Зима близько: ЄС переплатив €100 млрд за енергоносії, але газу більше не стало
У вівторок, під час зустрічі міністрів енергетики ЄС у Дубліні, єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен представив тривожні дані. З кінця лютого Євросоюз додатково витратив понад 100 мільярдів євро на імпорт вуглеводнів. Ціна зросла після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування Ормузької протоки, що загострило енергетичну кризу.
Йоргенсен підкреслив, що за ці величезні кошти Європа не отримала жодного додаткового кубометра газу чи бареля нафти. Це означає, що країни ЄС платять значно більше за ті самі обсяги енергоресурсів, що становить серйозний удар по бюджету та економіці.
Єврокомісар висловив стурбованість щодо майбутньої зими, зазначивши, що навіть у звичайних умовах близько 50 мільйонів людей у Європі не можуть належним чином обігріти свої оселі. "Цієї зими може бути ще гірше", — наголосив він, додавши, що промисловість також перебуває під тиском високих цін.
Хоча дефіциту газу в Брюсселі наразі не прогнозують, рівень заповнення газосховищ єврокомісар назвав «надзвичайно низьким». У середньому по ЄС сховища заповнені на 70%, у Франції — на 82%, тоді як у Німеччині та Нідерландах цей показник становить лише 57%.
На тлі цих подій група експертів обговорила ситуацію на ринку нафти. Вони звернули увагу на високі ціни на дизельне пальне та авіаційний гас, а також на те, що комерційні запаси в хабі Амстердам-Роттердам-Антверпен нижчі за середній п'ятирічний рівень. Європейські НПЗ працюють майже на межі потужностей, залишаючи мало простору для зниження цін. Водночас, надзвичайні резерви залишаються високими й доступними у випадку збоїв.
З огляду на ситуацію, Йоргенсен запропонував знизити ціль заповнення газосховищ до 80%, щоб «зняти негайний тиск на ціни». Він також закликав країни ЄС скорочувати споживання енергії, особливо в години пік, точніше вимірювати використання, менше опалювати державні будівлі та обмежити вуличне освітлення. Залежність Європи від зовнішніх постачальників робить її вразливою, тому Йоргенсен закликав прискорити перехід до відновлюваних джерел енергії.
Зростання цін на енергоносії в Європі вже позначилося й на Україні. Міністерство фінансів України у своїх сценарних розрахунках для стрес-тесту "Нафтогазу" заклало підвищення цін на газ для населення приблизно на 30%, посилаючись на європейські тенденції. Водночас, українські підземні сховища підходять до зими з надлишком: запаси перевищили 15 мільярдів кубометрів, що навіть дозволило приватним трейдерам почати продаж частини газу до Польщі.
Європейська енергетична криза – це не лише питання цін. Низькі запаси газу, нестабільність поставок та конкуренція з азійськими покупцями створюють додатковий тиск напередодні опалювального сезону, підкреслюючи нагальну потребу в довгострокових рішеннях для енергетичної безпеки континенту.
«Немає жодних сумнівів, що ми рухаємося до важкої зими», — наголосив єврокомісар Дан Йоргенсен, звертаючись до міністрів енергетики ЄС у Дубліні, повідомляє Le Monde.
«Ми заплатили понад 100 мільярдів євро додатково за енергію, не отримавши жодної додаткової молекули газу чи нафти», — заявив Йоргенсен, підкреслюючи парадоксальність ситуації.
Перед Європою стоїть складне завдання — забезпечити енергетичну стабільність і доступність палива для населення та промисловості. Ця зима стане перевіркою стійкості та здатності континенту до швидких адаптацій, а також каталізатором для прискорення переходу до більш незалежних і сталих джерел енергії.