/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2Fb43255e3964472cfe16c9adce05581b4.jpg)
Житло для ВПО за 1 гривню: хто насправді платитиме оренду і кого поселять першими
Державні будинки та гуртожитки, які роками стояли порожніми, нарешті можуть стати житлом для переселенців. Верховна Рада ухвалила закон, який розблоковує передачу таких будівель в оренду за символічну плату - від однієї гривні. Але особисто винайняти будинок за гривню переселенець не зможе, а саме житло дадуть не всім і лише тимчасово.
Як передає "Хвиля", про це розповіла журналістка Ірина Полякова у відео видання "На пенсії". Сценарій підготувала журналістка Тетяна Данчева.
17 вересня за законопроєкт № 15579 проголосували 233 депутати. Документ змінює закон про оренду державного і комунального майна № 157-IX від 2019 року. У ньому була норма, яка фактично забороняла віддавати цілі будівлі - будинки й гуртожитки - під житло для переселенців. Депутати її не скасували, а заморозили до 1 січня 2028 року.
"Порожні державні будинки є. Гуртожитки, які стоять зачинені роками, є. Міжнародні партнери, готові вкласти гроші в їхній ремонт, теж є. І люди, які втратили дім через війну і яким просто нема куди йти, теж, на превеликий жаль, є", - розповіла Полякова.
Урядова постанова № 205 ще з лютого прямо дозволяла передавати державні будівлі під тимчасове житло для переселенців через оренду. Але сам закон про оренду твердив протилежне: на житло з державного і комунального фонду його дія не поширювалася. "За постановою можна, а за законом заборонено", - зауважила Полякова. Поки дві норми сперечалися між собою, передача будівель переселенцям зупинилася по всій країні.
За словами журналістки, майже кожен, хто читає цю новину побіжно, спотикається на одному моменті. Багато хто зрозумів заголовки у ЗМІ так, ніби переселенець тепер сам може піти й винайняти державний будинок за одну гривню.
"Але насправді механізм влаштований інакше. Орендує житло не людина, а держава для людини. Точніше громада, місцева влада чи комунальна установа. Вона бере той будинок в оренду за символічну плату, а вже потім у ньому селять переселенців", - пояснила Полякова.
Пільг насправді дві, і розмір плати залежить від того, хто бере будівлю. Громадські та благодійні організації, які найчастіше залучають міжнародні гранти на ремонт, платитимуть 0,01% від звичайної ціни оренди - тобто зі знижкою 99,9%. Логіка проста: зекономлені гроші мають піти на ремонт, а не на оренду.
Для бюджетних установ - шкіл, лікарень, будинків культури чи спортивних баз - і підприємств, де державі належить більше половини, ставка інша: одна гривня на рік за кожен об'єкт.
Сам закон про оренду не визначає, хто і на яких умовах отримає таке житло. Він лише розблокував механізм, а правила проживання прописані в окремому урядовому порядку, який діє вже не перший рік. Претендувати на місце може переселенець, який має статус ВПО в державному реєстрі.
Місць менше, ніж охочих, тому працює черга за балами. Найбільше балів, а отже і пріоритет, мають сім'ї з дітьми, вагітні жінки, люди, які втратили працездатність, а також люди похилого віку, чиє житло зруйноване. Додаткові бали дають за інвалідність та інші складні обставини. Тобто пенсіонери, які втратили дім, стоять у черзі серед перших.
"Обов'язку працювати немає, ніхто не поставить вам умову: спершу влаштуйтесь на роботу, а тоді дамо житло. Обмеження за доходами як такого теж немає", - зазначила Полякова.
Єдиний нюанс стосується іншого житла. У заяві питають, чи є у заявника або членів його родини власна нерухомість у безпечних районах. Якщо в нього є ціла квартира чи будинок на підконтрольній території, це можуть врахувати не на його користь.
Житло надають безоплатно, але на строк до одного року. Далі договір можна продовжити, якщо обставини не змінилися, а власного житла людина так і не отримала. Автоматично це не відбувається, тож про продовження доведеться подбати окремо.
Достроково місце можуть забрати, якщо переселенець отримав інше житло у власність чи за іншою програмою, втратив статус ВПО або вказав у заяві неправдиві дані. Підставою також стане систематичне порушення правил проживання чи псування майна.
Ще одна причина - якщо людина понад половину строку фактично не живе у виділеному житлі. "Тримати житло про запас, а самому мешкати деінде не вийде", - наголосила Полякова.
Виселити можуть і за систематичні борги за комуналку. Саме проживання безоплатне, але за світло, воду й тепло платить мешканець відповідно до договору найму. А якщо після рішення понад 30 днів без поважної причини не забрати дозвіл на заселення, місце можуть віддати наступному в черзі.
"Але все ж таки пам'ятайте, виселити просто так, за чиєюсь забаганкою, вас не можуть", - нагадала журналістка. Дострокове виселення можливе лише через суд.
Викупити таке житло згодом теж не вийде. "Скажу прямо і без ілюзій. Ні, таке житло приватизувати заборонено", - заявила Полякова. Його не можна обміняти, поділити чи здати комусь у суборенду.
"Це житло тимчасове, саме на той період, поки людина стає на ноги. Держава дає перепочинок і дах, а не квадратні метри у власність", - продовжила вона.
Щоб отримати місце, треба звернутися до міської, селищної чи сільської ради або до ЦНАПу за місцем перебування і подати письмову заяву про взяття на облік тих, хто потребує тимчасового житла.
З собою варто взяти паспорт або інший документ про громадянство, довідку про взяття на облік як ВПО (від 22 жовтня її замінить витяг з реєстру), код платника податків і документи про склад сім'ї. Знадобляться й документи, що підтверджують пріоритет: наприклад, що житло зруйноване.
Держава запевняє, що рішення ухвалюють швидко, зазвичай протягом одного робочого дня. "Цікаво, правда це чи ні", - додала журналістка. Стати на облік можна навіть тоді, коли в громаді такого житла поки немає, тобто зайняти чергу заздалегідь.
Головне застереження - закон нікому нічого не гарантує особисто. Він лише прибирає перешкоду для громад, а далі все залежить від кожної з них. "Десь відразу все зроблять, а десь покладуть справу у довгу шухляду", - попередила Полякова.
Журналістка також радить стежити за реєстрацією та статусом: без офіційної реєстрації переселенець ризикує втратити виплати на проживання. З 22 жовтня для переселенців змінюється головний документ, що підтверджує статус.
Щоб закон запрацював остаточно, його має підписати президент. На момент запису відео підпису ще не було. Депутати обіцяють ще до зими поселити тисячі родин.
"Але це наразі лише слова, які здаються занадто оптимістичним прогнозом. Скільки родин реально отримають житло, побачимо", - підсумувала Полякова.