ЄС хоче відібрати в окремих країн право гальмувати вступ України

Україна може швидше просуватися до членства в ЄС: Європейська комісія запропонує позбавити поодинокі країни Союзу можливості зупиняти переговори з кандидатами. Зараз рух України та інших претендентів блокують кілька держав-членів. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представить план наступного тижня разом зі стратегією розширення. Змінювати Лісабонський договір для цього не доведеться, повідомляє Rapporteur із посиланням на дві внутрішні чернетки документа.

Єврокомісія давно відкладала оновлену стратегію розширення. Тепер у її чернетках пропонують задіяти так звані місткові застереження (passerelle clauses). Ці положення договорів ЄС дозволяють у певних сферах замінити одностайне голосування, за якого кожна країна має право вето, на голосування кваліфікованою більшістю. Для такого рішення потрібні голоси 15 держав, де проживає щонайменше 65% населення Союзу.

Нове правило діятиме на численних проміжних етапах переговорів про членство. Старт і фінал вступу кандидата, як і досі, вимагатимуть одностайності. Щоб запровадити саму реформу, знадобиться згода всіх 27 держав.

«Консенсус зміцнює політичну відповідальність і демократичну легітимність. Однак він також може затримати або унеможливити своєчасні рішення у сферах, де Союз найбільше потребує дій», — ідеться в одному з документів, на якому ґрунтуватиметься план фон дер Ляєн.

За оцінкою видання, це найбільша за десятиліття зміна внутрішнього устрою ЄС. Реформа має підготувати Союз до розширення понад 30 членів. Окрім України, вона може прискорити вступ Чорногорії, Північної Македонії та Албанії.

Кваліфіковану більшість у Єврокомісії пропонують застосовувати й в інших сферах: санкціях, правах людини, обороні та безпеці, протидії ухиленню від сплати податків. «Із розширенням Союзу ризик того, що рішення затримуватимуть або блокуватимуть, неминуче зростатиме», — зазначено у внутрішньому документі. Комісія підготує окрему програму роботи з використання місткових застережень.

Країни, які не хочуть втрачати право вето, ймовірно, чинитимуть опір. Для них чернетка передбачає «аварійне гальмо»: уряд зможе його задіяти, якщо вважатиме, що під загрозою «життєво важливі національні інтереси».

Ще одна суперечлива ідея стосується складу Єврокомісії. Після розширення лише дві третини держав матимуть свого єврокомісара. У нинішньому ЄС це означало б, що дев'ять країн залишаться без представника в Брюсселі. Такий крок, найімовірніше, обурить малі держави, які давно скаржаться на втрату впливу. Ірландії довелося б відмовитися від юридичної гарантії, яку вона отримала після провалу референдуму 2008 року: кожна країна-член має свого громадянина в Комісії.

Нові члени проходитимуть випробувальний термін завдовжки 10 і більше років під посиленим наглядом Брюсселя. Якщо вони відступатимуть від демократичних і судових стандартів, їх зможуть позбавити права голосу в Раді ЄС і оштрафувати. Для цього передбачають «інституційне» та «фінансове» застереження. Новачки підписуватимуть юридично обов'язкове тимчасове зобов'язання не блокувати рішення, які погодили решта держав. Стандартні перехідні обмеження у сферах юстиції та внутрішніх справ, сільського господарства та інших збережуть. Ще до вступу нові країни мають приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з грошима ЄС.

Єврокомісія вважає, що Україна та Молдова готові відкрити всі переговорні кластери, однак темп залежить від головування в Раді ЄС і держав-членів.

У червні Німеччина, Франція та ще три країни запропонували тимчасово обмежувати право голосу нових членів. Тоді ж єврокомісарка з питань розширення Марта Кос анонсувала механізми контролю за новачками, які після вступу відмовлятимуться від реформ або блокуватимуть рішення Союзу.

Докладніше про те, як Єврокомісія пропонувала використати passerelle clauses для реформи розширення, у статті ZN.UA «Реформування політики розширення ЄС: що пропонує Єврокомісія?» пишуть кандидат політичних наук, керівник євроінтеграційного напряму ГО EasyBusiness та Центру економічного відновлення Іван Нагорняк і старша аналітикиня Центру економічного відновлення Марія Шаламберідзе.