Відключення світла: МОН розробило 5 сценаріїв для шкіл і вишів

На тлі можливих енергетичних викликів, Міністерство освіти і науки (МОН) України розробило комплексний пакет рекомендацій, що охоплює різні аспекти функціонування освітніх закладів під час тривалих відключень електроенергії та інших надзвичайних ситуацій. Основний принцип цих настанов — забезпечення автономності та готовності до роботи в умовах блекауту протягом щонайменше 48 годин.

В основі підготовчих заходів лежить вимога до закладів освіти мати резервне живлення, запаси пального, питної та технічної води, а також продуктів тривалого зберігання. Пріоритет у забезпеченні такими ресурсами віддається установам з цілодобовим перебуванням людей, спеціальним навчальним закладам та об'єктам критичної інфраструктури. Це покликано гарантувати базові умови для життя та навчання в будь-яких обставинах.

Крім того, МОН наголошує на необхідності позапланових перевірок укриттів, які мають бути готові приймати учасників освітнього процесу протягом 48 годин без електропостачання. Поряд з укриттями мають функціонувати пункти незламності. Персонал закладів має бути підготовлений до проведення роз'яснень щодо поведінки при низьких температурах, запобігання переохолодженню, надання домедичної допомоги та дій під час повітряних тривог без світла.

Для шкіл було визначено п'ять рівнів реагування, які залежать від тривалості відключення світла. За умови знеструмлення до двох годин заняття продовжуються з локальними обмеженнями. Якщо електроенергії немає від двох до шести годин, передбачено скорочений режим роботи та живлення лише критичних систем. Від шести до 24 годин очне навчання можливе лише в енергостійких закладах, при цьому на базі опорних шкіл можуть створюватися освітні хаби. У разі відсутності світла від 24 до 72 годин додається організований підвіз учнів і педагогів до енергостійких будівель, а також змішане та асинхронне навчання. Якщо ж електроенергія відсутня понад 72 години, активується територіальний план безперервності освіти, що передбачає переміщення учасників процесу.

Формат уроків також адаптується: крім дистанційного та асинхронного навчання, передбачені заздалегідь підготовлені друковані матеріали та доступ до освітніх платформ. Школам рекомендовано розглянути шестиденний навчальний тиждень або роботу у дві зміни, а тривалість уроків за потреби може бути скорочена до 30–40 хвилин. Під час тривалих повітряних тривог заняття переносяться в облаштовані укриття.

Аналогічна шкала реагування, від «зеленого» до «критичного» режиму, діє для дитячих садків, училищ, фахових коледжів та університетів. Керівник дошкільного закладу ухвалює рішення щодо перебування дітей, оцінюючи наявність світла, води, санітарних умов, температури та доступності укриття. Вищі навчальні заклади можуть переходити на змішане навчання, використовувати автономні корпуси як коворкінги та коригувати графіки сесій. Важливо, що дитину не відпускають додому саму: до приходу батьків вона залишається під наглядом персоналу. Очне навчання припиняється незалежно від тривалості відключення, якщо укриття непридатне, відсутнє аварійне освітлення шляхів евакуації, є критичні порушення санітарних норм, відсутній зв'язок з екстреними службами або існує загроза аварії.

Ці рекомендації Міністерства освіти і науки розроблені у відповідь на виклики, спричинені перебоями з електропостачанням, які можуть посилюватися в осінній період. Вони є частиною зусиль з адаптації системи освіти до реалій воєнного часу та забезпечення безперервності освітніх послуг для всіх учасників навчального процесу.

Батькам також надано поради: заздалегідь зафіксувати основний та резервний контакт із класним керівником або вихователем. Якщо дитсадок повідомив про дострокове завершення перебування дитини, її необхідно забрати якнайшвидше. Школярам рекомендовано мати вдома запас друкованих завдань на випадок, коли дистанційні платформи будуть недоступні через відсутність інтернету.

Впровадження цих заходів дозволить українській системі освіти гнучко реагувати на непередбачувані ситуації та забезпечувати стабільний освітній процес, мінімізуючи його перерви. Це є кроком до створення стійкого та адаптивного освітнього середовища, здатного функціонувати в умовах будь-яких викликів, зберігаючи якість навчання та безпеку здобувачів освіти.