Росія знову дістала "ядерну карту": як і чому Москва погрожує НАТО

Росія знову дістала ядерну карту – цього разу через Калінінград. Москва погрожує застосувати ядерну зброю, якщо країни НАТО спробують обмежити сполучення з регіоном, який має для Кремля важливе військове значення, але географічно відокремлений від основної території Росії.

За цими погрозами можуть стояти одразу кілька цілей – від тиску на європейські країни до підготовки інформаційного підґрунтя для можливих провокацій у Балтії.

Водночас Велика Британія запропонувала поширити свою ядерну "парасольку" на інших учасників Об'єднаних експедиційних сил, що додає нові можливості до дискусії про безпеку Північної Європи.

24 Канал проаналізував, чому Кремль так гостро реагує на ситуацію навколо Калінінграда та що означає нова ініціатива Великої Британії. В цьому нам допомогли керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович і полковник запасу ЗСУ та воєнний експерт Роман Світан.

Навіщо Росія знову погрожує ядерною зброєю

Росія офіційно попередила НАТО про можливість застосування ядерного арсеналу у разі спроб Заходу ізолювати Калінінградську область.

Ще далі пішло посольство Росії в Ірландії, яке також заявило, що Москва готова використати весь арсенал, зокрема ядерну зброю, якщо країни НАТО спробують ізолювати регіон. У дипмісії держави-агресорки звинуватили ЄС і НАТО у посиленні військової активності біля російських кордонів та заявили про нібито підготовку Альянсу до повітряної й морської блокади регіону.

На заяви Кремля відреагував і генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він заявив, що не сприймає ці погрози надто серйозно та закликав Москву припинити безпідставні залякування та негайно зупинити агресивну війну в Україні.

Причини того, що Росія вдається до ескалації та вкотре дістала "ядерну карту", доволі зрозумілі. За словами політолога Ігоря Рейтеровича, Росія регулярно вдається до ядерної риторики, коли ситуація у війні проти України розвивається не на її користь.

Подібні заяви вже неодноразово звучали з боку Москви. Вони, як правило, не дають Володимиру Путіну бажаного результату, однак Кремль продовжує використовувати цей інструмент.

Це розраховано як на внутрішню аудиторію в Росії, так і як спроба залякати частину західних суспільств цими погрозами про ядерну зброю. Ну і досягнути головної мети – змусити НАТО відмовитися від підтримки України. Це ключовий момент,
– сказав Рейтерович.

Військовий експерт Роман Світан вважає, що Росія використовує ядерну риторику як інструмент тиску на європейські країни. Однак, на його думку, Москва усвідомлює, що застосування такої зброї проти НАТО матиме для неї катастрофічні наслідки.

Все тому, що одним із ключових елементів стримування Росії може бути готовність європейських країн завдати удару у відповідь по центрах ухвалення рішень.

Чому Росія погрожує саме через Калінінград

Москва побоюється можливого обмеження сполучення з Калінінградом та уважно стежить за військовими навчаннями Альянсу в регіоні. Саме тому, як вважає Ігор Рейтерович, Кремль намагається заздалегідь продемонструвати готовність жорстко реагувати на можливі дії НАТО.

Росія перетворила Калінінград на потужну військову базу з ракетами та флотом, що загрожує безпеці Європи. Головним ризиком для НАТО є Сувальський коридор, який Кремль може спробувати захопити для сухопутного зв'язку з Білоруссю. Будь-які обмеження транзиту чи навчання Альянсу викликають з боку Москви агресивні погрози.

У Кремлі давно говорять про необхідність створення сухопутного коридору до Калінінграда. Водночас НАТО не заявляло про намір нападати на російський напівексклав.

За словами Рейтеровича, Москва використовує тему Калінінграда як привід для чергових погроз, оскільки не має іншого способу реагувати на активність Альянсу в регіоні.

Роман Світан також звернув увагу на стратегічне значення Калінінградської області. Через географічне розташування вона має проблеми з логістикою, а для Росії ця територія важлива як військовий плацдарм. Там розміщені сухопутні, авіаційні та морські сили, зокрема частина Балтійського флоту.

Посилення контролю НАТО над Балтійським регіоном створює для Росії додаткові труднощі.

Саме через значення Калінінграда Москва намагається використовувати ядерну риторику як спосіб стримування дій НАТО в регіоні.

Росія може готувати ґрунт для провокацій у Балтії

Ігор Рейтерович у розмові з 24 Каналом також закцентував увагу на ризику можливих провокацій Росії щодо країн Балтії. На його думку, тема Калінінграда може бути частиною підготовки інформаційного підґрунтя для таких дій.

Кремль може заздалегідь формувати версію подій, за якою Росія нібито лише відповідатиме на загрозу з боку НАТО. Подібну логіку Москва вже використовувала щодо України.

Британія посилює ядерне стримування в Європі

На тлі погроз Москви особливу увагу привертає британська ініціатива щодо JEF – Об'єднаних експедиційних сил. До них входять Велика Британія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Швеція.

JEF – це формат військової співпраці десяти північноєвропейських держав під проводом Великої Британії, який може діяти паралельно з механізмами НАТО.

Наприкінці вересня 2026 року стало відомо, що Велика Британія запропонувала поширити свою ядерну "парасольку" на інших учасників JEF. Очікується, що відповідну домовленість можуть оформити під час зустрічі в Осло в листопаді. Разом з тим, решта дев'ять держав-учасниць JEF уже входять до НАТО, тому на них поширюються ядерні гарантії безпеки Північноатлантичного союзу.

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що законодавство країни не забороняє розміщення на її території ядерної зброї. Водночас він наголосив, що наразі жодних конкретних переговорів щодо такого кроку не ведеться.

Як тільки Москва якось смикнеться кудись у той бік, то її одразу не буде. Адже є підводні човни з ядерними балістичними ракетами,
– зауважив військовий експерт.

Британський ядерний потенціал базується на підводних човнах із балістичними ракетами. Саме вони забезпечують постійне морське ядерне стримування країни та є основним компонентом її ядерних сил.

Як Росія намагається роз'єднати НАТО

Ще одна мета Кремля, за словами Рейтеровича, – посилити розбіжності між членами Альянсу щодо підтримки України. Йдеться не стільки про пряме прихильне ставлення до Росії, скільки про небажання окремих країн вступати у конфронтацію з Москвою.

Кремль розраховує на дискусії всередині НАТО про те, чи варто ризикувати заради підтримки України.

Адміністрація Дональда Трампа планує зустріч у Польщі для обговорення майбутнього НАТО, однак на неї не запросили низку важливих союзників США, зокрема Велику Британію, Францію та країни Балтії.

За даними POLITICO, серед запрошених – Норвегія, Швеція, Фінляндія, Польща, Німеччина та Нідерланди. Такий формат викликає велике запитання у дипломатів, які побоюються, що Вашингтон може фактично розділяти союзників на пріоритетних і другорядних.

Завдання Марка Рютте як генерального секретаря НАТО полягає у збереженні єдності Альянсу. Адже попереду дуже непрості часи, а враховуючи фактор Трампа, то очевидно, що це завдання з зірочкою. Тож не дивно, що найглибшою кризою НАТО за весь час його існування вирішила скористатись Росія.