Генератор є лише в 16% українців: майже половина зимує без підготовки до блекаутів

Українці входять у нову воєнну зиму переважно із частковою або недостатньою готовністю до тривалих відключень світла й опалення. Про це свідчать результати опитування, проведеного виданням «Слово і діло» наприкінці серпня 2026 року: лише 9% респондентів вважають себе повністю готовими до можливих тривалих блекаутів.

Ще 37% оцінюють власну готовність як часткову. Натомість 47,5% заявили, що не готові взагалі: 32% через це непокояться, а 15,5% не вважають свою неготовність приводом для занепокоєння. Про деталі дослідження розповідає Texty.org.ua.

Базові речі має більшість, дороге обладнання — одиниці

Найкраще українські домогосподарства забезпечені базовими речами. Теплий одяг, ковдри або спальники мають 91% опитаних, автономне освітлення — 85%, запас питної води на два-три дні — 84%, а павербанки — 83%. У 75% є запас необхідних ліків, у 63% — продукти тривалого зберігання.

З обладнанням, яке дозволяє пережити тривалий блекаут більш автономно, ситуація значно гірша. Портативні газові пальники або балони мають 39% респондентів, засоби автономного обігріву — 32%, альтернативні джерела зв'язку — 31%. Зарядні станції на кшталт EcoFlow чи Bluetti є лише у 20%, а генератори — у 16%.

Гроші вирішують: як дохід впливає на готовність

Зважений індекс «Слово і діло», який враховує 12 засобів автономності, показав: 51% домогосподарств мають середній рівень готовності — вони забезпечені базовими речами, але не мають дорогого обладнання. Високий рівень автономності мають 25,5% домогосподарств, 22% перебувають у зоні низької готовності, а 1,5% не мають жодного із зазначених засобів.

Різниця особливо помітна залежно від доходів. Серед домогосподарств, де на одного дорослого припадає менш як 10 тисяч гривень на місяць, високий рівень готовності мають лише 18%. У групі з доходом 20–40 тисяч гривень цей показник зростає до 39%, а серед тих, хто отримує понад 40 тисяч гривень на дорослого, — до 45%.

Хто найбільше переймається: вік, стать і регіони

Жінки частіше за чоловіків непокояться через власну неготовність: 36% жінок сказали, що не підготувалися і це їх турбує, проти 29% чоловіків. Найменше занепокоєння зафіксували серед молоді 18–29 років — лише 22% із цієї групи не готові до зими й переживають через це. Найтривожнішою виявилася вікова група 45–54 років: 38% її представників непокояться через неготовність.

Найпомітніші відмінності — між регіонами. На Півдні та Півночі найбільше людей заявили, що не готові до відключень і це їх турбує — 41% і 38% відповідно. Повністю готовими себе вважають лише 4% жителів Півдня та 3% жителів Сходу. У Києві ситуація протилежна: 51% оцінюють свою готовність як часткову, а частка тих, кого непокоїть неготовність, становить 26%.

Що зробити, щоб підготуватися до зими

Експерти радять почати з базових речей, які закривають перші дні без світла: запас питної води з розрахунку 2–3 літри на людину на добу, продукти, що не потребують приготування, ліхтарі, павербанки з перехідниками та теплі речі. Окремо варто продумати автономний зв'язок — звичайний телефон без інтернету та заряджені пристрої.

Для триваліших відключень має значення резервне опалення — від газових пальників до зарядних станцій і генераторів. Опитування проводили 25–31 серпня 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкети; участь узяли 1200 повнолітніх інтернет-користувачів з усіх регіонів, крім тимчасово окупованих територій. Статистична похибка не перевищує 2,89%.