Переведення годинників може врятувати від блекаутів: що буде зі світлом узимку

Україна наприкінці жовтня традиційно переходить із літнього на зимовий час. У 2026 році стрілки годинника переведуть на годину назад у ніч на 25 жовтня. Зміна часу впливає не лише на розпорядок дня українців, а й на графік споживання електроенергії.

За словами експерта з питань енергетики Сергія Дяченка, для енергосистеми такий перехід загалом має позитивний ефект, оскільки дозволяє краще узгодити споживання з тривалістю світлового дня.

Чому зимовий час може бути корисним для енергосистеми

Проблема для енергосистеми полягає не тільки в загальному обсязі спожитої електроенергії. Значно важливішими є пікові навантаження, коли велика кількість споживачів одночасно вмикає освітлення, побутову техніку та інші прилади.

Традиційно найбільш напруженими є ранкові та вечірні години. За оцінкою Дяченка, переведення годинника може дещо пом'якшити саме вечірній пік, оскільки світловий день краще узгоджується з часом, коли люди повертаються додому.

Коли в Україні виникають пікові навантаження

Ранкове зростання споживання зазвичай припадає приблизно на 7:00–10:00. У цей час люди прокидаються, готують їжу, користуються електроприладами та збираються на роботу.

Вечірній період є ще одним важливим піком — люди повертаються додому, одночасно вмикають освітлення, опалювальні прилади та побутову техніку.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури також зазначає, що саме ранкові та вечірні години є періодами підвищеного навантаження на енергосистему.

Чи означає це менше відключень

Переведення годинників не гарантує, що взимку не буде відключень електроенергії. Однак, якщо енергосистема зіткнеться з дефіцитом потужності, більш рівномірний розподіл споживання може зменшити потребу в обмеженнях.

За словами Дяченка, саме можливість пом'якшити вечірній пік є одним із позитивних наслідків переходу на зимовий час.

Водночас ситуація залежатиме насамперед від стану генерації, мереж та наслідків можливих атак на енергетичну інфраструктуру.

Найбільша проблема — маневрові потужності

Для стабільної роботи енергосистеми важливо не лише виробити необхідну кількість електроенергії, а й мати можливість оперативно збільшувати або зменшувати виробництво залежно від попиту.

Саме тому пошкодження теплової та гідрогенерації створюють додаткові проблеми: такі потужності відіграють важливу роль у регулюванні навантаження.

Атомна генерація залишається значною частиною українського енергобалансу, однак вона не може повністю замінити маневрові потужності під час різких змін споживання.

Також, готуємо дім до зими та блекаутів: чекліст утеплення, опалення і запас води на 3 дні