Google відправить ШІ в космос – перший супутник запустить SpaceX

1 жовтня 2026 року Google планує запустити експериментальний супутник на ракеті Falcon 9 компанії SpaceX. Апарат стане частиною дослідницького проєкту Project Suncatcher, мета якого – перевірити можливість створення повноцінних центрів обробки даних для штучного інтелекту на орбіті. Про це пише Mashable.

Навіщо Google відправляє дата-центр у космос?

Це буде не справжній космічний дата-центр у звичному розумінні. Google почне з невеликого експериментального апарата, який має перевірити, чи здатні спеціалізовані процесори працювати в космосі та виконувати завдання, пов'язані зі штучним інтелектом.

За інформацією The New York Times, супутник зможе обробляти прості запити до ШІ безпосередньо на орбіті. Таким чином, компанія перевірить не лише роботу обладнання в космічному середовищі, а й саму концепцію виконання обчислень далеко від наземної інфраструктури.

Project Suncatcher Google представила як довгостроковий дослідницький напрям. Компанія офіційно дала йому зелене світло ще у травні 2025 року.

Ідея полягає у створенні орбітальної інфраструктури, яка могла б використовувати сонячну енергію для роботи потужних обчислювальних систем. Це потенційно дозволило б зменшити залежність ШІ від величезних наземних дата-центрів, які потребують значної кількості електроенергії та складних систем охолодження.

Що буде всередині першого супутника?

Перший апарат у межах експерименту отримав назву MVP. Він матиме всередині чотири тензорні процесори (TPU) – спеціалізовані чипи Google для виконання завдань штучного інтелекту.

Сумарна обчислювальна потужність цих компонентів приблизно відповідає потужності одного сервера наземного дата-центру. Електроенергію для роботи процесорів забезпечуватимуть сонячні панелі супутника. Вони зможуть виділяти близько 1 кіловата потужності для обчислювального обладнання.

Для першого експерименту цього має вистачити. Google хоче перевірити, наскільки стабільно TPU працюватимуть в умовах космосу та чи можна буде використовувати таку конфігурацію для реальних ШІ-завдань.

Супутник планують експлуатувати приблизно один рік. Під час роботи на орбіті його процесори зможуть обробляти короткі запити протягом приблизно 15 хвилин. У цей час система Google Gemini генеруватиме відповіді. Після 15 хвилин обчислювальне обладнання доведеться вимикати для охолодження. Саме температурний режим є однією з найскладніших проблем проєкту.

Чому охолоджувати комп'ютери в космосі складніше?

На перший погляд може здатися, що космос ідеально підходить для дата-центрів, адже навколо апаратів немає гарячого повітря та атмосфери. Насправді вакуум створює окрему інженерну проблему.

Звичайні комп'ютери та сервери використовують повітряний потік для відведення тепла. У космосі повітря немає, тому вентилятори, які використовуються в наземних системах, не можуть виконувати свою звичну функцію.

У своєму матеріалі про Project Suncatcher Google називає охолодження орбітальних дата-центрів одним із ключових дослідницьких завдань.

TPU виробляють значну кількість тепла на невеликій площі. Якщо його не відводити достатньо ефективно, процесори можуть перегрітися. У космосі тепло доводиться відводити за допомогою радіаторів, які працюють за іншим принципом, ніж системи охолодження на Землі. Саме тому під час першого тесту Google обмежить тривалість роботи обчислювального обладнання 15 хвилинами, після чого супутник має перейти до циклу охолодження.

Тестування цього процесу є однією з головних цілей місії.

Що станеться із супутником після експерименту?

Після приблизно року роботи MVP припинить виконувати свої завдання. Однак супутник не впаде на Землю одразу.

За планом, він залишатиметься на орбіті ще приблизно шість років. Після цього гравітація Землі поступово змусить його зійти з орбіти.

Під час входження в атмосферу апарат має згоріти. Таким чином, експеримент Google буде відносно коротким у порівнянні з потенційним життєвим циклом майбутніх космічних дата-центрів. Компанія спочатку хоче перевірити базові технології, перш ніж переходити до значно складніших і дорожчих систем.

Google фактично перевіряє ідею Ілона Маска

Концепція дата-центрів для штучного інтелекту в космосі стала особливо помітною після того, як Ілон Маск почав говорити про неї як про майбутнє розвитку ШІ.

Раніше цього року SpaceX придбала компанію xAI, що належить Маску. Після угоди він пояснив, що однією з причин об'єднання компаній була можливість працювати над розміщенням ШІ-дата-центрів у космосі.

Маск пов'язував цю ідею зі стрімким зростанням потреби штучного інтелекту в обчислювальних ресурсах.

Сучасний розвиток ШІ залежить від великих наземних дата-центрів, які потребують величезної кількості електроенергії та охолодження, – заявив Маск після придбання xAI.

Він також стверджував, що глобальний попит на електроенергію для штучного інтелекту не можна задовольнити лише наземною інфраструктурою без створення додаткового навантаження на громади та довкілля.

"У довгостроковій перспективі космічний ШІ, очевидно, є єдиним способом масштабування", – сказав Маск.

Google оголосила про Project Suncatcher невдовзі після того, як Маск публічно розповів про свої плани щодо орбітальної інфраструктури для ШІ. Втім, це не означає, що Google уже будує повноцінний космічний дата-центр. Нинішній запуск – лише експеримент, який має відповісти на базові технічні питання.

Чи з'являться повноцінні ШІ-дата-центри на орбіті?

До реального будівництва великих дата-центрів у космосі ще дуже далеко. Навіть якщо експеримент Google виявиться успішним, компанії доведеться вирішити значно більше проблем, ніж просто забезпечити роботу TPU на орбіті.

Потрібно буде створити системи ефективного охолодження потужнішого обладнання, забезпечити стабільне електропостачання, захистити електроніку від космічного середовища та організувати зв'язок із Землею.

Окремим питанням стане масштабування. Чотири TPU та близько 1 кіловата потужності – це лише невеликий експеримент порівняно з наземними дата-центрами, які можуть містити тисячі процесорів і споживати величезні обсяги електроенергії.

Тому навіть у разі успішної місії Google до масштабних орбітальних дата-центрів можуть пройти роки або навіть десятиліття. Перший запуск Project Suncatcher водночас стане важливим практичним тестом самої ідеї. Якщо MVP покаже, що спеціалізовані процесори можуть стабільно працювати в космосі, використовувати сонячну енергію та виконувати завдання штучного інтелекту, Google отримає основу для наступних експериментів.

Поки що компанія перевірятиме найменший можливий варіант майбутньої системи. Але саме з таких тестів може початися перехід від наземних обчислень до інфраструктури для штучного інтелекту на орбіті.