ЄС хоче позбутися «паралічу» одностайності: готують революційні зміни у голосуванні

Європейська комісія готує масштабний перегляд механізму ухвалення рішень у Європейському Союзі.

Про це пише видання Rapporteur.

Очікується, що ініціативу представлять напередодні можливого розширення ЄС та приєднання нових держав, серед яких Чорногорія й Албанія.

Наступного тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн має представити план масштабної реформи внутрішнього функціонування ЄС. За задумом, він має стати найбільшою зміною в роботі Союзу за останні десятиліття та підготувати його до розширення до понад 30 держав-членів.

При цьому для реалізації запропонованих змін не планують вносити поправки до Лісабонського договору.

У ЄС хочуть частіше відмовлятися від принципу одностайності

У двох внутрішніх проєктах документів щодо стратегії розширення ЄС, яку тривалий час відкладали, пропонується активніше застосовувати так звані «перехідні положення» (passerelle clauses).

Такий механізм дозволяє змінювати правила голосування в окремих сферах та переходити від одностайності, коли кожна країна має право вето, до голосування кваліфікованою більшістю.

Використання цих положень могло б скасувати необхідність одностайного рішення 27 держав-членів на багатьох проміжних етапах розгляду заявок країн-кандидатів на вступ до ЄС.

В одному з документів, який має стати основою майбутнього плану глави Єврокомісії, зазначається, що Союз повинен менше залежати від необхідності досягнення повного консенсусу.

«Консенсус зміцнює почуття причетності та демократичну легітимність. Однак він також може затримувати — або взагалі блокувати — ухвалення своєчасних рішень у тих сферах, де Союзу необхідно діяти невідкладно», — йдеться у документі.

При цьому для запуску самого механізму «перехідних положень» також знадобиться одностайне схвалення всіх країн ЄС.

Очікується, що новий підхід міг би пришвидшити розгляд заявок таких держав, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі процес їхнього вступу, як зазначає видання, може гальмуватися через позицію окремих держав-членів.

Країни можуть отримати «аварійне гальмування»

Ініціатива, ймовірно, зіткнеться з опором частини нинішніх членів ЄС, які побоюються втрати права вето.

Водночас у проєкті передбачений механізм «аварійного гальмування». Уряд зможе скористатися ним, якщо вважатиме, що під загрозою опинилися його «життєво важливі національні інтереси».

Єврокомісія також пропонує розширити застосування голосування кваліфікованою більшістю. Для ухвалення рішення в такому разі необхідна підтримка щонайменше 15 країн, які представляють дві третини населення ЄС.

Такий підхід пропонують застосовувати до ширшого переліку питань, зокрема санкцій, прав людини, оборони та безпеки, а також боротьби з ухиленням від сплати податків.

«У міру розширення Союзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме», — йдеться у внутрішньому документі.

У зв’язку з цим Єврокомісія планує «представити програму дій щодо застосування перехідних положень».

Водночас у документі наголошується, що немає ознак наміру ЄС відмовлятися від принципу одностайності на початковому та завершальному етапах вступу нових країн.

Нові правила для єврокомісарів

Ще одна пропозиція стосується формування Європейської комісії після майбутнього розширення Союзу.

Згідно з проєктом, право призначати єврокомісара можуть отримувати лише дві третини країн-членів.

У нинішньому складі ЄС із 27 держав це означало б, що дев’ять країн не направляли б свого представника до Брюсселя.

Очікується, що така пропозиція може викликати невдоволення серед малих держав-членів, які традиційно заявляють про зменшення свого впливу в Брюсселі в міру розширення Європейського Союзу.

Для нових членів хочуть запровадити «випробувальний термін»

Окремо в документах йдеться про новий підхід до держав, які приєднаються до ЄС.

Нові члени можуть отримати статус «випробувального терміну» тривалістю десять і більше років. У цей період за їхнім дотриманням правил і стандартів ЄС здійснюватиметься посилений контроль.

Серед можливих заходів впливу називають призупинення права голосу в Раді ЄС та фінансові санкції в межах нових «фінансових» та «інституційних» захисних механізмів.

У документах зазначено: «Від нових членів вимагатиметься підписати юридично зобов’язуюче „тимчасове зобов’язання“ не блокувати рішення, узгоджені іншими країнами ЄС. Також збережуться стандартні тимчасові захисні заходи, що стосуються участі в ключових сферах політики ЄС — від юстиції та внутрішніх справ до сільського господарства».

Крім того, для нових держав передбачений обмежений у часі «фінансовий захисний механізм». Він дозволить Єврокомісії застосовувати санкції у разі відступу нових членів від демократичних і правових стандартів.

Перед вступом до ЄС нові держави також будуть зобов’язані приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує випадки шахрайства з коштами Європейського Союзу.

Раніше повідомлялося, що лише Угорщина наразі виступає проти відкриття чотирьох переговорних кластерів у межах процесу вступу України до Європейського Союзу.

Ми раніше інформували, що Москва прагнутиме залякати європейські країни, щоб домогтися скорочення або припинення підтримки України.