Росія більше не намагається просто захопити Україну: як Кремль перебудував свою «теорію перемоги»

Росія, ймовірно, змінює свою «теорію перемоги» у війні проти України. Москва дедалі менше покладається лише на поступове захоплення територій і натомість посилює удари по великих містах, економіці та цивільній інфраструктурі.

Про це йдеться в матеріалі Foreign Affairs.

Розрахунок Кремля, за оцінкою авторів матеріалу, полягає в тому, щоб зробити життя в українських містах максимально важким, змусити людей і бізнес виїжджати, порушити логістику між великими центрами та поступово виснажити суспільство. Кінцевою ціллю вони називають не стільки територію, скільки волю України та її партнерів продовжувати війну.

У першій половині 2026 року ситуація для Росії на фронті ускладнилася. Україна покращила можливості для точних ударів на середню та велику дальність, тоді як російське просування сповільнилося, а втрати продовжували зростати.

На цьому тлі Москва різко наростила використання балістичних ракет і швидкісних реактивних безпілотників та одночасно розширила географію ударів.

Росія переносить основний тиск углиб України

Якщо раніше значна частина російських атак припадала на міста поблизу фронту, то тепер дедалі більше ударів спрямовується по Києву та західних областях.

Особливо відчутно це у столиці. 27 серпня в Києві зафіксували 13 повітряних тривог за добу. В ніч проти 8 вересня одна тривога тривала близько десяти годин, а 23 вересня їх було 11. Автори описують ситуацію як перехід від окремих великих нічних атак до майже постійного очікування нових ударів.

Атаки дедалі частіше зачіпають і міста далеко від фронту. У матеріалі згадуються Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Тернопіль та Стрий. Російські удари також спрямовуються по складах, центрах розподілу медикаментів, дата-центрах та інших об'єктах, від яких залежить повсякденне життя та робота економіки.

Автори наголошують, що повітряний терор уже виснажує українське суспільство, хоча жодних ознак неминучого колапсу країни вони не бачать. Україна залишається великою, децентралізованою і значно стійкішою, ніж може розраховувати Кремль.

Москва розраховує не лише на ракети

Другий елемент російського плану — фінансовий.

За оцінкою українського уряду, наведеною в матеріалі, 2027 року Україні може знадобитися близько 52 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких наразі гарантовано близько 20 млрд.

Москва, як припускають автори, розраховує на те, що готовність США та Європи платити за підтримку України має межу, тоді як сама Росія готова продовжувати витрачати ресурси на війну.

Саме тому економічна стійкість України стає такою ж важливою, як ситуація на фронті.

У матеріалі окремо наголошується на необхідності подальшої фінансової підтримки Києва. Автори вважають, що Європі варто активніше використовувати заморожені російські активи, а також переглянути підхід до фінансування військових потреб України.

Зокрема, йдеться про зарплати військовослужбовців. 2026 року Україна планує витратити на них близько 35 млрд доларів, що створює величезне навантаження на державний бюджет.

Окремою проблемою залишається озброєння. Автори звертають увагу, що лише посилення ППО може бути недостатньо через різницю у темпах виробництва. США, за наведеними даними, здатні виробляти максимум близько 840 ракет-перехоплювачів Patriot на рік, тоді як Росія — понад 1200 балістичних і квазібалістичних ракет, не враховуючи поставки з Північної Кореї.

Тому автори виступають за збільшення кількості далекобійної зброї для України та удари по російських виробничих потужностях, пускових установках і логістиці. На їхню думку, західним країнам також варто прибирати політичні та технічні обмеження на використання такого озброєння.

Чому це стосується не лише України

Автори матеріалу вважають, що тривала війна Росії не обмежується прагненням підкорити Україну.

Вони нагадують, що ще перед повномасштабним вторгненням Москва вимагала фактично повернути військову присутність НАТО до конфігурації 1997 року. Тепер же західні посадовці дедалі частіше попереджають і про можливість майбутнього конфлікту Росії з країнами Альянсу.

Водночас українська армія залишається головною силою в Європі, яка безпосередньо стримує російські війська та накопичила унікальний досвід сучасної війни.

Саме тому автори закликають Європу активніше інвестувати в українську оборонну промисловість. Наразі, за їхніми даними, профінансовано лише близько 30% виробничих можливостей українських оборонних компаній. Серед запропонованих рішень — спільні підприємства в ЄС, довгострокові контракти та доступ українських виробників до європейських оборонних програм.

За наведеним у матеріалі норвезьким дослідженням, перемога Росії може коштувати Європі приблизно 1,3–1,8 трлн доларів протягом чотирьох років. Достатня підтримка України за той самий період оцінюється у 570–910 млрд доларів.

У підсумку автори вважають, що Кремль перебудовує Росію під затяжне протистояння. Його ставка — одночасно тиснути на українське суспільство, економіку та західну підтримку.

Україна, за їхньою оцінкою, здатна пройти найближчу зиму, однак очікувати автоматичного перемир'я навесні не варто. Саме тому вони закликають США та Європу готуватися до тривалішого протистояння і дати Києву ресурси не лише для захисту, а й для відповіді на російські удари.

Раніше ми писали, що російський правитель Путін розраховує закінчити війну проти України на своїх умовах протягом найближчих місяців. За оцінками аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), у Кремлі не планують ведення безкінечної повітряної кампанії і намагаються змусити Україну капітулювати до настання весни 2027 року.

Аналітики ISW зазначають, що нова стратегія диктатора повністю спирається на масовані удари реактивними безпілотниками та балістичними ракетами в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. У Кремлі вважають, що дефіцит ракет до комплексів Patriot та обмежені можливості України щодо перехоплення швидкісних БпЛА призведуть до того, що українська енергетика й критична інфраструктура не витримають навантаження цієї зими.

Масована атака на Київ 30 вересня

У ніч проти 30 вересня Росія атакувала Київ балістичними ракетами, а вранці — дронами. За даними моніторингових каналів, для ударів могли застосовувати ракети «Циркон» і нові реактивні безпілотники «Герань».

Унаслідок атаки пожежі та руйнування зафіксували у Святошинському, Подільському, Голосіївському та Солом’янському районах столиці.

У Святошинському районі загинула одна людина, ще четверо постраждали. Там загорівся приватний будинок і було пошкоджено близько десяти інших.

У Подільському районі виникли кілька пожеж у нежитлових, складських і приватних будівлях, одна з них супроводжувалася руйнуванням першого поверху. У Голосіївському районі загорілися лазня, побутівка та бетонозмішувач, а у Солом’янському — трав’яний настил на відкритій території.

Під ударом уночі також перебувала Київська область.