Найдавніше пиво Європи: у Болгарії знайшли 6500-річний солод

Дослідження показало, що зерно увібрало достатньо води, щоб почати проростати. Археоботаністка доктор Олена Марінова-Вольф, до якої звернулася команда археологів у Німеччині, ідентифікувала цю культуру як полбу — один із видів пшениці, пише Arkeonews.

Зерно збереглося завдяки пожежі, яка знищила будинок приблизно у 4500 році до н. е. На підлозі першого поверху археологи знайшли дві невеликі миски, що лежали догори дном. Під ними були обвуглені зерна, які на момент пожежі вже проросли.

Проростання починається, коли зерно вбирає значну кількість води. Потім ферменти розщеплюють накопичений крохмаль на прості цукри. У пивоварінні ці цукри згодом ферментуються для утворенням алкоголю. Тому команда з Солніцати висловила думку, що зерно, ймовірно, було навмисно замочене й залишене для проростання, а не намокло випадково.

Виготовлення солоду вимагає кількох етапів. Зазвичай зерно містить близько 11–12 відсотків вологи, що утримує зародок у стані спокою. Після замочування упродовж кількох днів рівень вологи в ньому підвищується, і починається проростання. Цей процес перетворює накопичений у зерні крохмаль на цукри, які можуть забезпечити бродіння.

Ферментовані зернові напої були відомі ще доісторичним громадам Близького Сходу. Важливість болгарської знахідки полягає в її віці та місці знаходження. Коли у вересні керівник розкопок академік Василь Ніколов презентував знахідки цього сезону, він охарактеризував цей матеріал як, ймовірно, найдавніше свідчення виробництва пива в Болгарії та припустив, що воно також може належати до найдавніших свідчень, відомих у Європі.

Провадія-Сольніцата була великим поселенням епохи халколіту, заселеним приблизно між 5600 і 4350 роками до н. е. Громада розвивалася навколо виробництва солі, використовуючи місцевий розсіл для виготовлення солі, яку можна було зберігати та обмінювати. Археологи виявили великі будинки, оборонні споруди та свідчення складної соціальної організації.

Можливі свідчення пивоваріння доповнюють цю картину. Мешканці Сольніцати займалися спеціалізованим виробництвом солі, водночас застосовуючи ґрунтовні знання у переробці зерна. Ніколов зазначив, що деякі будинки мали два або три поверхи, причому нижні рівні призначалися для зберігання, а верхні — використовувалися як житлові приміщення.

Відкриття у Провадії-Сольніцаті є демонстрацією того, що навіть такі дрібниці, як обвуглені зерна, можуть змінити наше уявлення про минуле. Якщо гіпотеза вчених підтвердиться, то наша історія доповниться ще однією цінною деталлю.

Інші новини науки

• В Угорщині виявили цінні кельтські артефакти часів пізньої залізної доби. Археологи виявили вістря списа та залишки щита.
• У торговому поселенні часів вікінгів виявили арбаські срібні монети. Фахівці датували знахідки першою половиною IX століття.