео, де студенти економічного факультету одного з вишів під час тривоги стояли в черзі на вулиці. У дописах стверджувалося, нібито через переповнення укриття їм запропонували йти пішки 10 хвилин до метро.

За цим фактом правоохоронці одразу розпочали перевірку. Окреме внутрішнє розслідування ініціював і сам навчальний заклад, де згодом повідомили: інформація про свідомий недопуск студентів до сховища за результатами перевірки не підтвердилася.

Позиція МОН та досвід Могилянки

Проте як має проходити навчання і чи існує єдиний безпечний формат? На запит ТСН у Міністерстві освіти і науки України відповіли: право автономії для кожного вишу залишається основоположним.

«Формат освітнього процесу заклади вищої освіти визначають самостійно з урахуванням безпекової ситуації, наявності та місткості захисних споруд, а також рішень відповідних органів влади», — наголошують у МОН.

Одне з найсучасніших та добре обладнаних сховищ має Національний університет «Києво-Могилянська академія». Усі попередні роки тут намагалися організовувати виключно очне навчання.

«Від початку повномасштабної війни, станом на початок цього навчального року, всі бакалаври та магістри вчилися лише в аудиторіях. Це було дуже важливо для нашої спільноти, для абітурієнтів та їхніх батьків, адже це про якість», — зазначає президент НаУКМА Сергій Квіт.

Утім, нині ситуація ускладнилася. Через безпекові ризики скасували традиційну вересневу посвяту, а на очне навчання вивели лише першокурсників, для яких критично важливою є соціалізація.

«Жоден університет у Києві чи загалом в Україні не має такої кількості укриттів, у яких можна було б повноцінно проводити весь освітній процес — тобто щоб повністю переміститися з будівель у підвали. Тому ми почали навчальний рік так, що лише перший курс навчається в аудиторіях. Далі дивитимемося на зміни й гнучко ухвалюватимемо рішення щодва тижні чи щомісяця», — пояснює Сергій Квіт.

Для навчання під час тривог у Могилянці використовують підвали та склепіння історичного корпусу, збудовані ще Петром Могилою 3 століття тому, які були спеціально розкопані та відновлені.

Дистанційна освіта: це не просто «лекція у смартфоні»

Українська освіта вже ніколи не буде такою, як раніше, переконаний ексдиректор УЦОЯО, доктор педагогічних наук, професор Ігор Лікарчук. Втім, на його думку, попри роки пандемії та війни, в Україні досі не створено повноцінної системи дистанційного навчання.

«Потрібно визнати те, що дистанційна освіта — це вже частина освітньої реальності. Але саме дистанційна освіта, а не просто уроки чи лекції у смартфоні. Лекція в інтернеті, де напівприсутні студенти (одні слухають, інші ні) — це не дистанційна освіта. Потрібно поєднувати змішану форму навчання — як офлайн, так і онлайн. Але це ціла система самостійного опанування матеріалу під керівництвом викладача, професора чи доцента, складання іспитів та проходження практичних робіт», — підкреслює Ігор Лікарчук.

Наразі більшість столичних ВНЗ повідомили про вимушений перехід на віддалений формат щонайменше до початку жовтня. Водночас керівництво закладів запевнило, що готове швидко реагувати на зміни безпекової ситуації за погодженням зі студентськими радами.

«Онлайн-формат зараз — це дуже хороший варіант. Тим більше ми те молоде покоління, яке дуже багато побачило за свої роки, і з дистанційкою ми добре ознайомлені», — каже студентка Каміла.

«Якщо маєш бажання навчатися, то будеш це робити за будь-яких умов, і не буде жодних виправдань», — підсумовує першокурсниця Марія.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: Пекло ударів у Києві! Таємниці Трампа і Сі! Куди втік Кравченко? | ТСН 20:00 25 вересня