Путін повторює помилку, яка допомогла зруйнувати СРСР — The Telegraph

Lля західних лідерів плани Кремля ще більше збільшити витрати на оборону, профінансувавши їх за рахунок масштабного підвищення податків, лише підтвердять побоювання щодо кінцевої мети Володимира Путіна — спровокувати ширший конфлікт із НАТО. Про це пише редактор з питань оборони та закордонних справ Кон Кофлін у матеріалі для The Telegraph.

Після того як минулого року генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив із тривожним попередженням, що Росія може напасти на Альянс протягом п'яти років, неодноразово лунали застереження, що та чи інша форма російської агресії може статися навіть раніше.

Лише минулого тижня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив на засіданні Генеральної асамблеї ООН, що Москва «готує щось велике цього року», тоді як деякі керівники європейських розвідок попереджають, що Росія може спробувати перевірити оборону НАТО «через місяці, а не роки». Саме зростання занепокоєння щодо намірів Путіна стосовно НАТО, як повідомляється, пояснює рішення директора ЦРУ Джона Реткліффа наприкінці серпня прилетіти до Москви, щоб попередити Путіна про ризики, з якими той зіткнеться, якщо спровокує конфронтацію із західним Альянсом.

Повідомлення про те, що Москвапланує у 2027 році збільшити військові витрати на колосальні 27%, лише зміцнять думку про те, що, попри численні невдачі Путіна під час війни в Україні, російський лідер анітрохи не втратив бажання спровокувати ширшу війну в Європі.

Однак агресія Путіна дедалі дорожче обходиться й самій Росії. Збільшення оборонних витрат наступного року до 154 млрд фунтів стерлінгів — більш ніж удвічі більше за оборонний бюджет Великої Британії та значно понад 7% ВВП — лише посилить труднощі для пересічних росіян, для яких особиста ціна війни в Україні стає дедалі очевиднішою.

Це збільшення означає, що близько 35% усього бюджету Кремлявитрачатиметься на війну, яка, коли Путін у лютому 2022 року розпочинав свою «спеціальну військову операцію» проти України, мала тривати щонайбільше кілька тижнів. Відтоді російські війська, за оцінками, зазнали 1,5 млн втрат, зокрема 500 тисяч загиблими, тоді як військова кампанія фактично зайшла у глухий кут. Вплив війни на російську економіку виявився не менш тяжким: доходи домогосподарств падають, а державні витрати на життєво важливі сфери, такі як охорона здоров'я та освіта, різко скорочуються. Лише цього року деякі російські регіони скоротили витрати на охорону здоров'я більш ніж на третину.

Перспектив для відновлення російської економіки також небагато, оскільки західні санкції продовжують обмежувати здатність Москви підтримувати експорт нафти й газу на довоєнному рівні. Українські удари по енергетичній інфраструктурі Росії мають так само згубні наслідки. Влітку великі території Росії зіткнулися з дефіцитом пального.

Тому рішення Путіна спрямувати ще більше ресурсів країни на підтримку кремлівської воєнної машини слід розглядати як відчайдушну авантюру, яка зрештою може призвести до краху його деспотичного режиму.

План російського режиму збільшити бюджетні асигнування на оборону до рівнів, яких не було з часів розпаду Радянського Союзу в 1991 році, безумовно, має стати протверезляючим нагадуванням про потенційні пастки, з якими зіткнеться Путін, якщо його ставка не зіграє.

Стрімке зростання радянських витрат на оборону, починаючи з часів Брежнєва у 1960-х роках, посилене катастрофічним військовим втручанням Москви в Афганістані у 1979–1989 роках, стало одним із ключових чинників, які зрештою призвели до розпаду радянського блоку. Окрім величезних економічних диспропорцій, зокрема дефіциту споживчих товарів, це призвело до появи потужних груп із власними інтересами та колосальної неефективності військово-промислового комплексу. Війна в Україні виявляється для Кремля такою ж дорогою, як афганська авантюра для Радянського Союзу.

Саме на цьому, крім того, Реткліфф прагнув наголосити російським посадовцям під час несподіваного візиту директора ЦРУ до Кремля. Окрім прямої заяви російським господарям про те, що «Росія програє війну» в Україні, він особливо наголосив, що нинішній скрутний стан російської економіки має всі ознаки того, що країна ризикує зіткнутися з крахом за радянським сценарієм.

У подальшому звіті ЦРУ про зустріч, який поширили серед західних розвідувальних служб, зазначалося, що Реткліфф дійшов висновку: російська економіка зазнає краху, так само як це сталося в Радянському Союзі наприкінці холодної війни. Значним чинником цього процесу стане тривалий вплив американських санкцій на Росію.

У контексті попередження Реткліффа рішення Путіна спрямувати дефіцитні ресурси на збільшення оборонного бюджету видається суперечливим, особливо з огляду на те, що про це було оголошено після зустрічі його спеціального представника Кирила Дмитрієва з американськими посадовцями на початку цього тижня для переговорів про завершення війни в Україні. Якщо Путін справді серйозно налаштований завершити війну, навіщо тоді збільшувати оборонні витрати?

Можливо, попри очевидну слабкість своєї позиції, Путін усе ще намагається надіслати адміністрації Трампа сигнал, що не має наміру відступати, доки його умови миру в Україні не будуть виконані.

Але, повторюючи ті самі помилки, яких припустився Радянський Союз, збільшуючи оборонні витрати до нестійкого рівня, російський лідер зрештою може зіткнутися з тією самою долею, що й його радянські попередники.