Уряд заморозив платежі: без грошей лишилися лікарні, школи та укриття

Із середини вересня держава фактично перестала оплачувати все, що не стосується війни та соціальних виплат. Уряд запустив так званий «режим жорсткої економії», через який через Держказначейство в ручному режимі пропускають ледь не кожен платіж. Наслідки вже відчутні: штучно затримано близько 20 млрд грн, і це стосується не лише державного, а й місцевих бюджетів та бюджетних установ.

Першими про критичну ситуацію заговорили найвищі посадовці ще в серпні. Президент Володимир Зеленський повідомив про додаткову потребу Сил оборони у 27 млрд доларів, а міністр фінансів Сергій Марченко допустив повернення до «друку» грошей. У вересні попередження матеріалізувалися: платежі зупинили навіть на оплату комунальних послуг державних закладів і на поїздки школярів на міжнародні олімпіади.

Що саме заморозили

Мінфін вніс зміни до розпису держбюджету і відклав видатки вересня, жовтня та листопада на грудень. Найперше це капітальні видатки: будівництво та реконструкція лікарень, укриттів у лікарнях і школах, захист енергетики, будівництво соціального житла. Як повідомила голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа, тільки з вересня на грудень перенесли капвидатки на 39 млрд грн.

За її оцінкою, відкладення капвидатків на грудень означає, що цього року вони взагалі не будуть профінансовані — зробити це технічно неможливо. Один із найбільших підрядників «Великого будівництва», компанія «Автострада», вже зупинила всі роботи. Її власник Максим Шкіль підтвердив: держава за один день і без попередження заморозила фінансування всіх капвидатків.

Діти, спортсмени та комуналка

Обмеження торкнулися не лише будівництва. Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев розповів, що не були проплачені відрядження спортсменів за кордон і поїздки дітей на олімпіади — їм навіть не могли придбати квитки. Довелося ухвалювати термінові рішення, щоб діти взагалі могли виїхати з України. Також не виконуються платіжні доручення на оплату комуналки державними закладами, школами та лікарнями.

Причина — провал у залученні міжнародного фінансування. Як пояснив Єрмоличев, у вересні не надійшов другий транш макрофінансової допомоги від ЄС на 4,26 млрд доларів, під який уже були розписані видатки. Євросоюз не погодив виділення коштів, бо Україна не виконала низку вимог. До кінця року бюджет також недоотримає близько 70 млрд грн податків через російські удари по бізнесу.

Що буде далі

Щоб отримати транш ЄС, Верховна Рада має ухвалити щонайменше чотири рішення: закон про скасування пільги на міжнародні посилки до 150 євро, законопроєкт про оцінку майна, постанову про конкурсну комісію для відбору членів Рахункової палати, а також скасувати послаблення фінмоніторингу топпосадовців. Найближче засідання парламенту відбудеться лише в середині жовтня, і позитивне голосування не гарантоване — лише до законопроєкту про посилки депутати подали понад 1000 правок.

Як підсумувала Роксолана Підласа, до кінця 2026 року Україна має отримати 29,6 млрд доларів міжнародного фінансування, закладеного в бюджет, і надходження цих грошей «прив'язане» до голосування за близько 40 законопроєктів та ухвалення постанов на рівні уряду.