Суд залишив заставу 20 млн грн: чому банки блокують платежі за Мудру?

Наприкінці серпня ВАКС взяв Ірину Мудру під варту на 60 діб, надавши їй можливість вийти на волю під заставу в розмірі 20 млн грн. Це рішення стало наслідком розслідування НАБУ, яке підозрює групу осіб у відмиванні 150 млн грн злочинним шляхом. Зокрема, Мудра фігурує в операції НАБУ «Форест Гамп», де йдеться про використання «Сенс Банку» у приватних інтересах для сплати застави.

Адвокати Ірини Мудрої, зокрема Артем Крикун-Труш, звернулися до суду з клопотанням про зменшення суми застави до 12,5 млн грн. Захист пояснив, що саме таку суму – майже 13 млн грн – вже вдалося зібрати та перерахувати на депозитний рахунок ВАКС. З цих коштів 5 млн грн були власними заощадженнями Мудрої.

Проте, починаючи з 17 вересня, друзі, колеги та цивільний чоловік Мудрої Павло Поляруш, а також її подруга Людмила Антонова та кум Андрій Смик, які намагалися внести решту суми через понад десять банків та платіжні сервіси, зіткнулися з непередбаченими труднощами. За їхніми словами, банки відмовлялися проводити платежі, якщо в призначенні було вказано слово «застава» або якщо одержувачем був казначейський рахунок ВАКС. В одному з банків навіть заявили, що внести заставу можуть лише члени родини, що, за словами адвокатів, суперечить Кримінальному процесуальному кодексу.

Ця ситуація стала предметом обговорення на засіданні суду, яке навіть транслював наживо. Сама Мудра брала участь дистанційно, заявляючи про готовність виконувати всі покладені на неї обов'язки, включаючи здачу паспортів та носіння електронного браслета. Прокурорська сторона, однак, заперечувала проти зміни запобіжного заходу, наполягаючи на тому, що часткове внесення застави не усуває всіх ризиків, врахованих судом при її визначенні.

Під час судового засідання захист також привернув увагу до умов утримання Мудрої в Лук'янівському СІЗО. Адвокати стверджують, що в СІЗО немає укриття, і під час повітряних тривог ув'язненим рекомендують лише відходити від вікон. За підрахунками захисту, Ірина Мудра вже провела понад 100 годин під час повітряних тривог без доступу до укриття, що підкреслює ризики для її життя та здоров’я. Адвокати наголосили, що держава, яка позбавляє людину свободи, несе відповідальність за її безпеку, і поставили питання, чи виправдана така різниця у сумі застави в умовах, коли людина проводить стільки часу в небезпеці, а значну частину коштів вже внесено.

Національне антикорупційне бюро України 19 серпня повідомило про викриття групи осіб у відмиванні 150 млн грн, отриманих злочинним шляхом. Після оприлюднення відповідних «плівок» президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. За даними слідства, фігуранти справи планували використовувати державний «Сенс Банк» у приватних інтересах, зокрема для сплати застави в іншій кримінальній справі, відомій як «справа Міндіча».

Напередодні ВАКС, як hromadske повідомляє, визнав, що неможливість внести заставу порушує права людини, яка перебуває в СІЗО, і зобов'язав Національний банк України протягом 24 годин перевірити інформацію про блокування банками відповідних платежів. У відповідь НБУ заявив, що не давав банкам вказівок щодо блокування транзакцій при спробах внесення застави до ВАКС.

«17 вересня почалися відмови банків проводити платіж, і тут питання не в походженні коштів чи їхній підозрілості. Деякі банки дозволяють собі взагалі не проводити платежі щодо будь-яких застав лише тому, що це казначейський рахунок ВАКС», – заявив адвокат Артем Крикун-Труш.

«Держава, яка позбавила людину свободи, відповідає за її життя, і питання лише одне — чи виправдана оця різниця в сумі, дві треті якої вже внесено, що людина проводить 100 годин тривог без укриття. Коли за право вийти на свободу вже сплачені 13 мільйонів гривень», — додав адвокат, підкреслюючи безпекові ризики утримання Мудрої в СІЗО.

Історія Ірини Мудрої, де переплітаються юридичні норми, фінансові бар'єри та питання безпеки, демонструє складнощі реалізації судових рішень в умовах воєнного часу та недосконалості банківської системи. Це залишає відкритим питання про те, чи буде знайдено рішення, яке забезпечить баланс між правосуддям та фундаментальними правами людини, особливо коли йдеться про умови утримання під вартою.