Незвичайну гробницю розкопали у Норвегії: у ній бракувало не тільки кісток

Дослідники вважають, що гробниці може бути близько 4000 років, що відносить її до кінця кам'яної або початку бронзової доби. Наразі археологи базують свої оцінки на порівнянні з подібними могилами, пише forskning.no.

Цей тип кам'яної гробниці, відомий у Норвегії як "хеллекісте", є відносно рідкісним у країні. Археолог Мортен Рамстад з Університетського музею Бергена зазначив, що в країні було знайдено лише близько 20 таких поховань. Для порівняння: у Швеції налічується близько 2000 відомих прикладів, а в Данії — приблизно 150.

Похоронна камера в Халдені збудована з великих кам'яних плит, вага деяких з яких сягала кількох сотень кілограмів. Для створення підлоги всередині могили також було покладено менші камені, які утворюють геометричний візерунок, схожий на мозаїку.

Під час розкопок археологи виявили кілька предметів, зокрема бурштинову намистину, наконечник стріли та фрагмент кераміки з візерунком у вигляді шнурового відбитка.

Особливий інтерес викликало те, що у похованні не знайшли крем'яного кинджала, хоча такі кинджали виявляли у всіх інших норвезьких кам'яних гробницях того ж періоду. У таких похованнях також часто знаходять вістря стріл, і деякі археологи припускають, що певні поховання могли бути пов'язані з воїнами.

Дослідники також не виявили людських кісток, які можна було б ідентифікувати. Однак вугілля, знайдене в гробниці, може містити сліди спалених кісток. Археологи зібрали зразки для подальшого аналізу. Якщо вони містять спалені людські останки, вчені зможуть встановити більш точну дату поховання та нададуть додаткову інформацію про особу чи осіб, похованих там.

Могила належить до періоду значних змін у Скандинавії. Упродовж третього тисячоліття до н. е. з півдня Європи прибували нові групи людей, оскільки землеробство ставало дедалі більш поширеним. За словами Рамстада, ці спільноти принесли з собою нові похоронні звичаї, релігійні уявлення, форми соціальної організації та різні стилі житла.

Ранні землеробські спільноти в Норвегії жили в дерев'яних довгих будинках, які відрізнялися від осель, що використовували попередні групи мисливців-збирачів. Ця кам'яна гробниця належить до періоду, коли повсякденне життя, форми розселення та уявлення про смерть зазнавали змін.

Хто саме був похований у Свінесунді та коли відбулося поховання, досі залишається невідомим. Подальший аналіз вугілля та інших матеріалів може допомогти відповісти на ці питання. Оскільки в Норвегії відомо лише про невелику кількість подібних кам'яних гробниць, ця знахідка може надати цінні свідчення про те, як люди жили та ховали своїх померлих близько 4000 років тому.

Інші новини науки

• У торговому поселенні часів вікінгів виявили арабські срібні монети. Фахівці датували знахідки першою половиною IX століття.
• У Австрії знайшли втрачене римське місто, яке раптово покинули усі жителі. Вчені вважають, що воно може бути Клаудівіумом, містом, про яке згадував географ II століття Клавдій Птолемей.