РФ готує новий фронт у Європі: що відбувається в НАТО і до чого готується Захід

Кремль посилює гібридну війну. Розвідки попереджають про ризик удару по Альянсу, проте не всі вірять у можливість агресії.

Ключові тези:

• Датська розвідка вбачає зростаючий ризик обмеженого удару РФ по НАТО
• Москва залякує Європу, щоб та припинила допомогу Києву
• Росія не здатна на повномасштабну агресію проти НАТО

Країна-агресор Росія посилює диверсійну кампанію проти країн Європи, а данська військова розвідка вперше заговорила про "невеликий, але такий, що росте", ризик обмеженого військового удару Москви по державах НАТО, що межують з РФ. Пожежі на оборонних об’єктах, атаки на енергомережі, вторгнення дронів і гелікоптерів у повітряний простір стали для східного флангу альянсу щоденною реальністю, хоча частина європейських міністрів переконує, що до повномасштабного нападу Кремль зараз не готовий.

Главред з’ясував, чи готує Росія напад на НАТО.

Чи може Росія напасти на країни НАТО в найближчі місяці

Найсуворішу оцінку загрози оприлюднила Данія. 24 вересня Служба оборонної розвідки країни представила нову доповідь, у якій прогнозує, що Москва частіше атакуватиме Захід гібридними методами, а наслідки для цільових держав виявляться серйознішими, ніж раніше, пише Reuters.

Документ окремо розглядає сценарій прямого силового кроку Кремля проти одного або кількох сусідів по альянсу. Аналітики вважають такий варіант малоймовірним, проте підкреслюють, що його ймовірність поступово зростає.

"Обмежений військовий напад став би відчайдушним кроком з боку Росії і, як і посилені гібридні атаки, потенційно може відбутися в найближчі місяці", - йдеться в оцінці данської розвідки.

Керівник служби Томас Аренкіль на прес-конференції детально розповів, як може виглядати такий сценарій. За його словами, йдеться про поодинокі удари далекобійною зброєю по інфраструктурі, що працює на підтримку України, операціях під чужим прапором із використанням українських безпілотників або введенні невеликого контингенту військ у прикордонний район під приводом захисту російськомовних меншин.

"Мета полягає не в тому, щоб захопити країну, а в тому, щоб розколоти НАТО", - підкреслив Аренкіль.

Посольство РФ у Данії відкинуло висновки розвідки як такі, що не ґрунтуються на переконливих доказах, і звинуватило Захід на чолі з Копенгагеном у нагнітанні напруженості навколо України.

"Наші наполегливі попередження про деструктивність такого підходу ігноруються", - заявили в російській дипмісії.

Тижнем раніше російський фрегат випустив дві сигнальні ракети в бік датського військового гелікоптера, який фотографував корабель у міжнародних водах; одна з них ледь не влучила у вертоліт. Паралельно Данське агентство з питань безпеки підвищило рівень загрози, вважаючи ймовірними руйнівні кібератаки з боку Москви.

Як НАТО реагує на хвилю диверсій у Європі

Данські висновки пролунали того ж дня, коли свою позицію озвучив верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Олексус Гринкевич. В інтерв’ю Reuters американський генерал ВПС повідомив, що альянс розширює обмін розвідданими через серію інцидентів, пов’язаних з Росією, зокрема спроби атаки дроном на аеропорт Лейпциг/Галле в Німеччині та інциденту з вертольотом біля берегів Данії.

Попри тривожну ситуацію, командувач закликав союзників не піддаватися паніці. Він назвав обмежений напад Москви на територію альянсу малоймовірним, але таким, що його не можна повністю виключити.

"Це викликає занепокоєння. Але ми маємо зберігати спокій і впевненість у тому, що ми як альянс, найпотужніший в історії, маємо інструменти та механізми, необхідні для управління цим ризиком", - сказав Гринкевич.

Генерал відкинув припущення, що російський диктатор Володимир Путін може спробувати скористатися вичерпанням американських запасів високоточних далекобійних ракет після війни з Іраном. За його словами, НАТО готове захищати кожен клаптик своєї території.

"Абсолютно ні. Нехай краще не пробує, поки я на посаді. Якщо ми вийдемо за межі нинішньої фази й побачимо нові загрози, я впевнений, що маю всі повноваження, щоб вжити заходів для стримування будь-якої агресії проти альянсу", - заявив командувач.

Інтерв’ю збіглося з перебудовою командної структури НАТО. Керівництво Об’єднаним командуванням у Норфолку переходить до британського генерала, а європеєць очолить і командування в Неаполі. Гринкевич запевнив, що США й надалі надаватимуть "критично важливі, але більш обмежені можливості", а щодо кількості американських військових у Європі, яких зараз близько 80 тисяч, остаточного рішення поки що немає.

Туск попереджає про удари дронами по Польщі

Якщо у штабі альянсу закликають до стриманості, то у Варшаві лунають набагато тривожніші сигнали. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 17 вересня у виступі в Сеймі заявив, що Москва планує гібридні удари безпілотниками або ракетами по європейських державах, які допомагають Києву, і Польща серед них. Свої попередження він пов’язав із даними розвідок НАТО, України та США, зокрема ЦРУ, повідомляє local10.com.

За словами Туска, Кремль видаватиме такі інциденти за випадковість, щоб послабити готовність союзників стати на захист постраждалої країни.

"Існує реальний ризик того, що безпілотники чи інші снаряди залетять на територію однієї або кількох країн східного флангу й навіть спричинять руйнування. Офіційна версія буде такою: це нещасний випадок, і у НАТО немає підстав думати про відповідь", - попередив польський прем’єр.

Небезпека, на думку Туска, посилюється через перехід Росії на реактивні дрони, які літають вище й швидше, а отже, їх складніше виявити. Окремо він звернув увагу на атаки на прикордонні переходи між Україною та її сусідами: лише за тиждень на польсько-українському кордоні сталося чотири таких інциденти, ще кілька зафіксовано на кордоні з Молдовою.

"Вони переконані, що зима буде трагічно критичною для України. Мета Росії - максимально зруйнувати економіку та логістику України", - пояснив Туск.

Чи була пожежа на станції Starlink у Польщі диверсією

Попередження Туска про нову фазу тиску на Польщу знайшли продовження вже через тиждень. У ніч на 24 вересня спалахнула пожежа на станції супутникового зв’язку у Волі-Кробовській у центральній частині країни. Об’єкт належить державній телекомунікаційній компанії Exatel, передає інтернет-трафік, зокрема в Україну, і використовується системами SpaceX для роботи терміналів Starlink, пише Euronews.

Міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський в ефірі TVP Info без вагань кваліфікував інцидент як навмисну атаку. За його словами, станція, незважаючи на пожежу, продовжує працювати.

"Цей акт диверсії був свідомо спрямований на те, щоб вивести станцію з ладу та порушити доступ до інтернету для різних інституцій, зокрема української армії. Багато що вказує на те, що ми маємо справу з елементом наступної фази гібридної війни", - заявив Гавковський.

Вогонь охопив насамперед енергоблок, розподільний щит і генератор. Постраждалих немає, розслідування передано до поліції.

Однак прес-секретар міністра-координатора спецслужб Яцек Добжинський закликав не поспішати з висновками. У коментарі для TVN24 та Zero.pl він пояснив, що слідчі розглядають різні версії - від умисного підпалу до короткого замикання.

"Не кожен підпал і не кожна аварія є диверсією. Говорити про саботаж ще зарано", - наголосив Добжинський.

Москва, як і в попередніх випадках, заперечує будь-яку причетність до атак на території Польщі.

Навіщо Росія посилює диверсії та атаки дронів у Європі

Польські інциденти вписуються в ширшу картину, яку європейські дипломати обговорювали на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас пов’язала зростання кількості таких атак із спробою Кремля вплинути на політику союзників України. Відповіддю, на її думку, мають стати жорсткіші санкції, зокрема проти "тіньового флоту" та військово-промислового комплексу РФ, передає investing.com.

"Європа стикається зі стрімким поширенням диверсійних атак і порушень повітряного простору. Москва намагається залякати Європу, щоб та припинила підтримку України", - сказала Каллас журналістам.

Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський у розмові з Reuters нагадав про підпали, вибухи, вторгнення безпілотників і, за даними Варшави, навмисне порушення кордону крилатою ракетою. 23 вересня польське оперативне командування також повідомило про короткочасний заліт у повітряний простір країни російського вертольота Мі-8 зі сторони Калінінграда.

"Це вже не просто погрози, це справжні атаки. Наші F-16 піднімаються в повітря майже щодня, бо ніколи не знаєш, чи не стануть дрони чи ракети, що наближаються, реальною загрозою", - наголосив Сікорський.

Міністр закордонних справ Румунії Оана Цойу розповіла, що її країна зафіксувала понад 100 випадків падіння дронів або їхніх уламків на своїй території на тлі російських ударів по українській інфраструктурі біля Дунаю та Чорного моря. Бухарест у відповідь закрив російське консульство в Констанці.

"У нас немає даних, які б свідчили, що ми є прямою ціллю, але це не знімає з Росії відповідальності за ризик, який вона створює", - зазначила Цойу.

Естонія не вірить у швидкий напад Росії на НАТО

Втім, частина міністрів на тих самих зустрічах у Нью-Йорку провела чітку межу між таємною кампанією Кремля та повномасштабною війною проти альянсу. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна вважає алармістські прогнози недоречними, оскільки основні сили РФ залишаються задіяними в Україні.

Естонський дипломат переконаний, що головна мета Москви полягає у психологічному тиску на західні суспільства.

"Ми не бачимо, щоб Росія була здатна або хоча б готувалася до будь-якої активної військової агресії проти НАТО чи європейських країн. Це здебільшого розраховано на те, щоб посіяти страх, страх ескалації, розділити нас, пограти з нашою єдністю. Головне послання таке: не дозволяйте Путіну грати на страху ескалації", - сказав Цахкна.

Він навів приклад, коли жорстка реакція союзників на попередні інциденти помітно зменшила кількість серйозних порушень повітряного простору на східному фланзі.

"Путін уважно спостерігає. У нас багато важелів впливу, просто потрібно бути впевненими в собі й говорити чітко", - додав міністр.

Його литовський колега Кястутіс Будріс звернув увагу на інший вимір загрози. Посилаючись на дані союзних розвідок, він припустив, що Москва може посилити тиск на країни НАТО через удари по критичній інфраструктурі.

"З російського боку є міркування щодо ескалації по горизонталі, так би мовити, або географічно. Холод буде використаний Росією як зброя", - застеріг Будріс, закликавши європейців збільшити допомогу Україні перед зимою.

Росія навряд чи наважиться напасти на НАТО - позиція Фінляндії

Президент Фінляндії Олександр Стубб заявив в інтерв’ю німецькому виданню Bild, що не вірить у те, що Росія ризикне напасти на одну з країн НАТО в найближчі роки, оскільки НАТО - "це найпотужніший військовий альянс у світі".

"Якби у когось була така кришталева куля - це було б чудово. Але я просто не бачу для цього ані доказів, ані фактів", - сказав Стубб, коментуючи прогнози про те, що Росія до 2029 року може бути здатна атакувати територію НАТО.

"Я не закликаю розслаблятися. Потрібно завжди бути готовими до найгіршого сценарію, щоб не допустити його", - додав фінський лідер.

Водночас Стубб не вважає, що Москва зараз здатна вести війну проти НАТО.

"По-перше, я маю розвідувальну інформацію. По-друге, у нас є засоби стримування, і ці засоби потужніші, ніж у будь-якої іншої військової держави у світі. Вони ґрунтуються на звичайних збройних силах, ракетах і ядерній зброї. Жодна держава у світі не має підстав випробовувати рішучість цього альянсу", - переконаний президент Фінляндії.

Чому в Європі не всі сприймають російську загрозу серйозно

Суперечка європейців щодо реальних намірів Кремля відображає глибшу проблему, яку помічають і українські аналітики. Політичний експерт, професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Гринченка Максим Розумний в інтерв’ю Главреду зазначив, що єдиного розуміння масштабу виклику на континенті досі не склалося. На його думку, реакція кожної європейської столиці залежить від її географічного положення та політичного контексту.

"Я не думаю, що це усвідомлення стало загальним і дуже переконливим. Для багатьох суспільств і політиків воно поки що значною мірою має декларативний характер. І це визначається становищем тієї чи іншої країни та іншими передумовами", - зазначив Розумний.

Як приклад професор навів Словаччину та Угорщину. Для Братислави та Будапешта, поки бойові дії тривають на українській землі, ризик російської агресії здається віддаленим і малоймовірним. На східних рубежах альянсу ситуація виглядає принципово інакше.

"Для інших країн, країн Балтії, наприклад, Литви чи Естонії, Польщі, ця загроза є більш очевидною й актуальною. Про неї прямо попереджають різні експерти, зокрема фахівці з безпеки, розвідки різних країн, для яких переконливість цієї загрози очевидна. Але їхні заяви продиктовані поточною ситуацією та необхідністю реагувати саме зараз", - сказав політолог.

Окремо Розумний звернув увагу на подвійну роль російсько-української війни для держав, які найгостріше відчувають сусідство з РФ. Бойові дії одночасно викривають плани Кремля і, як не парадоксально, відіграють для цих країн захисну роль.

"Війна Росії проти України для них, з одного боку, є загрозою та підтвердженням агресивних намірів Росії. Але з іншого боку - певною мірою стримуючим фактором. Вони розуміють, що Росія навряд чи воюватиме на два фронти. І поки триває війна в Україні, для них загроза такої повномасштабної війни менша, ніж, наприклад, у разі завершення активних бойових дій в Україні", - пояснив Розумний.

Чи перебуває Європа вже у стані війни з Росією

Неоднорідність європейського сприйняття загрози стала темою окремого аналізу британського видання The Guardian. Спецкореспондент газети у Східній Європі Шон Вокер провів серію інтерв’ю в Празі та Ризі з керівниками розвідок Чехії, Латвії та Швеції, і один із них припустив, що випробування НАТО на міцність може відбутися "через місяці, а не роки".

Вокер при цьому не вважає нинішні сигнали порівнянними з початком 2022 року, коли американська розвідка мала конкретні докази підготовки вторгнення в Україну. Його здивувало інше: співрозмовники погоджувалися говорити під своїми іменами.

"Зазвичай я йду на такі інтерв’ю з думкою, що розмова буде не для запису. Усі ці люди охоче погоджувалися на цитування, а це свідчить про те, що вони хочуть донести певний меседж", - пояснив журналіст.

Видання перелічує інциденти лише цього року: загадкові пожежі на оборонних підприємствах в Італії, Болгарії, Естонії та Словаччині, підпал Ikea в Литві, п’ять трун з написом "Французькі солдати в Україні" біля Ейфелевої вежі. Після виявлення дрона з вибухівкою біля українського вантажного літака в Лейпцигу Німеччина вислала понад 150 російських дипломатів.

На запитання, чи перебуває Європа вже у стані війни, Уокер відповідає негативно, але з застереженнями.

"Існує очевидна кампанія Росії, яка використовує невійськові, але досить агресивні методи. Хтось може вважати це чимось близьким до війни. Але це абсолютно не схоже на війну в Україні", - вважає журналіст.

Він також вказує на внутрішню пастку для європейських урядів: скорочення соціальних витрат на користь оборони підживлює популістів на кшталт AfD у Німеччині чи Ле Пен у Франції, а це відкриває шлях до влади силам, що симпатизують Москві.

Як Литва захищатиме енергетичну підстанцію від дронів Shahed

Поки політики сперечаються про масштаби загрози, енергетики на кордоні з Росією вже закладують у проекти сценарії бойових ударів. Литва планує побудувати нову підстанцію Гізай приблизно за 30 км на захід від Калінінградської області, яка стане ключовим вузлом лінії Harmony Link між балтійськими мережами та Польщею. За даними джерел Reuters у розвідці, саме цей регіон, Сувальський коридор, може стати ціллю російської провокації під чужим прапором.

Генеральний директор оператора Litgrid Андрюс Семешкявічюс розповів, що проєкт передбачає огорожу, здатну витримати таран вантажівкою з вибухівкою, датчики для виявлення підкопів та бетонні "саркофаги" для трансформаторів.

"Раніше, проектуючи мережу, ми враховували стихійні лиха. Тепер думаємо про всі можливі гібридні та негібридні загрози. Ми захищаємося від кількох дронів Shahed, які можуть впасти зі 100 кілограмами вибухівки", - сказав Семешкявічюс.

Об’єкт розкинеться на 35 гектарах, щоб одне влучання пошкодило лише частину обладнання, а ключові вузли були продубльовані. Для захисних конструкцій використовуватимуть спеціальний бетон, армований пластиковими волокнами.

"Неможливо збити кожен Shahed або дрон, що літає над оптоволокном. Тому нам потрібні залізобетонні саркофаги навколо обладнання. Без усього цього у нас може взагалі не бути електроенергії", - пояснив голова Litgrid.

Додаткові заходи безпеки подорожчали проєкт щонайменше на 48 млн євро. Міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас повідомив, що Вільнюс попросить ЄС покрити щонайменше половину вартості "Гізая".

"Наша незмінна позиція полягає в тому, що ці витрати не повинні лягати лише на наші плечі", - заявив Савіцкас.

Його підтримав заступник міністра енергетики Польщі Войцех Врохна, який відповідає за стратегічну енергетичну інфраструктуру. Минулого року Польща та країни Балтії просили в ЄС 382 млн євро на захист мереж, але отримали лише 112 млн.

"Нашим європейським партнерам потрібно змінити спосіб мислення. Питання виходить за межі Harmony Link, воно стосується всієї енергетичної системи", - підкреслив Врохна.

Що Путін каже про плани нападу на Європу

Тим часом у Москві продовжують публічно заперечувати будь-яку загрозу для сусідів. Зокрема, російський диктатор Володимир Путін намагається переконати світову громадськість у тому, що РФ не має намірів вступати у військовий конфлікт із країнами Європи. На прес-конференції 25 вересня 2026 року він заявив, що у Москви нібито немає "ані планів, ані реальних спонукальних мотивів" для ескалації.

За твердженням Путіна, європейські держави "цілеспрямовано нагнітають обстановку", попереджаючи власне населення про потенційний напад РФ.

Кремлівський диктатор вкотре озвучив звичні пропагандистські тези, заявивши, що лідери ЄС нібито "обманюють громадян", щоб виправдати фінансові вливання у військову сферу та "використовувати Україну як інструмент для гальмування розвитку Росії".

"Я хочу ще раз підкреслити: ми не готуємося до будь-яких військових дій проти Європи. У нас немає таких планів і немає підстав, а головне - немає жодних реальних мотивів для загострення ситуації з Європою", - заявив глава Кремля.

Аналогічні "миролюбні" заяви Путін робив і напередодні всіх ключових актів агресії. Наприклад, у грудні 2013 року Путін називав "повною нісенітницею" припущення про можливе введення військ в Україну.

"Ми будемо боротися за рівність прав (російських співвітчизників) - це стосується всіх держав. Це зовсім не означає, що ми будемо махати шашкою і вводити війська. Це повна нісенітниця, повна дурниця. Нічого подібного немає і бути не може", - говорив тоді Путін.

Вже через два місяці, у лютому 2014 року, РФ розпочала захоплення Криму "зеленими чоловічками" та розв’язала війну на Донбасі.

У 2019 році на інвестиційному форумі "Росія кличе!" Путін доводив, що "РФ ні на кого не збирається нападати", називаючи побоювання Заходу "вигадкою та маренням".

"Незважаючи на всі проблеми з Україною, зі спекуляціями навколо Криму та Донбасу, усі чудово розуміють, що Росія ні на кого не збирається нападати (...) Це просто нісенітниця, собача маячня. Російська загроза - це вигадка тих, хто хоче наживатися на своїй ролі передового загону у боротьбі з Росією", - заявляв диктатор.

У 2024 році Путін знову назвав "маренням" і "нісенітницею" заяви про можливі плани нападу на країни НАТО, стверджуючи, що у Росії нібито "немає імперських амбіцій".

"Вигадали, що Росія хоче напасти на НАТО. Ви зовсім здуріли чи що? Тупі взагалі, як цей стіл? Хто це придумав? Це нісенітниця, розумієте? Марення собаче... Подивіться на потенціал НАТО, подивіться на потенціал Росії", - говорив тоді Путін.