Фицо без коалиции: будут ли в Словакии досрочные выборы и что это будет означать для Украины

Рівно три роки тому – 30 вересня 2023 року – після дострокових парламентських виборів до влади у Словаччині повернувся прем’єр Роберт Фіцо. Відтоді країну не раз охоплювали антиурядові протести, строката коаліція ніколи не видавалася стабільною, а політичні оглядачі час від часу говорили про можливість її розвалу. 

Проте лише зараз, за рік до планових парламентських виборів, саме дострокові виглядають цілком реалістичним сценарієм. Така ситуація виникла через глибоку кризу всередині владної коаліції, внаслідок якої уряд втратив парламентську більшість.

І Роберт Фіцо сам заявляє про можливість проведення дострокових виборів вже у січні 2027 року. Та чи справді він до них готовий?

І що нова ситуація означатиме для Києва?

Зокрема, чи можна сподіватися, що зміна влади у Словаччині призведе до розвороту її зовнішньої політики в бік України?

Дійсно, партійні рейтинги дають усі підстави на такі сподівання. Однак у разі дострокових виборів Києву треба бути готовим до того, що Роберт Фіцо займатиме ще більш відверто антизахідну та проросійську позицію. 

Пояснюємо деталі.

Як Фіцо втратив більшість

"Якщо пан Данко та пан Тараба не схаменуться, у січні можуть відбутися дострокові вибори", – таке попередження Роберт Фіцо зробив 27 вересня під час теледебатів. Це перша така заява чинного прем’єр-міністра Словаччини.

Конфлікт, через який ці вибори стали реальними, відбувся між Андреєм Данко, лідером коаліційної Словацької національної партії (СНП), і Томашом Тарабою, міністром охорони довкілля, призначеним за квотою цієї політсили.

Це триває вже довго – Андрей Данко давно не приховує незадоволення тим, що міністр не узгоджує свою політику з партійним керівництвом. Ця політика, особливо у сфері зеленої енергетики, не відповідає партійному курсу, а тому її погано сприймає ядерний електорат СНП.

Роберт Фіцо натомість заявляв, що задоволений роботою міністра Тараби, і намагався владнати конфлікт. На початку року з Данко було домовлено: прем’єр звільнить міністра, якщо до вересня лідер СНП і Тараба не досягнуть порозуміння.

Але конфлікт владнати не вдалося, а Фіцо так і не звільнив міністра. Тож Андрей Данко вирішив піти на загострення. Відповідно до коаліційних домовленостей, він подав офіційний запит про відкликання міністра з квоти своєї партії.

І прем’єр був змушений внести таке подання до парламенту.

Втім, у відповідь Томаш Тараба почав шантажувати уряд. Він заявив, що у такому разі коаліція втратить три парламентські мандати – самого Тараби (словацьке законодавство дозволяє таке поєднання робіт у законодавчій та виконавчій владі) та двох близьких до нього депутатів.

Наразі коаліція має лише 78 мандатів у 150-місному парламенті. Втрата трьох з них означатиме втрату більшості – тож Фіцо спробував уникнути цього.

Він заявив, що готовий підтримати звільнення Тараби лише за умови, якщо Данко гарантує йому збереження більшості – чудово розуміючи, що забезпечити це просто неможливо. А потім відкликав з парламенту своє подання на звільнення міністра.

Та майже відразу аналогічну постанову про звільнення міністра зареєструвала словацька опозиція. Створивши ситуативний альянс із Данко та тими депутатами, яких той ще контролює, опозиція домоглася розгляду цього питання у пріоритетному порядку.

А ввечері 29 вересня міністра Тарабу було відправлено у відставку.

"Не ми порушили коаліційну угоду. На жаль, її порушив наш партнер по коаліції", – виправдовує такий альянс Данко.

Таке рішення саме по собі є сенсацією. Востаннє у Словаччині опозиції вдалося звільнити міністра аж 33 роки тому.

Проте набагато важливіше інше – за рік до чергових виборів Роберт Фіцо втратив парламентську більшість. Зрозуміло, що у коаліції тепер може перебувати або група Данко, або група Тараби – і жоден із цих сценаріїв не дає можливості відновити парламентську більшість.

Це дуже потужний удар по Роберту Фіцо – та чи є тепер дострокові вибори неминучими?

Дострокові вибори – місія (не)можлива

"Дострокових виборів не буде. Це не в інтересах Роберта Фіцо та коаліційних партій", – запевняє Ян Ференчак, позафракційний депутат, що входить до коаліції.

Втім, в уряді набагато серйозніше сприймають цей виклик. 

"Те, що сьогодні продемонструвала Словацька національна партія, змушує партію Smer-SD скликати засідання президії, щоб визначитися щодо подальших дій", – так відставку міністра свого уряду прокоментував Роберт Фіцо.

А зранку 30 вересня, під час засідання уряду, прем'єр відмовився від звичного виходу до преси.

Тож виглядає так, що ані Фіцо, ані його однопартійці зі Smer наразі не знають, як вийти з цієї кризи з найменшими втратами.

Попри втрату більшості уряду не загрожує негайна відставка – Андрей Данко та його однопартійці не підтримають такий крок, а без них у опозиції не вистачить голосів для оголошення вотуму недовіри.

Проте не все так просто. Тепер для кожного голосування коаліції буде потрібно шукати голоси у своїх опонентів. А це також може стати причиною відставки уряду – наприклад, якщо він не зможе вчасно забезпечити ухвалення закону про держбюджет. Наразі це виглядає найімовірнішим сценарієм, що веде до відставки уряду та дострокових виборів.

Причому Роберт Фіцо може довести до цього так, щоб вийти з цієї бійки зі зростанням рейтингу. Наприклад – запропонувати парламенту наперед неприйнятний популістичний бюджет з роздутими соцвиплатами, провалити його у парламенті, а потім – звинуватити усі інші партії у тому, що вони "не дбають про народ", і на цьому тлі піти на перевибори.

Є ще один аргумент, про який у владній коаліції воліють не говорити – але напевно враховують у своїх розрахунках. Ціною збереження уряду меншості може бути подальше зниження рейтингів усіх коаліційних партій. Тому дострокові вибори дають Фіцо шанс уникнути подальших втрат. 

А от його партнерам буде непереливки.

Партія Андрея Данко вже зараз не має шансів подолати 5-відсотковий виборчий бар’єр. В зоні ризику може опинитися й інший учасник коаліції – партія "Голос" президента Петера Пеллегріні. Протягом останніх трьох років її рейтинг постійно падав і тепер становить лише 6,5–7%. Подальше падіння загрожує їй непроходженням до нового парламенту.

Рейтинги партії Smer теж падають, але поки – набагато повільніше. Наразі за партію Фіцо готові віддати голоси лише 17% словаків. Але подальше падіння – головний ризик. 

Зараз Smer є другою за популярністю партією країни. Її відрив від третього місця – ультраправої (а за деякими оцінками – неонацистської) партії "Республіка" – складає лише 1-3 пункти. 

Програти неонацистам – серйозний страх Роберта Фіцо. 

Бо якщо його партія впаде з нинішнього другого на третє місце, він назавжди втратить шанси повернути собі посаду прем’єра. "Республіку" вважають найреальнішим коаліційним партнером Фіцо у наступному парламенті. Але якщо вона обійде Smer на виборах, то у майбутніх коаліційних перемовинах Фіцо буде вже молодшим партнером.

Саме тому існує припущення, що дострокові вибори в цілому відповідають інтересам Фіцо.

Головне – знайти гарну причину для відставки.

Наприклад, через трюк з держбюджетом-2027, про який йшлося вище.

Шанс на проукраїнську Словаччину

Які шанси, що у разі нових виборів до влади прийдуть партії, що декларують підтримку України? Наразі досить високі.

Це визнають і у владній коаліції. 

"Дострокові вибори підуть на руку лише опозиції", – стверджує міністр внутрішніх справ та голова партії "Голос" Матуш Шутай Ешток.

Дійсно, за чинними рейтингами Фіцо та його союзники не мають шансів отримати більшість на нових виборах, навіть якщо замість партії Данко запросять до коаліції партію "Республіка".

Натомість у нинішньої опозиції є всі шанси отримати сукупно більшість та сформувати новий уряд. За такого сценарію ключовим кандидатом на посаду нового прем’єра є Міхал Шимечка, лідер "Прогресивної Словаччини". Ця партія з підтримкою на рівні 20% зараз є лідером електоральних симпатій словаків. 

І це – дуже добрий сценарій для України, адже і сам Шимечка, і його однопартійці декларують повернення до безумовної підтримки України та завжди критикували Фіцо за зв’язки з РФ.

Так само підтримку України декларують й інші опозиційні партії, що наразі мають шанси подолати виборчий бар’єр.

Проте є два ризики, які дають Роберту Фіцо надію на швидкий реванш.

По-перше, майбутня гіпотетична коаліція складатиметься щонайменше з чотирьох, а скоріш за все – з п’яти політичних сил. І це робить її не дуже стійкою. 

А головне – всі останні соціологічні опитування фіксують, що більшість буде неможливо сформувати без Руху "Словаччина" експрем’єра Ігоря Матовича. Це ключовий фактор ризику, оскільки Матович має стійку репутацію некомандного гравця. Саме він був ініціатором більшості скандалів, що призвели до краху попередньої коаліції та реваншу Фіцо. 

І це – основна надія теперішнього прем'єра на ймовірність реваншу навіть після чергової втрати влади.

У будь-якому разі, вибори містять значну інтригу. Передбачити їхній результат наперед неможливо, але можна з високою певністю говорити, що передвиборчий період для України буде непростим.

Річ у тім, що основу електорату Фіцо складають ті прошарки словацького суспільства, які скептично (або навіть ще гірше) ставляться до України і позитивно – до Росії. Саме на них буде орієнтуватися Фіцо під час кампанії. 

Тому для України ключовим ризиком є те, що у разі дострокових виборів Роберт Фіцо заграватиме зі своїм ядерним електоратом, у тому числі – буде намагатися задовольнити його антизахідні та антиукраїнські настрої. 

Це означає, що у період перед виборами зростає ризик заяв і навіть дій, що будуть недружніми до нашої держави.

І Києву треба бути готовим до цього.

Проте перспектива повернутися до справді дружніх відносин із сусідньою Словаччиною явно переважає.

Автор: Юрій Панченко, 

співзасновник "Європейської правди"