Суккот 2026: юдеї сім днів живуть у куренях — що означає біблійне Свято кущів

Увечері 25 вересня юдеї всього світу розпочали святкування Суккоту — одного з трьох головних біблійних паломницьких свят. Воно нагадує про сорокарічну мандрівку ізраїльтян пустелею після виходу з Єгипту та закликає пам'ятати про Божу опіку й залежність людини від Нього.

У 2026 році перший день Суккоту припав на 26 вересня. Свято починається 15-го дня єврейського місяця тішрей і триває сім днів. Оскільки єврейський календар відраховує нову добу від вечора, святкування фактично розпочалося ще із заходом сонця 25 вересня.

Чому Суккот називають Святом кущів

Назва «Суккот» походить від слова «сукка» — тимчасова оселя, курінь або шатро. Свято встановлене на згадку про період після виходу ізраїльтян з Єгипту, коли народ протягом сорока років мандрував пустелею. У книзі Левит Бог наказує ізраїльтянам сім днів жити в кущах, щоб наступні покоління пам'ятали, як Він оселив Ізраїль у тимчасових домівках після виходу з Єгипту (Лев. 23:33–43).

Ця біблійна заповідь стала основою однієї з найвідоміших традицій свята. Єврейські родини споруджують тимчасові курені — сукки, у яких протягом свята їдять, приймають гостей, проводять час, а дехто навіть ночує. Тимчасовість такої оселі нагадує, що безпека людини залежить не лише від міцності її будинку чи матеріального достатку, а насамперед від Божої опіки.

Три паломницькі свята та подяка за врожай

Разом із Песахом і Шавуотом Суккот належить до трьох великих паломницьких свят — шалош регалім. У біблійні часи ізраїльські чоловіки мали тричі на рік приходити до місця, обраного Господом для поклоніння, — про це йдеться у Повторенні Закону 16:16.

Суккот також пов'язаний із завершенням сільськогосподарського року та збиранням урожаю. Саме тому свято має особливо радісний характер і в біблійній традиції є нагодою подякувати Богові за Його забезпечення. Серед головних тем Суккоту — радість, вдячність, гостинність, пам'ять про Божу турботу та єдність громади.

Чотири рослини — головний символ свята

Ще однією характерною традицією Суккоту є заповідь про «чотири види» рослин — арба мінім. Йдеться про етрог (цитрусовий плід), лулав — пальмову гілку, гілки мирта — адас та верби — араву. У юдейській традиції існують різні символічні пояснення їхнього значення.

Одне з них порівнює чотири рослини з різними людьми: тими, хто знає Тору та виконує заповіді, тими, хто має лише одну із цих рис, і тими, хто не має жодної. Об'єднання чотирьох рослин в одну зв'язку в такому тлумаченні стає образом єдності народу, в якому різні люди потребують одне одного.

Що Суккот означає для християн

Свято кущів має особливе значення і для християнського читача, адже воно неодноразово з'являється в Новому Завіті. Найвиразніший епізод міститься у сьомому розділі Євангелія від Івана: Ісус приходить до Єрусалима на Свято кущів, а в останній великий день свята проголошує: «Коли прагне хто з вас, нехай прийде до Мене та й п'є!» (Ів. 7:37–38).

Інший образ з'являється вже на початку Євангелія від Івана: «І Слово стало тілом, і перебувало між нами» (Ів. 1:14). Грецьке дієслово, використане тут, буквально пов'язане з образом встановлення намету або скинії. Для християн цей образ нагадує про Бога, Який не залишається віддаленим, а приходить і «оселяється» серед людей. Як повідомляє релігійне видання Слово про Слово, Новий Завіт не встановлює для християн обов'язку дотримуватися Суккоту, однак біблійний зміст свята допомагає краще зрозуміти історію Ізраїлю та низку образів Святого Письма.