"Недостовірні дані" у "Дії": чому мешканці зруйнованих квартир отримують відмови

Програма «єВідновлення» працює в Україні вже кілька років. За останніми даними Мінрозвитку, компенсації за житло отримали 231 681 родина на загальну суму 119,1 мільярда гривень. Водночас на прифронтових територіях, зокрема на Херсонщині, кількість зруйнованого житла зростає майже щодня.

Окремою проблемою залишається компенсація за зруйновану квартиру в багатоквартирному будинку. Причина криється в правилі: щоб власники квартир могли отримати сертифікат за знищене житло, увесь будинок мають визнати зруйнованим. Якщо ж споруда формально «вціліла», люди опиняються без виплат.

Саме з такою ситуацією зіткнулися жителі Берислава Херсонської області Наталія Яковлєва та Роман Запорожець. Як з'ясувало видання «Вгору», їхні будинки обстежували дистанційно — люди надавали фотографії зруйнованих осель, однак у документах житло залишилося лише «пошкодженим». У застосунку «Дія» з'явилося повідомлення: «внесені недостовірні дані».

Роман Запорожець мешкав у двоповерховому багатоквартирному будинку. Його квартира була на другому поверсі, і частина оселі фактично обвалилася. Чоловік тричі подавав заяву на сертифікат — і щоразу отримував відмову. У міській комісії йому пояснили: поки багатоквартирний будинок не визнали зруйнованим, компенсацію за окрему квартиру не дають. Зараз Роман живе в Кривому Розі й орендує житло. «Ми чекаємо п'ятий рік, хоч що-небудь», — каже він.

У родини Наталії Яковлєвої зруйнований цілий під'їзд. Документи на «єВідновлення» оформлювали за допомогою фахівців у Кривому Розі, готову папку передали до місцевої адміністрації. Спершу розгляд заяви у «Дії» призупинили, згодом сказали, що адміністрація більше не займається справою, бо документи щодо багатоквартирних будинків передали далі. Зрештою у «Дії» з'явилася відмова з тим самим формулюванням «недостовірні дані» — без пояснення, які саме відомості не зійшлися.

Хто визначає, зруйноване житло чи ні

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк, рішення щодо конкретного об'єкта ухвалює місцева комісія. Центральна влада лише визначає правила й алгоритми, а місцеві органи мають організувати обстеження та внести інформацію до реєстру.

Коли оглянути будинок неможливо через бойові дії, держава дозволяє дистанційне обстеження — збір і аналіз інформації без фізичного доступу до об'єкта, зокрема за фотографіями чи відео з дронів. Шуляк наголошує, що сама «Дія» не вирішує, кому давати компенсацію: цифрова система лише передає інформацію, а фінальне рішення ухвалює комісія.

Окремо депутатка звернула увагу на методологічну прогалину: комісія має пояснювати, чому будинок визначають, наприклад, як пошкоджений на 60%, а не зруйнований на 80%. Вона запропонувала розібратися з підходом Бериславської комісії до дистанційних обстежень. Роман Запорожець додає: із приватними будинками проблем немає — щотижня місцева влада затверджує компенсації, а от із багатоквартирними питань найбільше.

Що змінює законопроєкт №11444 і скільки заклали грошей

Виправити ситуацію може законопроєкт №11444, який удосконалює правове регулювання компенсацій за пошкоджене та знищене нерухоме майно. Станом на вересень 2026 року документ очікує розгляду, а профільний комітет рекомендував прийняти його за основу з доопрацюванням. Серед запропонованих змін — механізми, які мають спростити роботу комісій у випадках масового руйнування. Зокрема, йдеться про можливість визнавати територію непридатною для проживання, коли значна її частина фактично знищена: немає інфраструктури, води, газу, доріг, а більшість будинків пошкоджені або зруйновані.

Гроші на програму держава планує і надалі. У проєкті держбюджету на 2027 рік на житлову політику загалом передбачено 84,9 мільярда гривень. З них 24,4 мільярда мають спрямувати на житлові програми — «єВідновлення», компенсації, ваучери та субвенції, а ще 45 мільярдів закладено на програму «єОселя». Щоправда, ці цифри стосуються проєкту бюджету й можуть змінитися під час розгляду.

Що робити, якщо квартира зруйнована, а будинок — ні

Насамперед зберігайте всі докази руйнування: фотографії, відео, довідки про обстріли, акти ДСНС, якщо їх вдається отримати. Далі подавайте заяву через «Дію» або особисто до місцевої комісії. Якщо отримали відмову з формулюванням «недостовірні дані», обов'язково вимагайте письмове роз'яснення, які саме відомості викликали зауваження, — без цього виправити заяву неможливо.

Якщо комісія бездіє або відмовляє незрозуміло чому, звертайтеся до органів місцевого самоврядування, а за потреби — до профільного міністерства чи народних депутатів. Коли фізичний доступ до житла небезпечний, нагадуйте, що держава дозволяє дистанційне обстеження. Олена Шуляк наголошує: якщо проблема у недосконалості нормативних актів, а не в рішеннях конкретної комісії, їх цілком реально змінити.