/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F76%2F9936f43e9652628d459d50fc4a393c01.jpg)
Від зеленого до критичного: МОН запровадило п’ять режимів роботи університетів
Українські заклади вищої освіти у 2026–2027 навчальному році можуть переходити на один із п'яти режимів роботи залежно від тривалості відключення електроенергії. Відповідні рекомендації Міністерство освіти і науки надало університетам на випадок перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням.
За зеленого режиму, коли електроенергія відсутня до двох годин, навчання продовжується. Водночас використання енергоємного обладнання обмежують, а критично важливі системи переводять на резервне живлення.
Якщо знеструмлення триває від двох до шести годин, виші переходять у жовтий режим. Заняття проводять в автономних частинах кампусу або переводять в асинхронний формат. Масові заходи скасовують, а резервне живлення використовують для забезпечення роботи критичної інфраструктури.
Помаранчевий режим передбачений у разі відсутності електроенергії від шести до 24 годин. Навчання може відбуватися у змішаному або асинхронному форматі, а контрольні заходи переносять. Продовжують працювати передусім об'єкти критичної інфраструктури.
За знеструмлення від 24 до 72 годин запроваджується червоний режим. Освітній процес переважно переводять в асинхронний формат. Автономні корпуси можуть використовувати як простори для самостійної роботи студентів та доступу до інтернету.
У цей період управління університетом перебирає кризовий штаб, який визначає пріоритети використання ресурсів – насамперед для безпеки, опалення, водопостачання, зв'язку та навчального процесу.
Якщо електроенергія відсутня понад 72 години, виш переходить у критичний режим. У такому разі заклад запроваджує план критичної діяльності та за потреби коригує навчальний графік. Також допускається використання інфраструктури інших університетів або партнерських організацій.
МОН наголошує, що остаточні рішення про зміну режиму роботи заклади вищої освіти ухвалюватимуть самостійно в межах своєї автономії. Водночас їхні дії мають бути узгоджені з місцевими військовими адміністраціями.
Також, президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки, де обговорили захист критичної інфраструктури та логістики від російських атак. Зокрема, йшлося про потреби "Укрзалізниці", мереж АЗС та інших підприємств, які рф визначила цілями для ударів.