Українські дрони стали "авіаносцями" та змінили війну на морі — The New York Times

Українські морські дрони перетворюються на багатофункціональні бойові платформи, здатні запускати повітряні БпЛА та діяти без GPS. Нові технології України вже привернули увагу військових та оборонних компаній за кордоном.

Українські морські дрониспершу мали вигляд модифікованих моторних човнів. Тепер українські морські безпілотники виконують роль мініатюрних авіаносців, а інші країни прагнуть залучити ці технології до власного озброєння. Більше про новітні розробки, які атакують росіян, розповіли західні журналісти.

Зокрема, про це пише The New York Times.

Як українські морські дрони переписують правила війни на морі

Українські морські дрони курсують Чорним морем, оснащені ракетами «земля-повітря» та готові збивати ворожі літаки. Вони транспортують повітряні ударні БпЛА ближче до цілей, а цього місяця один із них зафільмували під час дуелі проти російського морського безпілотника.

На початку повномасштабної війни в морі домінувала РФ. Проте Київ розширив свої операції з використанням дронів, зрештою потопивши близько третини хваленого російського Чорноморського флоту за допомогою дистанційно керованих вибухових катерів.

Тепер Україна робить наступний крок — створює морські рубежі оборони та наступу, попутно трансформуючи ведення війни на морі. Нові технології з’являються у морі щомісяця.

Один з відомих випадків — безпілотний катер доставив чотириколісний дистанційно керований наземний апарат зі встановленим кулеметом на окупований Росією півострів — це стало першою в історії повністю роботизованою амфібійною операцією.

Дистанційно керовані морські судна не є унікальними лише для України. Єменські хусити використали дрон-катер під час атаки на саудівський фрегат майже 10 років тому. Цього літа США задіяли безпілотники Corsair для порятунку екіпажу збитого гелікоптера та атаки на військово-морський об’єкт. Однак успіх України в боротьбі зі значно більшим російським флотом зараз ретельно вивчають військові стратеги від Тайбею до Таллінна.

«Країни всього світу дивляться на Україну як на приклад того, як їх використовувати у власних військово-морських силах», — каже старша наукова співробітниця програми національної безпеки Інституту досліджень зовнішньої політики Емма Солсбері.

Водночас професор Військово-морського коледжу США Сем Дж. Танкреді зауважує, що дистанційно керовані судна не є повноцінною заміною традиційному флоту.

Втім, дешевизна та доступність компонентів українських безпілотників знижують бар’єр входження для потенційних оборонних підрядників. За словами Дениса Каніна, директора Української асоціації безпілотного флоту, 27 українських компаній експериментують із новими морськими платформами й технологіями.

«За вартість утримання одного військового корабля за допомогою водних дронів можна було б гарантувати безпеку невеликої країни», — підкреслив Канін.

Хто за кордоном цікавиться українськими морськими дронами

Заснована в Україні компанія UFORCE нещодавно уклала угоду про створення спільного підприємства для запуску виробництва у США. Підприємство виготовляє морські дрони Magura — перші камікадзе, які використала Україна.

Найбільша норвезька оборонна компанія Kongsberg відкрила офіс в Україні та розпочала співпрацю з виробником українських морських дронів «Сарган». За словами українських підприємців, пропозиції щодо співробітництва також надходять від інших країн Скандинавії, Балтії та Японії.

«Усі ці роки, відколи морські безпілотники почали топити російський флот, до нас зверталися країни, які прагнули придбати для себе ці судна або налагодити власне виробництво, зокрема країни Перської затоки», — розповідав керівник Офісу президента України Кирило Буданов.

У березні президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна веде переговори з державами Перської затоки щодо постачання морських безпілотників і систем протиповітряної оборони, хоча наразі невідомо, на якому етапі перебувають ці домовленості.

Для оборонних підприємств та військових планувальників технології України пропонують суттєві переваги. Українські системи перевірені в реальних боях і здатні працювати під вогнем противника в умовах повної відсутності сигналу GPS. Крім того, українське військо та стартапи орієнтуються на недорогі та прості у виробництві дрони, що дозволяє швидко масштабувати випуск.

Знакова операція за допомогою морських і повітряних дронів

Боєць ГУР на псевдо «Дев’ятий» поділився, як вигадав революційну атаку на росіян. Спекотного літнього дня на полігоні командир підрозділу ГУР сидів на дитячій гойдалці та спостерігав, як новітня версія його розробки розсікає спокійну поверхню води.

Озеро біля «Дев’ятого» слугувало випробувальним майданчиком для катерів, які запускають повітряні дрони — фактично мініатюрних авіаносців, уперше застосованих торік.

За словами бійця, тоді військові готували атаку на російські морські порти в Туапсе та Новоросійську. Росіяни розмістили радари на нафтових платформах, що допомагало їм виявляти наближення безпілотних катерів. На початковій фазі штурму військовим потрібно було знищити ці антени.

«Дев’ятий» зрозумів, що допомогти можуть повітряні дрони-перехоплювачі. Він зміг розмістити кілька таких апаратів на палубі 3,5-тонного морського дрона «Катран», щоб завдавати ударів по берегових об’єктах або нафтових платформах безпосередньо з моря.

Після настання темряви командир віддав наказ про запуск катерів-авіаносців. Перехоплювачі піднялися з палуб і під керуванням операторів попрямували до цілей. Переобладнані дрони знищили антени та російських військових, які їх обслуговували. Коли радари було виведено з ладу, інші морські безпілотники непомітно пройшли далі та атакували російські порти.

Ще один новий спосіб застосування катерів відбувся у квітні цього року, коли 412-та окрема бригада безпілотних систем знищила два російські «Шахеди» за допомогою дронів-перехоплювачів, запущених із плавучої платформи.

Реактивні дрони розвивають швидкість вищу, ніж боліди «Формули-1»

Нагадаємо, українські військові з 1020-го зенітного ракетно-артилерійського полку встановили новий рекорд, знищивши російський ударний дрон на швидкості 425 км/год і висоті понад 3 км.

Ймовірно, ціллю був реактивний безпілотник «Герань-5». Зафіксована швидкість перехоплення перевищує рекордний показник болідів «Формули-1» (397 км/год) та швидкість потягів «Сінкансен».

Для протидії турбореактивним загрозам українські розробники почали оснащувати дрони-перехоплювачі реактивними двигунами. Наразі Міноборони проводить польові випробування щонайменше чотирьох типів таких апаратів, а виробник «Дикі шершні» вже показав у дії модифікований квадрокоптер Sting-S для збиття реактивних цілей.