/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F0ca5b70818d9696c9f50537af0fec0e3.jpg)
Китай оновив закон про мобілізацію вперше за 16 років: до чого готується Пекін?
На початку жовтня набудуть чинності оновлені правила мобілізації в Китаї, що дозволять швидко перевести економіку, інфраструктуру та людські ресурси країни на військові потреби. Після офіційного оголошення мобілізації китайська влада матиме право вилучати цивільні транспортні засоби, об'єкти інфраструктури та енергетичні потужності.
Ці зміни зобов'язують громадян та приватні підприємства беззастережно виконувати відповідні розпорядження. Нові правила також зачеплять і іноземний бізнес, що працює в КНР, зобов'язуючи компанії випускати продукцію для державних потреб у разі надзвичайної ситуації. Закон також передбачає використання штучного інтелекту, робототехніки та безпілотників для мобілізації, а державні структури та бізнес повинні заздалегідь накопичувати важливі матеріали, зокрема рідкісноземельні метали, та вести облік усіх технологій країни.
Ці кроки відбуваються на тлі загострення військової напруги навколо Тайваню. Китайські військові регулярно проводять навчання поблизу острова, зокрема дводенні тренування з бойовими стрільбами в Тайванській протоці в липні. За період 29–30 вересня Міністерство оборони Тайваню зафіксувало біля своїх кордонів дев'ять літаків Народно-визвольної армії Китаю, сім військових кораблів та шість державних суден КНР.
У відповідь на ці загрози Тайвань також нарощує військову готовність. У серпні на острові пройшли десятиденні щорічні навчання Han Kuang. Міністр оборони Тайваню Веллінгтон Ку підкреслив необхідність готовності армії до того, що китайські навчання можуть перерости у війну.
Тайвань активно зміцнює свою обороноздатність, збільшуючи оборонний бюджет. У 2026 році витрати на оборону зросли на 25% порівняно з попереднім роком, досягнувши 3,32% ВВП, а на 2027 рік уряд запропонував підвищити фінансування ще на 18%.
Продовжується військово-технічне співробітництво зі США, які у грудні 2025 року схвалили пакет продажів озброєння Тайваню на суму 11,1 мільярда доларів. Контракт передбачає постачання 82 пускових установок HIMARS, 60 самохідних гаубиць M109A7, баражуючих боєприпасів та безпілотників ALTIUS. Проте процес переозброєння стикається із затримками, зокрема, Тайвань досі не отримав жодного з 66 винищувачів F-16, замовлених у 2019 році, а американські сенатори заявляють про затримку військової допомоги на понад 15 мільярдів доларів.
Оновлення закону про мобілізацію в Китаї після 16 років є стратегічним кроком, який, як повідомляє Nikkei., зміцнює позиції Пекіна у потенційному конфлікті за Тайвань. Це демонструє готовність країни до швидкого переходу від мирного стану до масштабного військового протистояння, використовуючи всі доступні ресурси.
Ці дії Китаю та відповідна реакція Тайваню підкреслюють зростаючу геополітичну напруженість у регіоні, що потенційно може мати глобальні наслідки. Ситуація свідчить про глибокі зміни у балансі сил та стратегіях обох сторін.
«Армія має бути готовою до того, що китайські навчання переростуть у війну», — зазначив міністр оборони Тайваню Веллінгтон Ку.
Подальший розвиток подій залежатиме від здатності регіональних та міжнародних акторів знайти шляхи деескалації напруженості та забезпечити стабільність, уникаючи прямого конфлікту. Міжнародна спільнота продовжує уважно стежити за ситуацією, усвідомлюючи потенційні ризики.