В Україні вже зникає світло: розкрито таємні плани РФ по областях, чого чекати далі

Росія посилює удари по енергетиці України: що відомо про атаку 30 вересня та плани РФ на зиму, і чи загрожують Україні масштабні відключення.

Про що йдеться у матеріалі:

• Яких наслідків завдала масована атака РФ по енергетиці
• Які нові цілі для атак визначила Росія
• Які секретні документи про плани РФ отримала Україна
• Чи вистачить електроенергії та тепла взимку за умови нових ударів

Країна-агресорка Росія переходить до нового етапу системної кампанії проти української енергетики напередодні опалювального сезону: масований удар у ніч на 30 вересня був зосереджений передусім на енергетичних об'єктах Києва та Київщини.

Главред з'ясував, що відомо про нову хвилю ударів РФ по енергетичній інфраструктурі та якою може бути ситуація в Україні взимку.

Яких наслідків завдала масована атака РФ по енергетиці

Президент Володимир Зеленський повідомив, що після нічної атаки екстрені служби та ремонтні бригади продовжили працювати над ліквідацією наслідків удару. За його словами, атака була комбінованою і масштабною: Росія використала майже 190 ударних безпілотників, а також балістичне озброєння. Основний акцент, за оцінкою глави держави, був зроблений саме на енергетичній інфраструктурі столиці та Київської області.

"Є пошкодження житлових будинків. Тривають роботи, щоб повернути електро- та водопостачання всюди, де воно відсутнє", - повідомив Володимир Зеленський.

Він повідомив, що російські сили цієї ночі та вранці били не лише по енергетичних об’єктах столиці й Київщини, а й по критичній інфраструктурі в інших регіонах. Серед постраждалих від атаки - Житомирщина, Миколаївщина, Кіровоградщина, Рівненщина, Одещина, Сумщина, Харківщина, Херсонщина та Черкащина.

Окремо глава держави розповів про пошкодження цивільних об’єктів. У Києві удар припав на складську будівлю, де загинула людина, а в Іванковичах дрон влучив у продуктовий супермаркет.

"Станом на зараз 14 поранених по країні через всі ці удари. На жаль, п’ятеро людей загинуло, і серед них дитина. Мої співчуття рідним і близьким", - наголосив президент.

Президент також наголосив на значенні посилення протиповітряної оборони напередодні холодного сезону. За його словами, частину балістичних ракет вдалося перехопити, однак були й влучання по цілях.

"Чим ближче до зими, тим більше такого захисту потрібно. Маємо зробити все, щоб російська ставка на балістичний і дроновий терор не зіграла. Кожна ракета-перехоплювач дійсно зберігає життя", - заявив Зеленський.

Чи є зараз загроза масштабних відключень електроенергії

Міністерство енергетики повідомило про наслідки нічної атаки для енергосистеми. Станом на ранок 30 вересня через бойові дії та російські обстріли частина споживачів залишилася без електроенергії в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Сумській та Харківській областях.

Водночас ситуація станом на ранок не вимагала запровадження загальнонаціональних обмежень. Енергетики мали розпочинати відновлювальні роботи в тих районах, де безпекова ситуація дозволяла перебувати ремонтним бригадам на пошкоджених об'єктах.

"Застосування обмежень сьогодні не прогнозується", - повідомили в Міністерстві енергетики.

У відомстві при цьому закликали споживачів раціонально використовувати електроенергію та за можливості переносити роботу потужних електроприладів на денний період. Рекомендований часовий проміжок - з 10:00 до 16:00, коли сонячна генерація може забезпечувати додатковий обсяг електроенергії в системі.

Що відбувається зі споживанням електроенергії після атаки

Поточна ситуація в мережі поки не означає автоматичного повернення до планових графіків. НЕК "Укренерго" повідомила, що станом на 09:30 30 вересня споживання електроенергії було на 2,1% нижчим, ніж у цей самий час попереднього дня.

Однією з причин назвали ясну погоду в більшості регіонів. Вона сприяє роботі побутових сонячних електростанцій і зменшує обсяг електроенергії, який домогосподарства отримують із загальної мережі.

Водночас добовий максимум напередодні, 29 вересня, був на 1,3% вищим, ніж максимум 28 вересня. Тому зі зміною температури навантаження на систему може збільшуватися.

"Користування потужними електроприладами сьогодні доцільно перенести на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00", - закликали в "Укренерго".

Які енергетичні об’єкти могли бути цілями нічної атаки

Моніторингові канали, які відстежують рух російських ракет і безпілотників, звернули увагу на характер нічної атаки. За їхніми оцінками, значна частина ракет була спрямована на об'єкти енергопостачання та теплопостачання Києва й області, тоді як інша частина озброєння застосовувалася проти інфраструктури в інших регіонах.

"Сьогодні вночі практично всіма балістичними ракетами було атаковано три енергетичні об’єкти в Києві та Київській області. Було атаковано об’єкти електропостачання та теплопостачання. Решта ракет влучила у житлові будинки. Загалом ракет було менше 20-ти. Нічні реактивні мопеди в основному атакували також енергетику та промислові об’єкти, але вже в інших областях", - йдеться в повідомленні моніторингового каналу "Миколаївський Ваньок".

Які нові цілі для атак визначила Росія

Також, за оцінками моніторингових каналів, у ніч на 30 вересня Росія застосувала проти України щонайменше 10 крилатих ракет типів "Циркон" та "Онікс-М", шість балістичних ракет "Іскандер-М" та ракет комплексу С-400, а також понад 100 ударних безпілотників реактивного та поршневого типів. Основний напрямок ударів, за даними моніторингів, припав на Київ і передмістя.

Аналітики каналів вважають, що характер атаки може свідчити про початок системної кампанії РФ проти української енергетичної інфраструктури.

"Аналізуючи ворожу атаку цієї ночі, можемо запевнити, що ворог розпочав кампанію, метою якої є знищення української енергосистеми", - заявили аналітики моніторингових каналів.

Вони прогнозують, що наступні удари можуть бути спрямовані на об’єкти генерації та передачі електроенергії, зокрема ТЕЦ, ТЕС, ГЕС і підстанції.

"Протягом наступних атак росіяни будуть системно та методично намагатись завдати ударів по об’єктах генерації та передачі електроенергії", - йдеться в їхній оцінці.

Окремо моніторингові ресурси припускають, що російська армія може намагатися порушити зв’язок українських АЕС з об’єднаною енергосистемою, ускладнити зовнішнє живлення Києва та пошкодити енергетичну інфраструктуру промислових регіонів.

Чи можуть під ударом опинитися АЗС у Києві

Окремо моніторингові ресурси попередили про можливу загрозу для паливної інфраструктури столиці. Зокрема йшлось про мережі OKKO, SOCAR, KLO, "Укрнафта" та AMIC.

Ці повідомлення не супроводжувалися офіційним підтвердженням конкретних майбутніх цілей. Водночас питання захисту АЗС уже перебуває в полі уваги уряду: раніше Сергій Корецький проводив окрему нараду з операторами ринку щодо посилення безпеки таких об’єктів.

"У найближчі дні під загрозою опиняться OKKO, SOCAR і KLO, "Укрнафта" та AMIC", - стверджували моніторингові ресурси.

Там же закликали жителів західних областей дотримуватися обережності поблизу великих об’єктів інфраструктури, вокзалів, АЗС, торговельних центрів та енергетичних об’єктів.

Росія перейшла до нової тактики – що відомо

Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив про перехід Росії до масованих ударів по енергетичній інфраструктурі. Він зазначив, що атаки на енергетичні об'єкти тривають фактично протягом усього літа, однак нинішня атака вирізнялася масштабом і комбінованим застосуванням ракет та безпілотників.

"Росія перейшла до масованих ударів по енергетичній інфраструктурі. Цієї ночі ракетами та дронами атаковані енергетичні обʼєкти в Києві, області та в інших регіонах", - заявив Сергій Корецький.

За словами прем'єра, пошкодження та руйнування після нічного удару потребують детального обстеження. Він очікує доповіді про стан обладнання та строки його відновлення, а місцевим органам влади доручено перевірити готовність резервних систем живлення на критично важливих об'єктах.

Він також звернув увагу на ширший масштаб атаки. Від вечора напередодні під ударом перебували 11 регіонів України, а крім енергетики російські війська атакували житлові будинки, соціальну інфраструктуру, цивільні підприємства та залізницю.

"Органи місцевої влади повинні перевірити готовність систем резервного живлення критичних об'єктів у громадах та якнайшвидше завершити всі роботи з їх встановлення та підключення", - наголосив прем'єр-міністр.

За даними уряду, аварійно-відновлювальні роботи продовжуються, а в окремих регіонах зберігається загроза повторних ударів.

Наскільки серйозно пошкоджена Трипільська ТЕС

Одним із конкретно підтверджених наслідків нічної атаки стало пошкодження генерувального обладнання Трипільської теплоелектростанції на Київщині. Про це повідомило ПАТ "Центренерго".

Генеральний директор ПАТ "Центренерго" Сергій Ісаченко пояснив, що на першому етапі компанія має визначити фактичний стан обладнання та обсяг ремонту. Деталі щодо масштабу пошкоджень поки не розголошують із міркувань безпеки.

"Зараз наше першочергове завдання - оцінити стан обладнання та визначити обсяг необхідних робіт. Щойно безпекова ситуація дозволить, наші фахівці розпочнуть ремонтні роботи. Команда знає, що робити, і продовжує працювати", - заявив Сергій Ісаченко.

Які секретні документи про плани РФ отримала Україна

Водночас Україні відомо про конкретні плани ворожих ударів по енергетичній інфраструктурі. Міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що Росія вже підготувала детальні плани нової кампанії ударів по українській енергетиці на зимовий період. За його словами, українська сторона отримала від спецслужб матеріали, здобуті з російського боку, і вони свідчать про комплексну підготовку ворога до атак не лише на електростанції, а й на системи тепло-, водопостачання та водовідведення.

Окремі сценарії, за словами міністра, розроблені для Києва, Харкова, Одеси та інших українських міст із населенням понад 500 тисяч людей. Російські розрахунки охоплюють не лише безпосередньо міську інфраструктуру, а й об'єкти генерації та передачі електроенергії, а також інтерконектори - енергетичні зв'язки України з Європою та мережеві сполучення через Дніпро. При цьому Росія, як зазначив Шмигаль, накопичила значний масив інформації як про об'єкти, які вже зазнавали ударів, так і про ті, що досі не були атаковані.

"Стратегія дій російських терористів на цю зиму вразила партнерів, як і нас, своїм цинізмом, своїм таким холодним терористичним розрахунком того, як знищувати нашу енергетику", - наголосив Денис Шмигаль.

За словами міністра, отримані Україною матеріали являють собою два масштабні документи, у яких російська сторона, за його твердженням, детально розписала майбутні удари. У них зазначені конкретні типи озброєння - від балістичних ракет до дронів із реактивними двигунами та звичайних ударних безпілотників. Для кожного об'єкта, як стверджує Шмигаль, визначена необхідна кількість засобів ураження, а також складені окремі "наряди" на конкретні цілі.

"Там два великі документи. Всі розрахунки дуже холодно, чітко прописані, з таблицями, з кількістю зброї на кожен об'єкт, яка необхідна для того, щоб його знищити", - заявив Шмигаль.

Міністр окремо наголосив, що Росія готується до зимової кампанії ґрунтовно, оскільки вже має інформацію про українську енергетичну інфраструктуру та результати попередніх атак. Водночас Київ також не обмежується відновленням пошкоджених об'єктів, а посилює їхній фізичний захист, створює резерви обладнання та працює над збільшенням можливостей протиповітряної оборони.

"Ми розуміємо, як вони будуть діяти. Звичайно, у них є практично доволі багато інформації. Тобто на цю зиму ворог готується дуже ґрунтовно", - підкреслив міністр.

Україна, за його словами, готує захист одразу за кількома напрямами. Зокрема, йдеться про фізичне укріплення енергооб’єктів, резервне обладнання та посилення ППО.

"Більше 200 так званих шелтерів або захисних споруд бетонних капітальних збудовано над тими об'єктами, які є пріоритетами для росіян. Звичайно, ми продовжуємо цю роботу, вдосконалюємо цей захист", - повідомив міністр.

За його словами, держава також формує резерв трансформаторів, кабелів, ізоляторів та іншого обладнання. Орієнтиром названо трикратний запас окремих критичних позицій.

"Тому зима за нашими розрахунками безумовно легкою не буде, але вона не має бути важчою, ніж була минула зима", - заявив Денис Шмигаль.

Окремо він розповів про роботу над дронами-перехоплювачами та збільшенням кількості ракет для систем Patriot. Також міністр згадав про український проєкт антибалістичної оборони FREYA.

Що чекає на Україну взимку

Оцінка української влади перегукується з висновками Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні. У вересні Комісія повідомила, що систематичні російські удари по енергетичній інфраструктурі вже мали значний вплив на цивільне населення під час зими 2025–2026 років.

За даними ООН, під час попереднього опалювального сезону температура в окремих регіонах опускалася до 20 градусів морозу. Удари пошкоджували електрогенерацію, мережі, теплопостачання та газову інфраструктуру, через що мільйони людей стикалися з перебоями базових послуг.

"Безперервні атаки на енергетичну інфраструктуру роблять умови життя цивільного населення дедалі нестерпнішими. Ми стурбовані тим, що майбутню зиму буде ще важче пережити", - заявив голова Комісії Ерік Мьосе.

Комісія також зафіксувала свідчення цивільних про наслідки тривалих відключень. В одному з наведених випадків 74-річна мешканка Києва розповіла, що через перебої з електрикою не працював ліфт і вона фактично не могла залишити квартиру.

"Не було можливості ні зайти, ні вийти. Я лежала, мерзла і голодувала, без ліків, без усього", - розповіла вона.

У червневому звіті Управління ООН з прав людини також ішлося про систематичні атаки на українську енергетику взимку 2025–2026 років та масштабні перебої в наданні базових послуг.

Чи вистачить електроенергії та тепла взимку за умови нових ударів

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко оцінює безпосередні наслідки останньої атаки стриманіше. За його словами, нинішні удари по тепло- та енергогенерувальних потужностях поки не призвели до критичного дефіциту електроенергії, однак регулярність і масштаб наступних атак можуть принципово змінити ситуацію.

За його словами, поточний баланс системи дозволяє обходитися без графіків, однак зниження температури автоматично збільшить попит. Інша проблема пов’язана з теплопостачанням, яке значною мірою залежить від стану теплової генерації.

"Поки що у нас достатньо електроенергії, щоб нею можна було покрити наше споживання. АЕС працюють, і на сьогодні у нас немає стрибків споживання, а погодні умови поки що дозволяють обійтися без графіків", - сказав Олег Попенко в коментарі Фокусу.

Він водночас вказав на ризик повторного запровадження обмежень у разі серії потужних ударів. Окремим питанням експерт назвав готовність теплової інфраструктури столиці.

"Але як тільки почнеться похолодання, а його прогнозують вже найближчим часом, споживання одразу зросте і, звісно, графіки одразу почнуться. А ось з опаленням - тут великі питання, воно залежить від кількості та сили ударів", - пояснив Попенко.

За його словами, окремі райони Києва отримували бюджетне фінансування на підготовку будинків до можливих проблем із централізованим теплопостачанням. Він назвав Дарницький, Оболонський та Дніпровський райони, де проводили роботи з електромережами та розподільними щитами.

"У деяких районах керуючим компаніям виділили кошти з бюджету, на які було проведено капітальний ремонт у будинках. Тобто замінили електропроводку, замінили пакетні лічильники, замінили розподільні щити, і це фактично допоможе пережити зиму навіть без центрального опалення", - розповів експерт.

Навіщо Росія б’є по енергетиці та цивільній інфраструктурі

Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов розглядає удари по енергетиці та іншій цивільній інфраструктурі не лише як спробу фізично пошкодити окремі об'єкти. На його думку, російська тактика має кілька паралельних цілей, серед яких вплив на економіку та психологічний стан суспільства.

За його словами, під прицілом опиняються не тільки енергетичні об’єкти, а й цифрова інфраструктура, зокрема дата-центри. Він розглядає це як частину тактики, спрямованої на створення додаткового тиску на українське суспільство.

"Це і залякування населення, це спроба обвалити українську економіку. Тут ми теж маємо це розуміти. І, крім усього іншого, це спроба змусити українських громадян говорити про те, що вони готові на мир за будь-яку ціну", - зазначив він в ефірі FREEDOM.

Експерт також проводить паралелі з попередніми війнами, де Росія застосовувала удари по містах та цивільній інфраструктурі. На його думку, нинішній досвід України має значення і для оцінки потенційних гібридних загроз для інших держав Європи.

"Це та війна нового типу, яку веде Росія, зі знищенням, зокрема, дата-центрів та енергетики. І тому я думаю, що цей досвід мають вивчати в НАТО і чітко розуміти, що потрібно формулювати відповідь, зокрема, й на такі удари", - сказав Леонов.