"Перекриваємо росіянам повітря": інтерв'ю командира "Лави" про найжирніші цілі на фронті та успіхи дронарів

Війна дедалі більше перетворюється на протистояння технологій, де вирішальну роль відіграють не лише артилерія та піхота, а й безпілотники, які змінюють хід боїв і ламають ворожу логістику.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів старший лейтенант і командир роти ударних крил полку "Лава" корпусу "Хартія" Артем Дромбінський. Він пояснив, чому найболючішими для росіян стають удари по постачанню, як українські безпілотники перерізають логістику ворога та що означає для окупантів повна зупинка їхнього руху на передовій.

Робота ударних дронів у наступі та звільненні територій

Як відомо, "Хартія" проводить контрнаступ. Ваші хлопці якраз таки повернули контроль над територією поблизу Западного на Куп'янському напрямку. Яку роль в цій операції відіграють ударні безпілотники?

Почнемо з того, що підрозділ постійно працює за процесом TLP. Безпосередньо під час кожного планування іде висока підготовка до проведення бойових дій. І під час зимового періоду кожна зі сторін хоче вибрати собі максимально зручне положення для отримання майбутнього плацдарму.

Всі розуміють, що дальнє ураження і безпілотник мають безпосередню ефективність, оскільки якщо випущений снаряд з гармати не може бути таким гнучким, як безпілотник, який після випущення може змінити свою пріоритетність на іншу ціль, на більш актуальну.

Які у вас зараз переважно пріоритетні цілі? Тому що ми часто чуємо останнім часом, що "Рубікон" умовно розформовується нашими Збройними силами. То чи дійсно такі цілі першочергові?

Давайте ставитися з повагою до противника. Не треба ніколи недооцінювати. "Рубікон"– це велика інституція, яка готувалася і працює вже не перший рік на полі бою. Тому все, що пов'язано з "Рубіконом", має проходити великий аналіз і підготовку до роботи.

Фактично ворог також вчиться на своїх помилках, ворог аналізує і ворог робить певні висновки. Тому до всього, що пов'язано та не тільки навіть з "Рубіконом", а з кожним противником, ми підходимо дуже копітливо по плануванню.

Артем Дромбінський про удари в тил ворога, полювання на логістику та адаптацію росіян: дивіться повне інтерв'ю

Пріоритетні цілі і перерізання логістики окупантів

Ми доволі часто бачимо відео, особливо цього літа бачили, як перерізається логістика окупантів. Як ваші удари безпосередньо по логістиці ворога впливають на них? Які приклади можете навести?

Якось в інтерв'ю в Сан-Дієго генерал морської піхоти США Роберт Барроу сказав, що аматори говорять про тактику, а професіонали вивчають логістику.

Тактично кожна логістична робота противника нами досліджується. І найбільший для нас, можна сказати, пріоритет – це коли ми почуємо всім відому фразу Герасимова і Шойгу: "Де снаряди?".

Якщо говорити про результати за літо, можливо, є те, що ви можете озвучити? Принаймні якісь жирні цілі, влучання, які ви могли би назвати?

Насправді у підрозділу є в цілях і РСЗВ, і паливно-заправні станції, і склади зберігання. Але насправді найжирніша ціль – це коли ми чуємо по перехопленню слова противника "стоп кольоса", коли вже противник розуміє, що ми в небі, і він зупиняє всю логістику, і вони не можуть далі здійснювати свої логістичні процеси.

Наскільки вам глибоко вдається залітати в оперативний тил на Харківщині, а можливо, і не тільки на Харківському напрямку?

Чесно кажучи, корпус визначив полку "Лава" оперативну роботу, яка межується від 50 до 300 кілометрів. І з поставленими завданнями полк "Лава" на цей момент справляється. Зараз точну дальність не буду уточнювати, але в межах оперативних дій ми працюємо.

Якими дронами працює "Лава" і як впливає погода?

Якщо говорити про дрони, з якими ви працюєте, можете назвати, з якими саме працюєте. Чи це більше українські дрони, чи поки що більше іноземних?

Насправді наш полк завжди відкритий для всіх виробників дронів. Ми працюємо як із дронами західного виробництва, так і з вітчизняного. І крім цього, ми працюємо з виробниками, які ще не вийшли на ринок.

Ми допомагаємо їм, а вони допомагають нам у вивченні, тому що ніхто не знає, де саме ми побачимо ту шпаринку, в яку ми можемо залетіти. Завжди все видозмінюється, противник видозмінює у своїй роботі, радіоелектронній боротьбі. Також і ми шукаємо нові можливості.

Скільки цей період може тривати, коли намагаються і наші Збройні сили, і ворог вибити собі найкращі позиції? Тобто, умовно, до того, як листя не впаде з дерев, ще можна працювати так і вибивати собі позиції? Чи цей період може тривати довше, до морозів?

Все залежить від погоди. Навіть у деяких місцях, коли у нас морози, то дорога і логістичні маршрути можуть бути більш сприятливі, ніж у дощову погоду.

Тобто все залежить від прохідності противника. Не будемо забувати, що механізовані війська також підлаштовуються під опади, під ґрунт і під швидкість маневру.

Як росіяни адаптуються до ударних крил

Як взагалі ворог адаптується до наших ударних крил, зокрема ваших? Як вони змінюють маскування, логістику через ваші безпосередньо удари?

На вишколі капітанів є такий навчальний курс, ми завжди вивчали, де найжирніша ціль. І прийшли до такого логістичного розуміння, що найжирніша ціль там, де біля території всі бордюри пофарбовані, трава з асфальту вирвана. І, значить, ми розуміємо, що там якийсь радянський генерал, який першим своїм по приїзду на позицію заставляє солдатів прибирати.

Але тим самим ми одночасно бачимо зменшення пересування на цій ділянці, що також викликає дуже багато запитань. Тобто немає пересування, чиста територія - це явно не про росіян.

Військові розповідають, що побільшало так званих "ждунів" - дронів, які безпосередньо чекають, поки наші військові не почнуть рухатися. Чи дійсно зараз є ще така проблема для нас?

Я б не сказав, що це проблема. Я б сказав, що це спосіб ведення бойових дій, і не потрібно, знову ж таки, недооцінювати противника. Противник буде робити все можливе зі своєї сторони, щоби нас вразити навіть такими ж маніпуляціями, які часто шкодять цивільному населенню.

І фактично працюємо над цим як засобами ППО, так і пішими засобами щодо враження таких цілей.

Також дуже часто казали, що для наших військових досі проблема КАБів залишається актуальною, поки у нас немає такої сильної протидії, поки у нас з'являються тільки перші наші розробки. Чи дійсно зараз проблема ще залишається актуальною на лінії зіткнення?

У противника насправді дуже багато цих засобів, якими він може маніпулювати. Чекаємо від наших партнерів літаки, які будуть мати спроможність по дальньому ураженню. Але давайте не забувати, що ми почали працювати також у цьому напрямку, і вже є ефективність застосування наших КАБів.

І також стосовно тактики противника, вони намагаються полювати за екіпажами, за злітними майданчиками ударних крил?

Звісно, звісно, це є пріоритетною ціллю. Тому що, розуміючи, як ми їм перекриваємо повітря в логістиці, то прямий наказ їхнього командування – нас шукати і поліпшувати свої спроможності.

Як працює підрозділ "Лава"?

Якщо трошки більше зазирнути у вашу роботу, як у вас зокрема відбувається координація між пілотами, аналітиками, техніками, розвідкою? Які у вас особисто принципи в роботі

Насправді немає в армії роботи одного.

В нас в "Хартії" є такий вислів, що один – це нуль.

Насправді ми працюємо як, до прикладу, футбольна команда американського футболу, де кожен працює на загальний результат.

Якщо говорити про ваших операторів безпілотників, як швидко вони вступають у реальні бойові завдання? Як довго їх до цього тренують? Чи після БЗВП вони проходять теж своє окреме навчання?

У нас у другому армійському корпусі насправді дуже висока школа підготовки, базова загальна військова підготовка. І в нас дуже сильний сержантський корпус, який проводить цю підготовку.

Сержанти працюють з новобранцями, з рекрутами. І навчальний процес детально під кожного підлаштовується, дивляться на можливості особового складу. Тобто завжди проводиться аналіз щодо кожного бійця, щодо його застосування і ефективного долучення до бойових дій.

Хлопців і дівчат якого віку ви вважаєте найбільш ефективними? Хто у вас найкращий?

Насправді все залежить від мотивації, наскільки вмотивована людина і наскільки вона хоче бути долучена до армії. Є у нас у підрозділі люди, як за 18 років, так і за 50. Я скажу, що ефективні і ті, і ті. Просто треба розуміння до кожного і треба знати, на що людина спроможна і як її ефективно долучити.

Цікаво, до речі, чи може якесь хобі людини в цивільному житті допомогти їй якраз таки в роботі? Якщо, умовно, людина грала в PlayStation або полюбляла комп'ютерні ігри, то це може допомогти?

Дуже допомагає, коли люди цікавляться туризмом. Це люди в нашій роботі, які розуміють, що таке топографія, що таке природа, що таке небо. І, чесно кажучи, щодо PlayStation, то я для свого підрозділу привіз PlayStation, але в людей немає часу гратися.

У нас воно є, але всі зацікавлені в бойовій роботі і у виконанні бойового завдання.

У нас своя гра.

Чи є у вас за останній час, можливо, цікаві професії, люди з яких долучилися до війська? Можливо, дівчата долучаються більш активно?

Насправді дівчата нічим не відрізняються від хлопців, це також дуже мотивовані бійці, і вони приносять великий результат на полі бою. Не ставлюсь до дівчат зверхньо або якось по-іншому. Вони виконують завдання на рівні всіх інших військовослужбовців.

Інколи навіть через своє моральне виховання доводиться їх трішечки гасити, тому що рвуться робити таку ж роботу, як і чоловіки, але моє моральне виховання не дозволяє, щоб дівчина підіймала якийсь великий вантаж.

Позивний "Хрестик" і психологічна стійкість бійців

Чому саме "Хрестик"? Чому такий позивний? Чи можете розповісти?

Я мобілізувався солдатом. Два з половиною роки я був солдатом, сержантом. І оскільки я є працівником органів прокуратури, прокурором, як у нас в народі кажуть, у мене був позивний довгий період "Прокурор".

Після того як я переатестувався і отримав первинне звання молодший лейтенант, то далі "Прокурор" уже виглядало так, начебто я прийшов сюди з офіцерським званням і не проходив разом зі своїм підрозділом піхотні задачі протягом півтора року. Тому було ухвалене рішення, можна сказати, почати з чистого аркуша свою роботу та змінити собі позивний.

Як в складні моменти тримати психологічно бійців, при таких інтенсивних боях? Чи є у вас, можливо, якісь ключові фрази, які ви говорите? Чи якось мотивуєте своїх бійців?

У мене є особисто три правила, які я кажу кожному бійцю і кажу собі уже протягом п'яти років.

Перше – це здорове харчування, друге – це заняття спортом, і третє – це саморозвиток. Це три речі, які в нашій нелегкій роботі можуть військовослужбовця підтримати.