Діамант із Києва зник майже на 70 років: легенда каже, що ним заплатили за свободу Терещенка

Найвідоміша з них звучить майже як сімейна легенда: коштовність нібито віддали більшовикам за звільнення Михайла Терещенка з в'язниці. Однак документи про сам діамант дають іншу хронологію. І вона значно ускладнює цю історію.

Як один із найбільших блакитних діамантів світу опинився у Терещенків?

Михайло Терещенко народився у Києві 1886 року й належав до однієї з найбагатших українських підприємницьких родин свого часу. Терещенки походили з Глухова на Сумщині. Основу їхніх статків створила цукрова промисловість, але родина володіла також землями, підприємствами й фінансовими активами. Значні кошти витрачали на благодійність: підтримували лікарні, навчальні заклади, притулки, церкви, музеї та мистецькі колекції. До початку ХХ століття Михайло успадкував величезний капітал.

Родина Терещенків / Скрін з допису Роман Тимофєєв

Його статок оцінюють у понад 60 мільйонів рублів. У 1917 році він увійшов до Тимчасового уряду – спочатку як міністр фінансів, а згодом як міністр закордонних справ. Приблизно в цей період у житті Терещенка з'явився й знаменитий блакитний камінь. Його точне походження невідоме. Ювелірний дім Mouawad, якому діамант належить нині, не називає ані достовірної дати знахідки, ані конкретної копальні. Існує припущення, що камінь походив з Індії, але підтвердженої історії його ранніх власників немає.

За родинною версією, яку пізніше переказував онук Михайла Мішель Терещенко, дід придбав діамант 1913 року в Антверпені для своєї коханої Маргарет Ное – француженки, яка стала його першою дружиною. Ювелірні джерела дозволяють упевнено простежити камінь із того самого 1913 року, але починають історію з Парижа, згадує Роман Тимофєєв.

Тоді Михайло Терещенко залишив великий блакитний діамант у Cartier. У 1915 році він замовив для нього кольє. Центральний камінь вагою 42,92 карата отримав грушоподібне огранення. Навколо Cartier розмістив ще 46 діамантів різних розмірів, форм і кольорів.

У описах прикраси згадуються круглі й грушоподібні камені, маркізи та серцеподібні діаманти, а палітра включала жовті, рожеві, зелені, блакитні та інші відтінки. Різні джерела не однаково визначають місце Tereschenko Blue серед найбільших блакитних діамантів.

Mouawad називає його другим після знаменитого Hope Diamond вагою 45,52 карата. У каталозі Christie's він фігурував як четвертий серед найбільших відомих fancy blue diamonds. Тому коректніше говорити про нього як про один із найбільших блакитних діамантів світу.

Чи справді каменем заплатили за свободу Терещенка?

Після більшовицького перевороту в жовтні 1917 року Михайла Терещенка разом з іншими членами Тимчасового уряду заарештували у Зимовому палаці. Його ув'язнили в Петропавлівській фортеці. Навесні 1918 року Терещенко вийшов на свободу, після чого залишив колишню імперію.

Діамант Терещенків / Скрін з допису Роман Тимофєєв

Мішель Терещенко розповідав, що Маргарет Ное намагалася добитися звільнення чоловіка й зрештою нібито домовилася з Троцьким. Ціною свободи мав стати великий блакитний діамант. Саме ця версія дала початок історії про коштовність, якою врятували життя українського мільйонера.

Документально підтвердити її не вдалося. Більше того, відома історія самого діаманта суперечить такому розвитку подій. За даними Christie's, діамант залишив Російську імперію ще 1916 року. Після цього він перейшов до неназваного приватного власника. Ту саму хронологію наводить і Gem-A. Якщо ці відомості правильні, у 1918 році Маргарет уже не могла передати більшовикам саме цей 42,92-каратний камінь. Це не спростовує можливість викупу як такого.

Родина могла використати інші коштовності або гроші, а з роками кілька подій могли об'єднатися в одну сімейну історію. Однак на сьогодні немає документів, які пов'язували б звільнення Терещенка саме з Tereschenko Blue.

Чому в історії каменя з'явилася французька танцівниця?

Після 1916 року слід діаманта майже губиться. Наступна версія його долі з'явилася завдяки старим газетам. Історик ювелірного мистецтва та гемолог Джек Огден звернув увагу на французьку танцівницю Сюзанну Марі Бланш Тюїльє, яка виступала під ім'ям Mademoiselle Primrose.

Певний час вона жила у Санкт-Петербурзі й була знайома з людьми з придворного середовища. Перед революцією Тюїльє виїхала до Франції. У публікаціях французької преси 1920-х років згадується коштовність, яку вона привезла із собою, – великий блакитний діамант приблизно на 43 карати. Вага майже збігається з Tereschenko Blue – 42,92 карата. За газетними повідомленнями, танцівниця прибула до Ніцци 1916 року й невдовзі заклала камінь. Пізніше діамант неодноразово фігурував у фінансових суперечках.

У березні 1925 року справа дійшла до цивільного суду в Ніцці, після чого надійних згадок про цю коштовність майже не залишилося. Саме збіг дат і ваги змусив Огдена припустити, що діамант Mademoiselle Primrose міг бути Tereschenko Blue. За даними Christie's, камінь Терещенка вивезли з імперії 1916 року. Того ж року у Франції з'явилася танцівниця з блакитним діамантом майже ідентичної ваги. Але доказу, який дозволив би поставити між цими двома каменями знак рівності, немає.

Газетні повідомлення того часу містять суперечності, тому Огден подає цю історію лише як можливий епізод у біографії Tereschenko Blue. Хто володів діамантом після Терещенка і де саме він перебував у наступні десятиліття, достеменно невідомо.