«Поливаємо пустелю»: у ЄС скептично сприйняли новий запит Києва — Le Monde

На 2027 рік Україні бракує близько 69 млрд євро понад допомогу, яку вже пообіцяли донори. Однак у Брюсселі новий запит на фінансування фінансування сприйняли насторожено. Європейські дипломати нагадують, що Київ досі не ухвалив законів, від яких залежать уже погоджені виплати, повідомляє Le Monde.

«Складається враження, що ми поливаємо пустелю», — з розчаруванням сказав один із європейських дипломатів. У вівторок, 29 вересня, у штаб-квартирі Єврокомісії в Брюсселі зібралися головні донори України: ЄС, країни G7, Норвегія, Південна Корея. У зустрічі взяли участь і представники Міжнародного валютного фонду. Мета зустрічі — оцінка потреб Києва, який попри вже заплановану допомогу просить більше.

Президент Володимир Зеленський говорить про нестачу грошей із серпня. На зустрічі «коаліції охочих» у Києві 24 серпня він заявив про «діру» в 27 млрд доларів (23 млрд євро) лише для бюджету на 2026 рік. «Ми знайшли способи скоротити цю суму», — сказав у понеділок міністр фінансів Сергій Марченко під час виступу в брюссельському аналітичному центрі European Policy Centre. На 2027 рік, за його словами, Україні треба знайти близько 69 млрд євро: 40 млрд на військові видатки і 29 млрд на роботу державних служб. У ці розрахунки вже закладено двосторонню допомогу та спільний кредит ЄС на 90 млрд євро. З нього щороку 30 млрд мають іти на озброєння, а 15 млрд на бюджет.

У Києві пояснюють зростання потреб посиленням російських обстрілів. Вони б'ють по економіці й зменшують податкові надходження. Через блокування експорту зерна Чорним морем аграрний експорт упав на 60%, і країна втрачає валютну виручку.

«Від лютого 2022 року ЄС і його держави-члени надали Україні та українцям майже 225 млрд євро допомоги», — нагадала у вівторок донорам єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. США після повернення Дональда Трампа до Білого дому на початку 2025 року не дають Києву жодного долара. З кредиту на 90 млрд євро Брюссель до середини вересня вже виплатив 15 млрд на закупівлю озброєння.

Поки що в ЄС не ухвалили рішення. «Ми чекаємо на деталізацію потреб і подивимося, як можемо на них відповісти. Обговорення очікується на раді міністрів фінансів 9 жовтня або навіть на Європейській раді в середині жовтня», — розповів європейський дипломат. Його колеги звертають увагу, що Україна ще не отримала 15 млрд євро, передбачених на бюджетні потреби. Ці гроші надійдуть лише після реформ, зокрема антикорупційних.

«Наше послання українським друзям чітке: виконайте погоджені реформи, щоб ми могли й далі фінансово вас підтримувати», — наголосила Кос.

Запит надійшов у непростий момент. Країни ЄС ведуть переговори про наступний багаторічний бюджет, де на підтримку України у 2028–2034 роках закладено 100 млрд євро. Німеччина та її союзники з числа «ощадливих» країн хочуть урізати загальний бюджет на кілька сотень мільярдів, тому оголошувати нову допомогу Києву політично важко.

Єврокомісія пропонує спершу задіяти всі наявні інструменти. У середині вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати залишки позики на 150 млрд євро, яку ЄС узяв на переозброєння Європи. Близько 20 млрд із цієї суми ще не розподілені й могли б піти на дрони та перехоплювачі для України. Повертати ці гроші мали б самі країни-члени, а для Берліна й Парижа це зараз неприйнятно.

Швидше можна використати частину коштів Європейський фонд миру на 6,6 млрд євро. Його тривалий час блокувала своїм вето Угорщина, але після поразки Віктора Орбана на квітневих виборах цей варіант знову можливий. Ще один шлях полягає в довгостроковій виплаті грошей з кредиту на 90 млрд, передбачені на 2027 рік. Проблему це лише відкладе.

Ще є 210 млрд євро заморожених російських державних активів у Європі, із яких 180 млрд зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Київ уже кілька місяців закликає їх конфіскувати. Берлін із союзниками знову пропонує цей варіант, але Бельгія не змінює позиції. Єврокомісія досі не знайшла способу вберегти королівство від судових позовів.

«Навіть якщо ми використаємо заморожені російські активи, це буде тимчасове рішення. Європі потрібне стале, постійне рішення», — вважає директор European Policy Centre Фабіан Цулег. За його словами, фінансові потреби України будуть колосальними і під час війни, і після неї, коли почнеться відбудова.

За попередніми оцінками МВФ, дефіцит фінансування України до 2029 року може сягнути 54 млрд доларів, а найбільша нестача припаде на 2027 рік: від 30 до 35 млрд доларів. До листопадової місії фонду Україна має підтвердити джерела фінансування на 52,6 млрд доларів, з яких близько 32,6 млрд досі не підтверджені.

Ідея віддати залишки SAFE на спільні проєкти з українськими оборонними компаніями вже викликала спротив Польщі, яка має найбільшу квоту в програмі, 43,7 млрд євро. Щодо російських активів теж немає зрушень: Бельгія не хоче віддавати їх із Euroclear без юридичних гарантій.

Як уряд шукає гроші на армію і чому міжнародна допомога залежить від рішень Верховної Ради, розповідає аналітик Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Сергій Шишко у статті ZN.UA «Ціна виживання: як закриватимуть діру в Державному бюджеті-2026».

Чому навіть оборонні видатки наступного року Україна не зможе покрити власним коштом, пояснює редакторка економіки ZN.UA Юлія Самаєва у статті «Бюджет-2027 — колос на неіснуючих грошах».