Проїзд подорожчав до 30 грн без покращення якості: депутати перевірять тарифи метро й транспорту

Після того як разовий квиток у київському громадському транспорті подорожчав до 30 гривень, пасажири так і не побачили пропорційного покращення послуги. У Київраді вирішили розібратися, куди йдуть гроші й чому вища ціна не зробила метро швидшим чи комфортнішим.

Ініціативу розглядає тимчасова контрольна комісія, яка має проаналізувати економіку роботи комунальних підприємств «Київський метрополітен» і «Київпастранс». Як повідомляє Life.kyiv.ua, головне питання — чи відповідає тариф у 30 гривень фактичній якості перевезень, витратам підприємств та обсягам дотацій з міського бюджету.

Що саме перевірятимуть

У фокусі перевірки — собівартість перевезення одного пасажира. Депутати хочуть побачити, скільки насправді коштують утримання рухомого складу, зарплати, ремонти, електроенергія та пальне — тобто всі складові, які формують кінцеву ціну квитка.

Окремо рахуватимуть доходи, які транспортні підприємства отримують не від продажу квитків: це реклама, оренда площ і використання майна. Ці надходження частково компенсують витрати, тож їх теж повинні враховувати, визначаючи реальний стан роботи метро й наземного транспорту.

Подвійна оплата з кишень киян

Ключовий аргумент ініціаторів перевірки — ситуація подвійної оплати. Мешканці столиці спершу наповнюють міський бюджет через податки, а потім додатково сплачують 30 грн за кожну поїздку. Водночас транспорт традиційно отримує значні дотації з бюджету, оскільки виторг з квитків не покриває всіх видатків.

«Якщо підприємства отримують значне бюджетне фінансування, громаді мають зрозуміло пояснити, на які потреби йдуть кошти і чому це не призводить до помітного покращення якості обслуговування», — пояснюють у Київраді.

Якість проїзду та робота метро під час небезпеки

Пасажири й далі скаржаться на тривале очікування поїздів, переповнені вагони й нерівномірні інтервали. Нинішні інтервали руху столичного метро становлять близько 7–8 хвилин, а в години піку скорочуються до 3–5 хвилин. Для великого міста такі показники не завжди відповідають очікуванням пасажирів.

Свою роль відіграють і безпекові обмеження: під час жовтого рівня небезпеки зелена гілка може працювати у повному режимі, якщо дозволяють технічні умови. Водночас на червоній гілці рух можуть обмежувати через значну довжину відкритої частини маршруту.

Представник Київської міськради Андрій Вітренко наголошував: перш ніж підвищувати тариф, варто було забезпечити відчутне покращення послуги, а вже потім переглядати її ціну. На його думку, сама по собі вища вартість квитка не зробила транспорт швидшим, комфортнішим чи доступнішим.

Що дасть перевірка

Передусім депутати хочуть з'ясувати, наскільки обґрунтованим є тариф у 30 гривень, коли метрополітен і наземний транспорт продовжують потребувати значних дотацій. Очікується, що результати аналізу допоможуть сформувати зрозумілу картину того, скільки коштує перевезення одного пасажира, які доходи мають підприємства і що можна зробити для скорочення інтервалів руху.