Російські олігархи хочуть повторити шлях Фрідмана та Усманова для виходу з-під санкцій — Bloomberg

Російські олігархи вивчають, як мільярдерам Алішеру Усманову та Михайлу Фрідманувдалося вийти з-під санкцій Європейського Союзу, хоча мало хто з них бачить можливість найближчим часом скористатися цими прикладами, щоб домогтися скасування власних обмежень. Про це пише Bloomberg.

Після кількох років заморожування активів і судових баталій навколо різних санкційних режимівбагато найбагатших російських бізнесменів не бачать швидкого способу позбутися свого статусу ізгоїв. Більшість опитаних вважають, що несподівані винятки, які ЄС зробив для Усманова та Фрідмана, стали результатом особливих обставин у кожному з цих випадків.

Про це свідчить опитування Bloomberg News серед мільярдерів та людей із їхнього найближчого оточення, які попросили не називати їхніх імен через чутливість теми.

Водночас щонайменше двоє опитаних російських бізнесменів заявили, що мають намір уважно вивчити приклад Фрідмана в надії, що він створить прецедент, яким можна буде скористатися у власних судових спорах.

За словами Сєргєя Гландіна, партнера московської BGP Litigation, який спеціалізується на санкційному праві, ця справа може стати своєрідною інструкцією для інших.

Інвестиційний арбітраж може бути ефективним способом тиску на уряди, щоб змусити їх розпочати переговори або навіть домогтися виключення із санкційних списків, «і що більший позов, то швидше може відбуватися цей процес», зазначив він.

Усманов і Фрідман стали одними з найвідоміших росіян, яких досі виключали із санкційного режиму ЄС, а також першими такими випадками після тривалого лобіювання з боку однієї з ключових держав-членів Євросоюзу. Це відбувається в той час, коли Росія посилює повітряні атаки на українські міста з наближенням зими, а війна вже глибоко зайшла у свій п'ятий рік.

Кампанія Франції на підтримку Усманова шокувала інші країни ЄС і спричинила суперечки, які загрожували зірвати продовження майже 3000 санкційних заходів проти фізичних осіб та компаній.

Урешті сторони досягли компромісу: Усманова та Фрідмана вивели з-під санкцій, а обмеження щодо всіх інших осіб і компаній у списку продовжили на 36 місяців.

У відповідь на французьке лобіювання Люксембург домагався зняття санкцій із Фрідмана. Країна зіткнулася з арбітражним позовом приблизно на $16 млрд, який мільярдер подав через заморожування його активів у межах санкцій ЄС.

Фрідман стверджує, що Люксембург, виконуючи санкційні обмеження, порушив договір про захист інвестицій.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році більшість заможних росіян перевели свої активи та компанії назад до Росії й почали вкладати кошти в російські банки, споживчий бізнес, промислові активи та технологічні компанії.

Хоча деякі російські олігархи радіють за своїх колег, вони вдаються до чорного гумору, пояснюючи, чому вважають наслідки цих рішень обмеженими. Вони жартують, що навряд чи зможуть розраховувати на те, що в дружніх до них країнах знайдуться європейські в'язні, яких можна було б використати, щоб домогтися їхнього власного звільнення від санкцій.

Це натяк на зусилля Франції щодо виключення Усманова із санкційного списку ЄС. Президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував громадянина Франції Мартіна Раяна, якого ув'язнили за звинуваченням у шпигунстві, наступного дня після того, як Євросоюз погодився на поступку щодо Усманова.

Франція публічно не пов'язувала ці дві події. Однак, за словами людей, обізнаних із ситуацією, Париж домагався зняття санкцій із бізнесмена в межах домовленостей з Азербайджаном про звільнення ув'язненого.

Інші мільярдери побоюються, що становище російських компаній, які досі працюють у Європі, може стати ще складнішим. Вони остерігаються негативної реакції урядів країн ЄС через те, що рішення щодо Усманова та Фрідмана сприймається як таке, що завдало шкоди санкційній політиці блоку.

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі Politico припустив, що після рішення зняти обмеження з Усманова та Фрідмана ЄС варто запровадити санкції проти Владіміра Потаніна — головного інвестора найбільшої російської гірничодобувної компанії MMC Norilsk Nickel — та сталеливарного магната Владіміра Лісіна, який контролює Новолипецький металургійний комбінат (NLMK).

Потанін перебуває під санкціями США та Великої Британії, тоді як Лісін внесений до санкційних списків Австралії та Канади.

Norilsk Nickel — найбільший у світі виробник паладію та один із провідних виробників нікелю — експортує частину своїх металів до Європи та володіє нафтопереробним підприємством у Фінляндії.

NLMK спільно з SOGEPA, інвестиційним фондом бельгійського регіону Валлонія, володіє кількома європейськими заводами. Компанія також має виняток із санкцій, який дозволяє їй постачати сталеві сляби до ЄС до 30 вересня 2028 року.

Представники Потаніна відмовилися від коментарів. У NLMK також не стали коментувати пропозицію запровадити персональні санкції проти головного власника компанії, водночас наголосивши, що «ані пан Лісін, ані NLMK не співпрацюють із підприємствами російського військово-промислового комплексу».