Київ у вогні: сценарії війни — про що попереджають киян та гостей столиці

Під час майже цілодобових російських атак по Києву та області, які деякі аналітики називають «осадою столиці», влада заговорила про сценарії, які можуть торкнутись кожного киянина — йдеться про забезпечення Інтернетом, ліками, базовими продуктами, електроенергією, про роботу закладів освіти тощо.

ТСН.ua поставив питання про сценарії, які можуть чекати на Україну та Київ взимку 2026-2027, парламентарям і профільним експертам.

Наприклад, голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні економіст Андрій Забловський про те, що саме обговорюється, розповів ТСН.ua наступне: «Сценарії прораховуються. За оцінками Мінекономіки, година простою бізнесу в Україні оцінюється у 2 мільярди гривень. Мінекономіки разом з експертами розробляють так званий консенсус-прогноз. Зараз ми більше тяжіємо до сценарію, який я назвав би базово-песимістичним. Ми розуміємо, що ескалація буде продовжуватись та наростати. Попереду — холоди, опалювальний сезон. Фокус у росіян буде на Києві та області — це ідея, яка була у Путіна не перший рік. Держава намагається оперативно реагувати, але ми розуміємо, що цього недостатньо. Рівень викликів змінився, ми зараз переживаємо новий шок для економіки. Але катастрофічний сценарій ми не закладаємо, є впевненість, що економіка зможе адаптуватись».

За його словами, адаптивність буде залежати від стабільності надходжень міжнародної допомоги, від вирішення питання катастрофічного дефіциту бюджету.

«У сценарій це закладається, і щодо цього проводиться робота. Друга частина — це забезпечення Сил оборони, фінансування оборонно-промислового комплексу. Від захисту міст напряму залежить економіка», — каже Забловський.

При цьому він зауважує, що важливими можуть стати в нинішній ситуації кредитні та податкові канікули — як це було на початку повномасштабного вторгнення.

«Ці речі можуть допомогти бізнесу швидше адаптуватись», — каже він.

За його прогнозом, ситуація у проєкції на пересічного киянина погіршиться, «але ми протримаємось».

«Україна дуже добре навчилась робити, і це показово для інших країн, — йдеться про децентралізованість. Наприклад, компанії відмовляються від великих приміщень (для складів — Ред). Це відображається на якості та вартості доставки. Щодо наявності ліків. Росіяни б’ють по складах, по виробниках. Але є запас, є децентралізований запас, імпорт. Можуть бути затримки, може виникнути певний тимчасова нестача. Але не йдеться про системний дефіцит. Спеціалісти радять мати запас на 2-3 тижні, не на місяці, оскільки паніка призводить до інших наслідків. Коли ми входимо у турбулентність, то може бути погіршення ситуації. Катастрофічного дефіциту ліків і продуктів не буде», — каже Забловський.

Як працюватимуть заклади торгівлі

За його словами, станом на зараз окремі заклади торгівлі зупиняють роботу тільки за умови ракетної небезпеки.

«Наприклад. АЗС підключені до системи сповіщення, вони буквально бачать рівень загрози над собою, у найближчому радіусі. Відповідно до цього реагують. Над цим вже працюють і щодо інших закладів, щоб вони бачили трекінг повітряних цілей», — каже Забловський.

До цього він додає, що відома приватна поштова компанія, під час тривог, орієнтується зокрема і на власні джерела сповіщення, на власний алгоритм оцінки ризиків.

Що буде з інтернет-покриттям

Після останніх цілеспрямованих російських атак по українських дата-центрах прем’єр-міністр України Сергій Корецький в інтерв’ю для «ТСН.Тиждень» заявив наступне: «По-перше, захищаємо. По-друге, є нестандартні рішення. Щось має бути під землею, щось повинно бути в хмарі, щось повинно бути за кордоном, щось повинно бути мікс, а щось повинно бути всі три одночасно. Тому єдиного… немає правила, але те, що треба виходити з найгіршого сценарія і саме так мислити і так готувати себе — факт».

«У жовтні можлива зустріч, під час якої буде вирішуватись, яким чином буде забезпечуватись гарантований безперервний мінімальний інтернет-зв’язок на випадок, якщо російські атаки по дата-центрах продовжаться», — повідомило нам джерело у Верховній Раді.

Що буде з опаленням та електроенергією: прогноз

«Ключове питання — як та чим росіяни будуть атакувати енергетичну інфраструктуру. Я не вірю у те, що чимось (стовідсотково — Ред.) можна захистити ці об’єкти від ракетних ударів. Якщо лунають поради про те, якщо маєте можливість виїхати на зиму з великих міст, то розглядають важкі сценарії. Я вважаю, що треба концентруватись на захисті Києва, оскільки він може стати найбільш проблемним. Головне — не електрика, головне — тепло. Це ключове», — каже в коментарі для ТСН.ua перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.

Коментуючи інформацію про можливе розміщення альтернативних джерел постачання тепла взимку, він додав: «У мене є сумніви щодо дотримання термінів реалізації тих об’єктів, які були включені у план стійкості з боку уряду. Це моя гіпотеза. Я роблю висновок, що дали «штангу».

Як працюватимуть заклади освіти

За словами голови парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, питання роботи закладів освіти регулює у першу чергу місцева влада.

«В даному випадку влада Києва приймає рішення про те, як будуть їхні комунальні заклади освіти працювати. Міносвіти не має можливості дати прямі вказівки, але напрацювало сценарні рекомендації. Залежно від сценаріїв рекомендовано переходити в той чи інший режим. Влада шукає необхідний баланс між безпекою і необхідністю отримувати знання. Ми не можемо зупиняти життя в жодному разі. Є достатньо великий сценарний план. Ніщо не забороняє школі перейти до навчання у режимі онлайн. Основний пріоритет — це безпека дітей. Якщо занадто небезпечно чи повітряна тривога лунає перед першим уроком, коли діти йдуть до школи — заняття починаються або одразу в укриттях, або дистанційно, а також в укриттях. Рекомендації є і залежать від рівня небезпеки. Слідувати тим чи іншим рекомендаціям — обирає школа. Тільки керівник закладу освіти несе відповідальність за життя кожної дитини», — сказав нам Сергій Бабак.