Світові ціни на сільгосппродукцію зросли найсильніше з 2022 року — Bloomberg

Світові ціни на сільськогосподарську продукцію продемонстрували найбільше квартальне зростання від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Головними чинниками стала війна Росії проти України у Чорноморському регіоні та екстремальні погодні явища в основних країнах-виробниках. Про це повідомило видання Bloomberg.

Ці чинники створюють додаткові інфляційні ризики для центральних банків. Індекс Bloomberg Agriculture Spot, який відстежує ціни на десять основних сільськогосподарських товарів — від сої до кави, — за три місяці до кінця вересня зріс на 13%. Це найбільший квартальний приріст із березня 2022 року. Хоча після вересневого максимуму показник дещо знизився, за останні 12 місяців він підвищився більш ніж на 20%.

Протягом останніх місяців бойові дії між Росією та Україною посилилися, що суттєво обмежило постачання сільськогосподарської продукції через Чорне море. Цей регіон є одним із ключових світових постачальників зернових та олійних культур. Порушення морських перевезень скоротило доступні обсяги продукції та змусило покупців з Азії й Африки, які залежать від імпорту, шукати альтернативні джерела.

Ситуацію ускладнюють екстремальні погодні явища, які порушили виробництво пшениці та кукурудзи в основних аграрних регіонах — від США до Європи. Додаткову загрозу становить посилення кліматичного явища Ель-Ніньйо. За прогнозами, воно може стати одним із найпотужніших за всю історію спостережень.

Його вплив створює ризики для сільського господарства в різних частинах світу та погіршує прогнози врожайності не лише зернових культур, а й олійної пальми та какао. В Індії щойно завершився найслабший за останнє десятиліття сезон мусонних дощів. Це загрожує врожаю та посилює ризики зростання продовольчих цін.

Подорожчання сільськогосподарської сировини не одразу відображається на цінах у продуктових магазинах. Однак нинішнє зростання котирувань може додатково прискорити інфляцію, особливо на тлі високих цін на енергоносії, які збільшують витрати фермерів. Така ситуація здатна ускладнити центральним банкам досягнення інфляційних цілей. Інвестори допускають до чотирьох підвищень процентної ставки Федеральною резервною системою США протягом наступних 12 місяців.

Додаткову підтримку світовим цінам на зернові забезпечували китайські закупівлі американської сої та очікування поліпшення двосторонньої торгівлі напередодні саміту лідерів США й Китаю, який відбувся наприкінці минулого місяця. Після переговорів сторони оголосили, що Пекін знизить мита на американську сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю та кукурудзу, у межах ширшої торговельної угоди. Водночас Китай залишив чинними додаткові мита на сою зі США.

Поєднання перебоїв із постачанням та змін у міжнародних торговельних потоках змушує покупців уважно стежити за розвитком ситуації. Основна увага зосереджена на перспективах мирних переговорів між Росією та Україною, а також на можливому збільшенні китайських закупівель. Проте для тривалої підтримки зернових ринків позитивні очікування повинні супроводжуватися стійким зростанням фактичного попиту з боку Китаю.

«Враховуючи проблеми з Чорним морем та посилення балансу США після спекотного літа, люди, які довгостроково купують продукцію, продовжуватимуть очікувати зростання цін на цих ринках», — зазначив виконавчий директор із торгівлі зерновими та олійними культурами компанії Marex Річард Баттеншоу.

Нагадаємо, що через перебої з експортом зерна через Чорне море Україна розглядає можливість використання портів Балтійського моря. Міністерство аграрної політики та продовольства повідомило про опрацювання цього маршруту після зустрічі українського та естонського міністрів сільського господарства. Балтійські порти потенційно можуть забезпечити експорт до 20 млн тонн українського зерна, однак логістичні витрати зростуть приблизно на $100 за тонну.

Окрім того, Туреччина та ООН намагаються відновити зернову угоду 2022 року, щоб забезпечити безпечне судноплавство в Чорному морі та стабілізувати міжнародні постачання продовольства. На початку жовтня посередники зі швейцарського Центру гуманітарного діалогу планують провести зустрічі в Україні та Росії. Наприкінці вересня представники Туреччини, США, Європи, Індії та Єгипту вже обговорили можливу домовленість щодо захисту комерційного судноплавства, портів та енергетичної інфраструктури.