Patriot, енергетичне перемир’я і не тільки: що привіз Зеленський із Генасамблеї ООН

Що Україна отримала після переговорів із Трампом та іншими партнерами, які домовленості досягнуті щодо Patriot, ППО, енергетики та переговорів із РФ.

Про що йдеться у матеріалі:

• Що Зеленський обговорив із Трампом у Нью-Йорку
• Що показали переговори Трампа і Зеленського
• Які практичні результати переговорів у Нью-Йорку – чи реально досягти енергетичного перемир’я

Візит президента України Володимира Зеленського до Нью-Йорка на 81-шу сесію Генеральної Асамблеї ООН приніс Києву низку конкретних домовленостей у сфері оборони, безпеки та міжнародної підтримки, однак не дав головного результату - припинення війни.

Главред з'ясував, що привіз Зеленський із Генасамблеї ООН для України.

Що Зеленський обговорив із Трампом у Нью-Йорку

Головним пунктом американської частини візиту стала зустріч Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня. За офіційним повідомленням української сторони, лідери говорили про можливі кроки деескалації, які могли б відкрити шлях до дипломатії, а також про підтримку України перед зимою. Про це повідомляв Офіс президента України.

Окремо Зеленський порушив питання виробництва ракет-перехоплювачів для Patriot в Україні. На цьому тлі сторони також обговорили зимовий пакет протиповітряної оборони.

"І Сполучені Штати, і Україна хочуть, щоб ця безглузда російська війна завершилася до зими. Ми обговорили можливі деескалаційні кроки, які можуть відкрити шлях до дипломатії", – зазначив Володимир Зеленський.

Після переговорів президент України повідомив, що американська сторона передасть Москві пропозицію про взаємне припинення атак на енергетичну інфраструктуру. Київ заявив про готовність погодитися на такий формат, якщо Росія також його виконуватиме.

"Ми готові до будь-якого формату енергетичного перемир’я. … Ми дуже вдячні американській стороні. Вони передадуть цю інформацію росіянам. Я не знаю позиції Росії", - сказав Зеленський.

За даними Axios, американська адміністрація паралельно просуває три напрямки: взаємну паузу щодо енергетичної інфраструктури, відновлення Чорноморського зернового коридору та тристоронню зустріч США, України й Росії, потенційно в Абу-Дабі.

Чи домовилися Україна і США про енергетичне перемир’я

Наступним елементом переговорів було проведення так званого "енергетичного перемир’я" між Україною та РФ. Зеленський заявив про готовність України до взаємного припинення ударів, тоді як Вашингтон мав донести пропозицію російській стороні. Київ наполягає на симетричності домовленості: припинення ударів має стосуватися не лише українських дій проти російських енергетичних об’єктів, а й атак РФ по українській енергосистемі.

"Ми не хочемо вдаватися в подробиці - ми готові до енергетичного перемир’я", - сказав Зеленський, передає Kyiv Independent..

Подальші заяви американської сторони показали, що переговорний процес триває. Держсекретар Марко Рубіо 23 вересня заявив, що Вашингтон намагатиметься домогтися обмеженого перемир’я щодо енергетики, хоча визнав складність такого кроку. Пізніше американська сторона говорила про зацікавленість обох сторін у обмеженій паузі щодо енергетики та зернового напрямку.

Тому результатом зустрічі стала не готова домовленість, а американська дипломатична пропозиція, на яку Україна публічно погодилася за умови взаємності.

Що США запропонували щодо зернового коридору і переговорів

Енергетична тема виявилася лише першою частиною ширшого американського плану. За словами Зеленського, Вашингтон також хоче повернути роботу Чорноморського зернового коридору та перейти до наступного дипломатичного етапу.

У розмові з Axios президент України повідомив, що США пропонують спочатку зустріч технічних груп, а вже потім - переговори на вищому рівні. Серед можливих майданчиків називався Абу-Дабі.

"Ми відкриті - будь-яка країна, будь-який формат", - сказав він.

Таким чином, після Генасамблеї ООН на столі залишилися одразу три взаємопов’язані питання: енергетична пауза, безпека морського експорту та новий формат переговорів за участю США, України й Росії.

Чи домовився Зеленський про тристоронню зустріч із Путіним

Дипломатичний трек окремо обговорювався і в контексті майбутнього саміту G20 у Маямі. Зеленський назвав участь Володимира Путіна у можливих тристоронніх переговорах одним із найважливіших кроків, який може зробити Дональд Трамп.

Українська позиція полягає в готовності до переговорів на рівні лідерів. Водночас сама зустріч Україна–США–Росія після поїздки до Нью-Йорка залишається пропозицією, а не досягнутою домовленістю.

"Я готовий (сісти за стіл переговорів із Путіним) у будь-який час… Гадаю, нам усім потрібно діяти якомога швидше", - сказав Зеленський.

Що відомо про ліцензію на виробництво ракет Patriot

Окремі деталі переговорів із Трампом повідомило джерело РБК-Україна. За його інформацією, під час зустрічі Зеленського та американського президента було досягнуто певного просування щодо ліцензії на виробництво ракет Patriot.

Одним із найважливіших оборонних питань під час візиту стала перспектива виробництва ракет для американських систем Patriot безпосередньо в Україні. До зустрічі Зеленського з Трампом ця тема залишалася невирішеною протягом кількох місяців, а на початку вересня держсекретар США Марко Рубіо повідомляв, що переговори щодо неї тривають.

25 вересня Зеленський заявив, що під час зустрічі 22 вересня Трамп повідомив йому про остаточне рішення щодо передачі Україні відповідних ліцензій. Це стало важливою зміною порівняно з попередньою невизначеністю навколо питання.

"Під час нашої зустрічі президент Трамп наголосив, що ухвалив остаточне рішення: Україна отримає ліцензії на виробництво ракет "Патріот", - сказав Зеленський журналістам.

При цьому президент України не уточнив строки початку виробництва та майбутні обсяги. Тобто політичне рішення про ліцензування було заявлене, однак конкретна виробнича програма, її терміни та масштаби залишилися предметом подальших переговорів.

Українська сторона паралельно працює над отриманням ракет для вже наявних систем Patriot. За словами Зеленського, Київ також уклав домовленість щодо майбутньої партії таких перехоплювачів, хоча він не назвав державу, яка має їх надати, кількість ракет і конкретну дату поставки.

"Сьогодні ми досягли домовленості - не скажу з ким - щодо поставки ракет для систем "Патріот", - зазначив президент.

Він назвав цю домовленість важливим результатом переговорів із партнерами. Водночас конкретні параметри поставки Україна поки не розкриває.

"Це важливе рішення, дуже важливе. Ми досягли результату", - сказав Зеленський.

Що показали переговори Трампа і Зеленського

Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко звернув увагу на контекст, у якому Зеленський їхав до Нью-Йорка. У статті "Удари по РФ без протестів США. Про що домовилися Трамп і Зеленський у Нью-Йорку" він зазначив, що Перед візитом у Києві існували побоювання, що Вашингтон може спробувати посилити тиск на Україну через удари по російській енергетичній інфраструктурі.

Напередодні зустрічі з американської адміністрації та особисто від Трампа лунали заяви про те, що українські удари по російських енергетичних об’єктах нібито впливають на ситуацію на американському паливному ринку. Сидоренко зазначає, що саме тому однією з інтриг зустрічі було питання, чи вимагатиме Трамп від Зеленського припинити такі удари.

За його оцінкою, цього не сталося. Навпаки, після переговорів Київ отримав можливість говорити про взаємне, а не одностороннє припинення атак.

"Жодних жорстких вимог. Жодних звинувачень", - так Сидоренко описує публічну частину переговорів Трампа і Зеленського.

За даними "Європейської правди", після зустрічі Зеленський підтвердив, що аналогічних вимог не було і під час закритої частини переговорів. Замість цього Вашингтон запропонував тимчасову взаємну паузу: Україна утримується від ударів по російських НПЗ, а Росія - від атак на українську енергетику.

Сидоренко також звернув увагу на те, що така схема відповідає пропозиціям Києва. Однак реалізація домовленості залежить від Москви, яка, за наведеними у матеріалі даними, від такого формату відмовилася.

"Україна вийшла з можливої іміджевої пастки", - зазначив Сидоренко, описуючи наслідки переговорів.

За його оцінкою, водночас не можна говорити про досягнення великих формальних угод. Не було підписано мирної домовленості, не запущено повноцінний переговорний процес, а питання санкційного тиску та ліцензії на Patriot залишалися проблемними.

При цьому редактор "Європейської правди" звертає увагу на іншу зміну - характер комунікації між Трампом і Зеленським. На його думку, переговори не дали всіх очікуваних практичних результатів, однак дозволили знизити напруженість у відносинах Києва та Вашингтона.

"Зараз можна говорити про те, що відносини зі США вийшли на більш-менш стабільний позитивний трек", - йдеться в оцінці Сидоренка.

Що показали переговори Зеленського з американськими конгресменами

Ще одним питанням переговорів стали так звані "пекельні санкції" - інструменти, передбачені законодавством, яке дає президенту США можливість застосовувати масштабні митні заходи проти держав, що купують російські енергоресурси.

Зеленський обговорював із американськими конгресменами застосування закону Ліндсі Грема. Для Києва цей механізм є одним із потенційних способів посилити тиск на Москву та змусити російське керівництво перейти до переговорів.

Сидоренко зазначає, що сам факт підписання Трампом законопроєкту одразу після його ухвалення став окремою подією. Водночас очікувань щодо того, що американський президент може оголосити про практичне застосування санкцій саме під час зустрічі із Зеленським, не виправдалося.

Українська сторона порушувала питання про запуск механізму, однак конкретного рішення Трампа щодо його застосування не пролунало.

"В американців є інструменти, щоб натиснути на Путіна. Цей закон дає можливість президенту США на дуже сильні санкції. Я буду йому вдячний, і сьогодні казав йому про це і публічно, і без медіа", - заявив Зеленський.

За словами Сидоренка, Трамп не дав позитивної відповіді щодо запуску санкційного механізму і не став публічно розвивати цю тему. Таким чином, сам закон уже існує, однак питання його практичного застосування залишається окремим політичним рішенням Вашингтона.

Що дала Україні безпекова угода з Австралією

Окрім переговорів зі США, важливим результатом візиту стало підписання у Нью-Йорку Угоди про довгострокову підтримку та співробітництво між Україною та Австралією. Документ підписали Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі. Документ передбачає продовження військової, фінансової та іншої допомоги.

Австралія вже надала Україні допомогу приблизно на 1 млрд євро. Новий документ охоплює підготовку українських військових, участь Австралії у відповідних міжнародних програмах і коаліції безпілотних систем, а також поглиблення оборонно-промислової співпраці.

"Австралія продовжуватиме підготовку українських воїнів, братиме участь у програмах NSATU і PURL та Коаліції безпілотних систем", - зазначалося за підсумками переговорів.

Окремо сторони планують вивчати спільне виробництво систем ППО, ракет, безпілотників та іншої оборонної продукції. Угода також охоплює енергетику, відновлення, розмінування, морську безпеку та повернення українських дітей.

Що передбачає Drone Deal України з Фінляндією

Ще одним результатом візиту стала угода з Фінляндією. Володимир Зеленський та президент Фінляндії Александр Стубб підписали Drone Deal, яка має поглибити співпрацю у сфері безпілотних систем, оборонних інновацій та обміну досвідом.

Фінляндія стала одинадцятою державою, яка приєдналася до відповідної ініціативи України. Формат передбачає довгострокову взаємодію у сфері технологій та безпеки.

"Фінляндія та Норвегія – дуже сильні партнери України", - наголосив Володимир Зеленський.

На тристоронній зустрічі Україна також обговорила із Фінляндією та Норвегією посилення ППО та зимовий пакет підтримки. Отже, цей напрям поєднав безпосередню військову допомогу з розвитком виробничих і технологічних можливостей.

Що Зеленський обговорив із Макроном щодо ППО

У Нью-Йорку Зеленський також зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном. Головними темами стали безпека України, підготовка зимового пакета підтримки, а також можливість отримання додаткових систем SAMP/T і ракет до них.

Київ також працює з Парижем над перспективою виробництва відповідних систем і боєприпасів безпосередньо в Україні. Окремим напрямком залишається антибалістична програма FREYJA.

"Продовжуємо роботу над можливістю виробляти такі системи ППО й ракети до них в Україні, а також над спільною з партнерами антибалістичною програмою FREYJA. Розраховуємо на перші результати вже цього року", – наголосив Володимир Зеленський.

Французький трек таким чином доповнив переговори зі США про Patriot: йдеться не лише про отримання готових систем, а й про розширення європейських можливостей захисту від ракетних атак.

Про що Зеленський домовлявся з Марком Рютте щодо Patriot

24 вересня Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Переговори відбулися після нових балістичних атак Росії по Києву, тому центральною темою стала необхідність посилити українську антибалістичну оборону.

Український президент поінформував Рютте про наслідки атак і потреби української протиповітряної оборони. Сторони також обговорили зимовий пакет підтримки.

"Це постійна реальність, у якій живе Україна. Неможливо протидіяти цьому терору проти життя наодинці. Ми навчилися збивати крилаті ракети, дрони, зараз шукаємо рішення проти реактивних "шахедів", і вже є хороші результати. Але проти балістики поки працюють тільки перехоплювачі до "петріотів", які потрібні фактично щодня", – зазначив Зеленський.

Для України цей напрям важливий передусім через різницю між довгостроковими планами виробництва та потребами найближчих місяців. Саме тому паралельно із ліцензійними переговорами Київ шукає готові ракети у партнерів.

Що обговорили Зеленський та Ердоган

Переговори Зеленського з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом були зосереджені насамперед на Чорному морі. Сторони обговорили безпеку судноплавства, відновлення морського експорту продовольства, можливість нової Drone Deal та двосторонні економічні питання.

Для України відновлення стабільного морського експорту залишається пов’язаним із безпекою портів та інфраструктури. Київ пов’язує можливість повного відновлення роботи коридору з припиненням російських ударів.

"Фактично є країни на кожному континенті, які залежать від нашого експорту продовольства. І зараз на столі є різні варіанти, як його можна повною мірою відновити", – наголосив Володимир Зеленський.

Окремо сторони говорили про двосторонню торгівлю та зону вільної торгівлі.

Що Велика Британія пообіцяла Україні перед зимою

У Нью-Йорку Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом. Основними темами стали підготовка України до зими, посилення протиповітряної оборони, захист енергетики та подальша військова допомога.

Зеленський окремо подякував британській стороні за підтримку та постачання Storm Shadow.

"Ми зробимо внесок для енергетичної інфраструктури, але буде й подальша підтримка, деталі якої ми остаточно узгодимо найближчими тижнями", – розповів Енді Бернем.

Британська сторона також повідомила про роботу над новими технологічними рішеннями для української ППО. За словами Бернема, йдеться зокрема про компактніші та дешевші розробки, які можуть доповнити вже наявні засоби захисту.

"З’являються нові інноваційні рішення від британських компаній. Менші за масштабом і значно дешевші розробки, які можуть стати в пригоді. Ми й надалі працюватимемо з вами над цим питанням", - запевнив Бернем.

Що Україна та партнери заявили на Генасамблеї ООН про припинення вогню

23 вересня у Нью-Йорку напередодні брифінгу Ради Безпеки ООН щодо України була виголошена спільна заява України, Європейського Союзу та держав-партнерів. Її підписала широка група країн, серед яких Австралія, Канада, Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща, Японія, Південна Корея, країни Балтії та інші держави.

Україна, ЄС та держави-партнери виступили зі спільною заявою із закликом до Росії погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню та перейти до змістовних переговорів. У документі учасники підтвердили прихильність Статуту ООН, суверенітету, незалежності та територіальної цілісності держав, а також права України на самооборону.

"Ми нагадуємо, що Статут ООН підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність усіх держав, а також невід’ємне право на самооборону", - йдеться у документі.

Окремо держави висловили занепокоєння масштабом російських атак по цивільному населенню та інфраструктурі України. У заяві зазначалося, що ООН зафіксувала рекордно високу кількість жертв протягом останніх місяців.

"Ми глибоко стурбовані ескалацією Росії проти цивільних та цивільної інфраструктури по всій Україні, що спричиняє рекордно високу кількість жертв протягом останніх місяців, як зафіксувала ООН. Ми закликаємо до повного дотримання міжнародного гуманітарного права, притягнення до відповідальності та захисту цивільних людей", - наголошується у заяві.

Учасники також порушили питання Чорного моря, продовольчої безпеки та захисту комерційного судноплавства. Російські атаки та перешкоджання українському експорту були названі одним із чинників ризику для глобальної продовольчої безпеки.

"Ми підтримуємо зусилля щодо досягнення домовленості в Чорному морі для забезпечення свободи судноплавства та закликаємо до захисту комерційного судноплавства і критичної інфраструктури", - зазначається у спільній заяві.

Окремо держави нагадали, що Україна ще в березні 2025 року погодилася на повне, негайне та безумовне припинення вогню. Росію закликали зробити аналогічний крок.

"Ми закликаємо Росію нарешті зробити те саме як необхідний крок до змістовної дипломатії та переговорів, що ведуть до миру", - йдеться у документі.

У заяві також міститься заклик до повернення українських цивільних, яких Росія незаконно утримує або депортувала, зокрема дітей, а також до повернення військовополонених та інтернованих осіб.

"Україна хоче миру. Ми хочемо миру. Росія повинна припинити свою агресію, погодитися на припинення вогню та змістовно долучитися до переговорів щодо всеосяжного, справедливого і тривалого миру відповідно до міжнародного права", - йдеться у спільній заяві.

Які практичні результати переговорів у Нью-Йорку – чи реально досягти енергетичного перемир’я

Окремо результати переговорів Володимира Зеленського та Дональда Трампа оцінив політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв'ю Главреду. На його думку, значення зустрічі визначатиметься не лише публічними заявами президентів, а й подальшими діями сторін, зокрема розвитком ситуації на полі бою та рішеннями Вашингтона щодо підтримки України.

Експерт також звернув увагу на запропонований США формат енергетичного перемир’я. За його оцінкою, для Києва принципово важливо, щоб така домовленість передбачала взаємні зобов’язання Росії та України, а Сполучені Штати при цьому мали б достатньо важелів для впливу на Москву.

"Результат цих зустрічей визначається не стільки заявами, що пролунали на них, скільки супутніми та подальшими практичними кроками: ударами України по території Росії, застосуванням української балістики, перехопленням Україною ініціативи у війні – все це бачать американці. Більше того, США розуміють, що важелів тиску на нашу країну зараз немає", - вказав він.

Тарас Загородній окремо розглянув американську пропозицію щодо припинення ударів по енергетичних об’єктах. Він вважає, що Київ у цьому питанні займає позицію, яка дозволяє вимагати від Вашингтона насамперед конкретних дій щодо озброєння та впливу на Росію.

"А так, США виступили за енергетичне перемир’я, якого мають дотримуватися обидві сторони, тобто Росія має припинити удари по українській енергетиці. Це – пастка для Трампа. Адже зараз Україна перебуває у вигіднішій позиції: якщо Трамп хоче продемонструвати результат у процесі врегулювання російсько-української війни, нехай надає нам зброю – закінчимо війну до виборів, і буде йому щастя. Якщо – ні, то це будуть проблеми Трампа з виборами до Конгресу", - наголосив аналітик.

За словами експерта, окреме значення має дипломатична позиція Києва у переговорному процесі. Загородній вважає, що Україна демонструє готовність до миру та залишає відповідальність за подальші рішення передусім на Росії та Сполучених Штатах.

"Дипломатична позиція Києва при цьому бездоганна: ніхто не може запідозрити нас у тому, що ми хочемо ліквідації Росії (хоча насправді ми цього хочемо і активно над цим працюємо). Україна хоче миру, але його не хоче Путін. Тому нехай Штати вирішують щось із Путіним", - підсумував він.

Водночас Загородній звертає увагу на потенційну проблему, пов’язану із територіальним охопленням такого перемир’я. Якщо домовленість передбачатиме заборону ударів по всій території, яку Москва вважає російською, це може стосуватися і тимчасово окупованих українських територій.

За його оцінкою, саме питання Криму та інших окупованих територій може стати одним із головних юридичних і політичних вузлів. Москва може вимагати включення їх до режиму обмежень, тоді як Україна не погодиться трактувати окуповані території як частину Росії.

"Головне питання, яке виникає в контексті енергетичного перемир’я, - який юридичний статус Криму та інших тимчасово окупованих територій?" - наголосив Загородній.

Експерт також припустив, що навіть обмежений варіант домовленості може створити політичні проблеми для Кремля, якщо Москва наполягатиме на особливому режимі для окремих територій. На його думку, саме через ці суперечності переговори про енергетичне перемир’я можуть зіткнутися з серйозними труднощами.

"Якщо Україна припинить удари по території того самого Криму та Донбасу, вона де-факто визнає, що це не наші території. Ось тому я думаю, що на цьому розмова про енергетичне перемир’я закінчиться", - заявив Загородній.