Кінець «глибокої стурбованості»: НАТО та ЄС будують купол від дронів, але він запрацює не скоро

Війна Росії проти України дедалі частіше виходить за межі українського "неба". Бойові БпЛА неодноразово перетинали кордони країн Євросоюзу та НАТО, падали на їх території, спричиняли закриття аеропортів та піднімали в повітря винищувачі. Коротко про - про те, як Євросоюз поступово припиняє висловлювати занепокоєння тим, що відбувається, і, можливо, нарешті, перейде до конкретних заходів, щоб не допустити війни на його території.

Скільки їх, що впали

Як не дивно, на просте запитання "скільки разів невідомі дрони перетинали кордони країн ЄС?" однозначної відповіді немає. Виявляється, всі рахують по-різному: десь – окремі апарати, десь – епізоди порушення повітряного простору, а десь просто збирають повідомлення про можливі дрони. Крім того, частина інцидентів згодом не підтверджується.

Найточнішу офіційну цифру зараз має Румунія: за даними міноборони, з початку повномасштабної війни російські дрони 29 разів порушували повітряний простір країни. З них 15 випадків трапилися лише цього року, і найчастіше безпілотники атакували українські порти на Дунаї.

Румунія взагалі стала однією з найбільш постраждалих країн ЄС через свою географію: вона має близько 650 км сухопутного кордону з Україною. Російські БпЛА б'ють українську інфраструктуру в безпосередній близькості від румунської території.

Наприкінці травня один із російських дронів упав на житловий будинок у румунському Галаці. Постраждали двоє людей. Reuters назвав цей випадок першим епізодом за час війни, коли російський БпЛА в країні НАТО потрапив у густонаселений район та поранив людей. Втім, реакція країн ЄС тоді ще не вийшла за межі простого занепокоєння.

У червні румунські військові знешкодили фрагменти російського дрону біля українського кордону. За даними оборонного відомства уламки містили вибухову речовину.

Стурбованість змінилася тривогою. І через місяць румунські ВПС вже на повну силу застосовували зброю проти безпілотників, які порушували повітряний простір Румунії.

Ой, як неприйнятно!

Також у черзі держав, "потурбованих" безпілотниками, стоїть Польща. Під час масованої російської атаки на Україну в ніч із 9 на 10 вересня 2025 року польські військові повідомили про численні порушення повітряного простору. Спочатку військові заявляли, що радари виявили понад десять об'єктів, які становили потенційну загрозу. Потім їхня кількість збільшилася до 19, і в небі з'явилися польські F-16, а також літаки союзників.

Влада назвала подію «актом агресії, який становив реальну загрозу безпеці громадян». Прем'єр-міністр Дональд Туск провів екстрену нараду уряду та зв'язався з генсеком НАТО Марком Рютте. Останній знову звернув на стадію заклопотаності і заявив, мовляв, так, небезпечно та неприйнятно російським дронам порушувати польський повітряний простір. Пішла за цим хоч якась жорстка відповідь від Польщі? Ні.

Недостатньо швидка реакція

Країни Балтії небезпідставно вважають, що вони – наступні вороги після України, і РФ якось не приховує цього, демонструючи оскал, далекий від миролюбного. Влітку минулого року в Латвії впали два російські безпілотники Gerbera. Литовська розвідка дійшла висновку, що обидва апарати випадково відхилилися від маршруту через дії РЕБ або поломку.

А 15 вересня 2026 року італійський винищувач, який виконував місію НАТО, збив у литовському повітряному просторі безпілотник, який там з'явився з боку Білорусі.

Італійський міністр оборони Гвідо Крозетто заявив, що дрон, «швидше за все», прийшов із Росії. Українці його ідентифікували як «Герань-2». Литовська влада все ще продовжує аналізувати уламки. При цьому глава Литви Гітанас Науседа заявив, що дрон, ймовірно, був направлений проти України, але міг змінити курс через українські засоби РЕБ. Тобто, «ну мало куди він летів…».

Естонія та Фінляндія також не раз заявляли про дрони з боку Росії у своїх повітряних просторах. Причому щоразу стверджувалося, що дрони – українські. Фінська влада припускала, що причиною відхилення апаратів від маршруту могло стати російське радіоелектронне придушення.

У травні цього року Латвія і Литва зажадали від НАТО посилити протиповітряну оборону після того, як два, імовірно, українські дрони перетнули кордон з боку Росії і впали в Латвії. Один апарат вибухнув біля об'єкта зберігання нафти в Резекненському краї і пошкодив чотири порожні резервуари. Тоді Україна заявила, що БпЛА були українськими, проте російські засоби РЕБ змінили їхній маршрут.

Після критики через недостатньо швидку реакцію на загрозу дронів міністр оборони Латвії Андріс Спрудс пішов у відставку. За кілька днів прем'єр-міністр Евіка Силіня також подала у відставку.

Об'єкти у повітряному просторі

Північно-західна частина Євросоюзу також раптом усвідомила, що тривоги, закриття аеропортів та обмеження на польоти – не є ознакою мирної країни. У травні повідомлення про дрони призвели до тимчасового припинення роботи аеропорту Гельсінкі. Винищувачі піднялися в повітря, а майже 2 млн жителів столичного регіону отримали попередження залишатися в приміщеннях. Президент Олександр Стуб при цьому заявив, що прямої військової загрози країні немає.

У Німеччині так довго повідомлялося про невідомих безпілотників над військовими об'єктами, що стався конфуз із казки «Вовк! Вовк!». У серпні в аеропорту Лейпцига, поряд із злітно-посадковою смугою, було виявлено дрон із вибухівкою. Влада Німеччини назвала РФ відповідальною за спробу атаки (за результатами розслідування).

У листопаді минулого року в Бельгії дрони паралізували роботу одразу кількох аеропортів: у Брюсселі, Антверпені, Льєжі та Остенді. Також повідомлялося про дрони біля військової бази Флоренн. Тільки у Брюсселі було скасовано 81 авіарейс і ще 24 перенаправлені. Міністр оборони Тео Франкен заявив, що це могла бути організована гібридна атака, і наголосив, що кілька великих дронів рухалися групою.

Один із найпоказовіших випадків стався в Данії: 25 вересня 2025 року аеропорт Копенгагена був закритий після повідомлень про кілька великих об'єктів у повітряному просторі. Потім аналогічні повідомлення надійшли з військової авіабази та інших аеропортів. Влада Данії вважала це гібридною атакою на країну. Влітку 2026-го данська поліція завершила розслідування і заявила: доказів того, що об'єкти, які спостерігалися, були дронами, не знайдено.

На тлі таких сумних логічних викладок добре тримається президент Франції Еммануель Макрон. Ще після інциденту в Лейпцигу він доручив уряду підготувати конкретний план захисту критичної інфраструктури від таких загроз.

Головне – вчасно

Незабаром до французів підтягнулися решта учасників НАТО та Євросоюзу. В принципі, вже після нальоту на Польщу в Північноатлантичному блоці почали рухатися трохи активніше і майже вже запустили посилену систему спостереження та оборони Східного флангу (Eastern Sentry). Сюди входять додаткові винищувачі, гелікоптери, транспортна авіація, системи ППО, літаки спостереження та кораблі. Завдання: підвищити здатність НАТО виявляти загрози та швидше реагувати на них. Водночас НАТО повідомляє, що збиватиме не конкретно російські дрони, а взагалі всі несанкціоновані об'єкти.

ЄС також нарешті розродився ідеєю створити свою систему протидії БпЛА. Ще в лютому Єврокомісія представила «План дій ЄС щодо безпеки безпілотників та протидії їм». У принципі – аналог натовського «знайти та знешкодити». Єврокомісія додала до нього ще національних координаторів із безпеки дронів. Спільно це виглядає як два пункти: створити загальноєвропейський захист від дронів і посилено захистити східний кордон ЄС.

На вершині цієї грандіозної ініціативи – терміни її втілення у життя: планується (!) до кінця 2027-го та 2028-го відповідно. Як завжди, дуже «своєчасно».

Влітку Єврокомісія запропонувала п'ять великих транскордонних оборонних проєктів. В одному з них – DECODER (Drone and Counter Drone European Resolve) братимуть участь 26 країн ЄС, Норвегії та України. Інвестиції скажені - €3,5-5 млрд, терміни реалізації - до 2033 року. За цей час треба розгорнути виробництво дронів та засобів протидії їм.

Ще один проєкт – Eastern Flank Watch – має об'єднати 13 країн ЄС, Норвегію та Україну. І ще п'ять маленьких проєктиків тієї ж спрямованості, на що виділять €325 млн. Усі ці пропозиції ще мають отримати остаточне схвалення Ради ЄС.

Все це правильно і потрібно, але як бути з тим, що Європа вже дуже запізнюється.