Від байдужості до фанатизму. Як Трамп полюбив ШІ і чому не хоче його приборкати — BBC News Україна

NV публікує матеріал у межах інформаційної співпраці.

Ілон Маск і Джеф Безос, Сем Альтман і Марк Цукерберг, Тім Кук і Дженсен Хуанг у смокінгах і метеликах прибули до Білого дому на державний бенкет, який Дональд Трамп влаштував на честь візиту лідеру Китаю Сі Цзіньпіна.

У ті самі хвилини за 360 кілометрів від американської столиці - на Мангеттені - прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз виходив на трибуну Генасамблеї ООН, щоб виголосити, як очікувалося, традиційну для такого заходу, а відтак нічим не прикметну промову, схожу на десятки спічів інших світових лідерів, зміст яких аудиторія забуває ще під час їхнього оголошення.

Однак промова Албаніз вирізнялася і стала чи не найважливішою на цьогорічній Генасамблеї. Спіч австралійського прем'єра, зокрема, стосувався розробника ШІ чат-бота ChatGPT компанії OpenAI, хоча ні назви компанії, ані імені її керівника Сема Альтмана політик тоді не розкрив.

«Нещодавно агент штучного інтелекту просочився на вебсайт австралійського уряду. Це неприйнятно», — заявив Ентоні Албаніз.

Як з’ясувалося, у червні цього року ШІ-агент компанії OpenAI самостійно зламав портал державної програми загального медичного страхування Австралії - Medicare, яка надає безкоштовний або субсидійований доступ до лікування.

Інцидент трапився під час внутрішнього тестування OpenAI, коли автономна модель ШІ шукала відповіді на запити про витрати Австралії на державну медицину.

Обмеження і блокування порталу не зупинили ШІ-агента — він самостійно їх обійшов і несанкціоновано отримав доступ як до відкритих, так і закритих документів, а також записав власний файл на урядовому сервері.

У самій OpenAI про злам довідалися у серпні, а повідомили про це владу Австралії лише 10 вересня.

Прикметно, що для донесення такої делікатної і термінової звістки до уряду в Канберрі в OpenAI вирішили написати електронного листа на загальну урядову адресу, що ще більше затягнуло справу.

Керівник OpenAI Сем Альтман уже вибачився перед прем'єром Австралії. Ба більше — днем раніше він особисто виступив на сесії про штучний інтелект на Генасамблеї ООН.

Альтман закликав до державних регуляцій і погодження уповільнення розвитку ШІ, інакше людство може втратити над ним контроль.

Випадок із зламом медичного порталу Австралії став першим відомим випадком несанкціонованого проникнення ШІ у державні структури.

Проте за останні місяці ШІ стрімко пройшов фазу від зручного цифрового помічника людини і неодноразово продемонстрував здатність обходити встановлений людиною контроль та обмеження, а також формулювати хибні висновки, як-от у звіті про помилковий ядерний слід у розвідувальному звіті США під час аналізу китайського судна. Останній інцидент мало не запустив військову операцію США проти Китаю.

Відтак ШІ перетворився зі способу швидкого аналізу даних до джерела надзвичайно серйозних викликів, які потребують осмислення і регуляції.

Але є одна надзвичайно впливова людина, яка відкидає подібні заклики і перестороги.

Це Дональд Трамп.

Як ШІ зачарував Трампа

Його історія захоплення штучним інтелектом є непересічною, зважаючи на любов Трампа до ретро, що відображена у поверненні США до парових катапульт задля запуску літаків на авіаносцях замість застосування новітніх електромагнітних.

За даними The New York Times, надсилати смс соратникам він почав лише у 2023 році.

Але у розпал президентської кампанії в червні 2024, коли його конкурентом на виборах був тодішній президент Джо Байден, про зустріч із Дональдом Трампом просить компанія OpenAI.

У Лас-Вегасі Трамп зустрічається з її колишнім операційним директором Бредом Лайткепом та співзасновником і президентом компанії Грегом Брокманом, бо Сем Альтман не міг приїхати через ковід.

Деталі цієї зустрічі у своїй книзі «Зміна режиму» описують журналісти The New York Times Меггі Хаберман і Джонатан Сван.

Керівники OpenAI демонструють утомленому від кампанії і загалом доволі байдужому на ту мить до ШІ Дональду Трампу, як ChatGPT може перетворювати текст указу на вірш.

І в мить усе змінюється.

Політик зачарований можливостями штучного інтелекту й відразу запитує, які обмеження мав би скасувати президент задля розвитку цієї індустрії.

Того ж місяця у подкасті з Логаном Полом Дональд Трамп ділиться захопленням: «Клік-клік-клік — і за 15 секунд вони показують мені мою промову, що написана просто чудово!»

Американський президент переконаний: ШІ - це той «золотий гусак», який зможе піднести американську економіку до нових вершин.

Особистий інтерес

Фондовий ринок цементує переконання Трампа: від початку 2026 року практично все зростання індексу S&P500, тобто акції 500 найбільших за капіталізацією американських компаній, забезпечувала індустрія ШІ, а три лідери були драйверами 70% його зростання.

Що більша ринкова вартість компанії, то вагоміший її вплив на цей індекс. Відтак не дивно, що корпорації NVIDIA, Apple, Meta, Alphabet, Amazon, Tesla і Microsoft посідають у ньому провідні місця.

Та родина Дональда Трампа не стоїть осторонь розвитку ШІ.

Старший син Дональда Трампа — Дональд Трамп-молодший — є партнером фонду 1789 Capital. Цей фонд інвестує кошти у ШІ-компанії Perplexity, Cerebras та xAI.

Тим часом Ерік Трамп через компанію American Ventures інвестує розробки з обробки даних ШІ та оборонної галузі.

Обоє братів приєдналися до інвестиційної компанії Dominari Holdings, яка будує і розвиває дата-центри.

Також вони долучилися до кредитованого на $620 млн Пентагоном стартапу Vulcan Elements, який виготовляє з рідкісноземельних металів магніти для дронів, військових систем і дата-центрів.

Тим часом інвестиційний портфель Дональда Трампа вказує на активну торгівлю акціями компаній, що є лідерами індустрії ШІ.

Навіть його медіагрупа Trump Media & Technology Group оголосила плани про злиття з компанією термоядерного синтезу TAE Technologies задля створення джерел енергії для дата-центрів, тобто центрів обробки даних ШІ-індустрії.

Навіть перша леді США Меланія Трамп створила спеціальну робочу групу Білого дому з питань ШІ-освіти задля інтеграції штучного інтелекту в американські навчальні заклади.

19 вересня у своїй соцмережі Truth Social Дональд Трамп оголосив про створення «Сил ШІ», заявивши, що штучний інтелект — це наступна промислова революція, а на роль її керівника мають подаватися лише «люди з високим IQ».

Фінансові загрози

Утім окрім зростання вартості акцій існують ризики вибуху «бульбашки ШІ».

Приміром, сукупні капітальні витрати — купівля чипів і будівництво інфраструктури — вже коштували технологічним компаніям $800 млрд, але пряма окупність і надалі є низькою, тож виникає величезний касовий розрив.

Є також загроза штучної оцінки вартості та ризик кругової поруки. Наприклад, NVIDIA вкладає кошти в OpenAI, а та своєю чергою обіцяє купувати GPU-чипи, тобто відеокарти NVIDIA.

Також виникає приховане кредитне навантаження, коли ШІ-стартапи й оператори дата-центрів фінансують закупівлю нових чипів у приватних кредитних фондах через заставу власне тих чипів, які купують.

Річ у тому, що звичайні банки не дають мільярди молодим ШІ-стартапам без сталого прибутку.

Відтак приватне кредитування від небанківських фінансових компаній є чи не єдиним шляхом отримати гроші на роботу бізнесу. Але якщо кредит не погашається, у звичайній ситуації приватний кредитор мав би забрати заставу, тобто чипи.

Драми до ситуації додає надзвичайна швидкість, із якою розвивається індустрія чипів.

Приміром, чип NVIDIA Р100, який коштував $30−40 тисяч, ще донедавна домінував на ринку. Але зараз з’явився швидший і енергоефективніший чип Blackwell.

Відтак застава у вигляді минулорічного чипа стрімко дешевшає. І якщо стартап не може платити за кредитом і оголошує дефолт, приватний фонд не здатен повернути собі кредит, адже старі чипи знецінилися в рази і за стару ціну їх уже ніхто не купить.

Таким чином зникає не лише стартап, але й зазнає чималих збитків власне фонд.

Саме знецінення «заліза», надзвичайно короткий термін морального старіння чипів — близько 1−2 років — створює загрозу масових дефолтів.

А через величезну частку саме індустрії ШІ у капіталізації S&P500 будь-які коливання, розчарування або регуляції можуть обвалити фондовий ринок США і світу.

Холодна війна технологій із Китаєм

Фондовий ринок зараз лишається чи не єдиним прикладом успіху адміністрації Дональда Трампа — попри війну в Ірані, кризу вартості життя, а саме — стрімкого зростання цін на паливо, харчі та житло.

Залишитися без цього «золотого гусака» надзвичайно непросто, особливо напередодні проміжних виборів до Конгресу 3 листопада.

Тож Дональд Трамп у всій своїй комунікації, включно з виступом на Генасамблеї ООН, відкидає заклики контролювати штучний інтелект, називаючи це «глобалістською схемою».

Один із головних аргументів президента США: Америка має тримати лідерство перед Китаєм у галузі ШІ. Якщо розвиток ШІ призупинити, аргументує Трамп, Китай здатен стати світовим лідером у цій галузі.

А дистанція між Пекіном і Вашингтоном у царині штучного інтелекту дедалі скорочується.

Китай ставить на державне фінансування ШІ, дешевизну і масовість завдяки відкритим кодам. Близько 60% усіх патентів на штучний інтелект нині видають саме в Китаї.

Тим часом у США побудовані 5400 дата-центрів — це у 10 разів більше, ніж будь-де інде на планеті. Усі головні технологічні корпорації, які працюють з ШІ, базуються саме в Америці.

Водночас Китай уже майже наздогнав США — його моделі ШІ, як-от DeepSeek, мають технологічне відставання усього в близько 7 місяців.

Тож нині у глобальній політиці точиться велика технологічна битва і вже з’явився новий поділ — на проамериканський і прокитайський блоки.

Майже рік тому Сполучені Штати створили міжнародний альянс Pax Silica, («Кремнієвий світ») задля розвитку штучного інтелекту і виробництва чипів серед довірених партнерів, і вимагають від союзників обрати сторону між ШІ-екосистемами.

До альянсу вже приєдналися країни ЄС, Британія, Австралія, Індія, Японія, Південна Корея, Філіппіни, Катар, ОАЕ, Сінгапур та Ізраїль.

Головна мета — зменшення світової залежності від Китаю.

А в липні цього року Китай започаткував WAICO — Всесвітню організацію співробітництва в галузі ШІ зі штаб-квартирою у Шанхаї, до якої долучилися понад 30 країн Глобального півдня і, приміром, Росія.

Ця організація обстоює просування китайських моделей ШІ, в основному, з відкритим кодом.

Утім, дві супердержави продовжують діалог щодо штучного інтелекту.

США пропонують Китаю створити механізм екстреного реагування в разі виникнення критичних ситуацій із штучним інтелектом, які можуть загрожувати нацбезпеці - так звану «гарячу лінію ШІ».

Однак публічно Пекін досі не підтримав цієї ініціативи.

Коли запровадять регуляції

Відмова Дональда Трампа хоч якось регулювати галузь ШІ вже незабаром може втратити силу, адже потенційна перемога демократів на виборах до Конгресу у листопаді запустить процес створення запобіжників у цій сфері

Ще до виборів чимало конгресменів висловлювали фрустрацію через перерву в роботі Конгресу і неможливість терміново розв’язати проблему ШІ.

Тим часом Євросоюз уже перейшов від слів до справи.

Від серпня цього року в ЄС діє «Закон про ШІ», який повністю забороняє системи соціального рейтингу, технології біометричної ідентифікації в реальному часі у публічних місцях та моделі, які генерують глибокі фейки інтимного характеру.

Будь-який контент, що створений за допомоги ШІ, повинен мати чітке маркування. На завершення підготовки компанії мають час до грудня.

У разі порушення закону, компаніях загрожують штрафи до 35 млн євро, або 7% глобального річного обороту

Водночас США діють набагато обережніше.

У березні цього року Білий дім опублікував «Рамкову національну політику щодо ШІ».

Вона рекомендує захистити дітей від впливу алгоритмів і заборонити несанкціоноване копіювання зовнішності та голосу людини без її згоди.

Однак цей документ уникає створення єдиного наглядового органу, який би визначав політику в царині ШІ і карав порушників.

На Генасамблеї ООН 20 держав запропонували створити Міжнародний орган нагляду за ШІ.

Відтак доба добровільного саморегулювання добігає кінця.

І хоча Дональд Трамп продовжує стояти на позиції максимальної свободи розвитку ШІ, багато держав уже усвідомили, що автономний штучний інтелект становить неабияку загрозу не лише їхній нацбезпеці, але й людству.

І після проміжних виборів у листопаді змін може зазнати й галузь ШІ у Сполучених Штатах.