Українець, підозрюваний у підриві "Північних потоків", шукає притулку в Хорватії

За даними адвоката Миколи Катеринчука, Володимир Журавльов подав заяву на політичний притулок у Хорватії, обґрунтовуючи це тим, що він не очікує справедливого суду в Німеччині. Це рішення стало кульмінацією довготривалої боротьби, яка розгорнулася після затримання Журавльова хорватськими правоохоронцями.

Раніше хорватський суд у Пулі дозволив екстрадицію українця до Німеччини. Однак адвокат Катеринчук назвав це рішення упередженим та політичним, пообіцявши оскаржити його в апеляції. Захист українця наполягає на тому, що його клієнт не матиме можливості на справедливий розгляд справи у Німеччині.

Німецькі правоохоронці підозрюють Володимира Журавльова у тому, що він був одним із водолазів, які встановили вибухівку на газопроводах "Північний потік" і "Північний потік-2" у Балтійському морі у вересні 2022 року. Ця версія стверджує, що диверсійна група діяла за дорученням українських державних органів, а її очолював інший фігурант справи, Сергій Кузнєцов, який вже перебуває під вартою в Німеччині.

Це не перша спроба німецьких слідчих затримати Журавльова. У 2024 році його намагалися заарештувати в Польщі, але тоді Варшавський суд відмовив Німеччині в екстрадиції, і українець зміг виїхати до України. Потім у 2025 році Журавльова знову затримали в Польщі, однак у жовтні суд у Варшаві відмовив Німеччині в його екстрадиції та звільнив його. Зрештою, 19 серпня 2026 року його затримали в Хорватії за європейським ордером на арешт.

Попри всі юридичні кроки, адвокат наголошує, що прохання про притулок автоматично не зупиняє процесу екстрадиції до Німеччини. Це означає, що доля Володимира Журавльова залишається невизначеною, і його чекає складна юридична боротьба за уникнення екстрадиції та доведення своєї невинуватості.

Сам Володимир Журавльов заперечує свою причетність до подій, пов'язаних з підривом газопроводів, і стверджує, що його не чекає справедливий суд у Німеччині. Його захист продовжує боротьбу, щоб запобігти екстрадиції та добитися розгляду справи на території Хорватії або іншої держави, де він, на його думку, зможе отримати неупереджений судовий процес.

Інцидент з підривом газопроводів "Північний потік" та "Північний потік-2" стався 26 вересня 2022 року поблизу данського острова Борнгольм, коли вибухи пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів у Балтійському морі. Хоча газопроводи належали російській компанії, вони транспортували газ до Німеччини, що піднімає питання про статус цих об'єктів у контексті міжнародного гуманітарного права.

Юристи, такі як Микола Катеринчук та Світлана Кустова, порушують питання про те, чи можна вважати "Північні потоки" законною військовою ціллю. У міжнародному гуманітарному праві знищення інфраструктури противника під час війни може бути законним, якщо вона є військовою ціллю та існує військова необхідність. Проте статус "Північних потоків" залишається предметом дискусій, оскільки їхнє пошкодження мало значні геополітичні та економічні наслідки.

"Володимир Журавльов подав заяву на політичний притулок у Хорватії, обґрунтовуючи це тим, що у Німеччині його не чекає справедливий суд", – заявив адвокат українця Микола Катеринчук у коментарі Суспільному, підкреслюючи мотиви свого клієнта.

Адвокат Микола Катеринчук також зазначив: "Прохання про притулок не зупиняє процесу екстрадиції до Німеччини автоматично", — уточнюючи юридичні нюанси цієї справи.

Історія Володимира Журавльова є яскравим прикладом того, як індивідуальні долі переплітаються з великою політикою та міжнародними конфліктами. Його боротьба за справедливість підкреслює складність міжнародного права та важливість захисту прав людини у сучасному світі, де кожен крок може мати далекосяжні наслідки.