Україна закликала ЄС використати російські активи для покриття дефіциту у $78 млрд

Україна закликала Європейський Союз використати заморожені російські активи для покриття фінансових і військових потреб у 2027 році. Міністр фінансів Сергій Марченко представив ці розрахунки під час зустрічей із міжнародними донорами та фінансовими установами у Брюсселі. Про це повідомило видання Euronews.

Якщо союзники не збільшать свої внески, сукупний розрив може досягти $78 млрд, або €68,77 млрд. Марченко назвав використання російських активів практичним і справедливим способом профінансувати надзвичайні витрати України під час війни. Це, на його думку, також допомогло б зберегти боргову стійкість країни та забезпечити відповідальність Москви за агресію.

У Європейському Союзі перебуває близько €210 млрд таких російських активів. Більша їх частина зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. Марченко визнав, що питання залишається політично складним, і закликав ЄС розглянути централізований механізм із належним юридичним обґрунтуванням.

Схожі аргументи він озвучив у понеділок під час дискусії, організованої European Policy Centre. Там розглядалася можливість переведення активів з Euroclear до структури-зберігача, яка належала б Євросоюзу. Такий варіант має на меті зменшити ризики для Бельгії.

«Нам потрібно, щоб наші друзі, наші європейські політики, були достатньо сміливими та зробили деякі сміливі дії. На жаль, війна триває довше, війна важча, і нам потрібно забезпечити певне вирішення питання заморожених російських активів або надати інші засоби для виживання», — сказав міністр у своєму виступі.

Питання використання активів Центрального банку Росії, заморожених після лютого 2022 року, обговорюється в ЄС не вперше. Торік Європейська комісія намагалася використати ці кошти як основу для безвідсоткової кредитної лінії для України. Пропозиція не отримала підтримки у грудні під час саміту ЄС. Бельгія, яка була головним противником такого рішення, змогла сформувати більшість проти цієї ініціативи.

Як альтернативний варіант лідери Євросоюзу погодили створення кредиту на €90 млрд, забезпеченого спільним боргом. Суму поділили порівну: €45 млрд передбачили на 2026 рік і ще €45 млрд — на 2027-й. Однак подальша ескалація з боку Росії швидко збільшила українські фінансові потреби.

«Ми дуже задоволені 90 мільярдами євро. Але цього недостатньо», — зазначив Марченко.

Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща за підтримки країн Балтії також попередили, що погодженого кредиту буде недостатньо. Вони закликали знайти нові способи використання російських активів. Бельгія одразу виступила проти нового підходу. За словами дипломатів, Італія та Франція, позиції яких можуть бути вирішальними, також поки скептично ставляться до використання російських суверенних коштів.

Європейська комісія прагне уникнути повторної невдачі та наполягає, що основним завданням зараз є виплата вже погодженого кредиту на €90 млрд. Цей процес сповільнився через недостатні темпи реформ у Верховній Раді.

Частина посадовців ЄС висловлює невдоволення тим, що Україна просить про нове фінансування, не завершивши необхідну роботу для отримання вже схваленої допомоги. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила на цьому під час конференції донорів у вівторок.

«Наше послання нашим українським друзям чітке: виконайте узгоджені реформи, щоб ми могли продовжувати підтримувати вас фінансово. Уряд, Рада та інституції по всій Україні повинні об’єднатися навколо цих колективних зусиль та діяти рішуче для реалізації реформ», — сказала вона у своєму вступному слові.

Протягом останнього місяця Європейська комісія проводить інтенсивні консультації з Україною та МВФ, щоб визначити точний масштаб фінансового дефіциту. Спочатку Київ повідомляв про розрив у бюджеті Міністерства оборони на цей рік у розмірі $27 млрд. Згодом цю оцінку знизили. Марченко під час нинішніх переговорів зосередився насамперед на потребах 2027 року, а не поточного.

Нагадаємо, що на тлі дискусії про фінансування України міністр оборони Естонії Мартін Херем закликав ЄС використати заморожені російські активи попри погрози Москви. Херем наголосив, що Європа не повинна відмовлятися від цього через погрози Сєргєя Лаврова та диверсії, які здійснюють російські спецслужби.

Окрім того, попередні розрахунки МВФ свідчать, що до 2029 року дефіцит зовнішнього фінансування України може сягнути $54 млрд. Найбільша нестача очікується у 2027 році — від $30 млрд до $35 млрд, тоді як у 2028 році вона може становити $17 млрд, а у 2029-му — $2 млрд. Ці оцінки ще можуть змінитися, а сам МВФ відмовився їх коментувати.