Венгрия снимает вето. Раскрываем договоренность, которая открывает путь Украины в ЕС

Жорстка криза у відносинах України і Угорщини, яка загострилася останніми тижнями та шкодила обом сторонам – схоже, добігає завершення.

Після публічного протистояння Київ і Будапешт у тихому режимі перейшли до конструктиву та узгодили рішення, виграшне для усіх сторін – України, уряду Угорщини, угорської меншини на Закарпатті та Європейського Союзу.

Є також план дій для виходу з кризи.

Перший крок, за домовленістю, зробила Україна: у парламенті з'явився законопроєкт, узгоджений з меншинами – угорською у тому числі. Голоси за нього є. Навіть Володимир В'ятрович, обережний щодо "відкату" законодавства, яке стосується мовних питань, заявив про готовність голосувати за ці зміни.

Ухвалення закону дасть змогу Мадяру продемонструвати, що він піклується про угорську меншину в Україні. Орбан отримати подібного рішення так і не зміг.

У відповідь Україна отримає не менш чіткий здобуток. Будапешт розблокує два кластери у переговорах про вступ України до Європейського Союзу. Це станеться 13 жовтня. Щоби встигнути до цієї дати, Київ Брюссель та Будапешт мають витримати досить жорсткий графік – але він є цілком реалістичним.

Всі кластери, за планом, мають відкрити до кінця року, розповів ЄП віцепрем’єр Всеволод Ченцов.

Це не означає, що зняті усіх питання у двосторонніх відносинах.

Помітно, що Україні та Угорщині украй бракує довіри.

Зокрема, план виходу з кризи побудували так, щоби мати гарантію, що жодна зі сторін не кине іншу. Але інформація ЄП з обох боків свідчить: домовленість буде виконана.

А це відкриває простір також для подальшого врегулювання.

Якщо план спрацює, то у програші лишиться хіба що Росія, а також дружня до неї партія Орбана. Це, втім, дозволяє припускати, що ці двоє ще спробують зірвати домовленості українського та угорського урядів. Тож багато залежатиме від того, чи не поведеться угорська влада на їхні провокації.

Ця стаття пояснює у деталях, про що домовилися та чого чекати.

"Карпатська істерика" прем’єра Угорщини

Про пік конфлікту ми вже розповідали. 

Установчий саміт "Карпатської вісімки" на Франківщині, на участь у якому Будапешт спершу погодився (питання було лише у тому, на якому рівні він буде представлений) – раптом переріс у гучний дипломатичний конфлікт, із ляпасами та знаками зневаги з угорського боку. "Європейська правда" детально розповідала про це у статті "Угорське покарання для України".

Прем'єр Петер Мадяр особисто доклався до руйнування мостів до примирення з Україною. 

Він публічно звинуватив Київ у неузгоджених з урядом Угорщини діях (ЄП знає напевно, що ці звинувачення не були правдивими). А ще – розірвав домовленість між Нафтогазом і угорською MOL про побудову нафтових сховищ для України. Останній крок – найбільш алогічний, адже це мало дати Угорщині гроші, а Україні – впевненість у стабільних постачаннях палива. Та Мадяр обурився, що компанії домовилися без його участі.

У звичайних умовах такі дії мали призвести до падіння відносин.

Але між Україною та Угорщиною і без того була глибока криза. Падати, звісно, завжди є куди, та Київ у цьому не був зацікавлений. Тому жодних симетричних реакцій з українського боку не було. 

І, як довело життя, це було правильне рішення.

Навіщо Мадяр це робив? Тут варто додати контексту.

Антиукраїнські заяви прем'єра Угорщини пролунали на засіданні парламенту і були відповіддю на закиди партії Орбана, депутати від якої вчергове звинуватили уряд у тому, що той став "занадто проукраїнським". Чомусь ці безпідставні заяви щоразу виводять Мадяра з рівноваги – і зараз знову взявся доводити, що він ставиться до Києва не краще за Орбана. 

Та схоже, що за деякий час угорська влада зрозуміла, що перегнула палицю.

Можливо, для частини виборців дії "як Орбан" є виправданими. Але точно не для всіх. Крім того, це викликає дедалі більше питань у інших столицях. Безпідставне блокування шляху України до ЄС, нахабні дії на зовнішньополітичній арені тощо – точно не, те чого усі чекали від нової угорської влади.

Тому вже за кілька днів після тих заяв, що нагадували істерику, Будапешт почав шукати шляхи для діалогу з Києвом.

Як почалося українсько-угорське примирення

Кілька джерел Європейської Правди запевняють що переломним моментом стала Генасамблея ООН у Нью-Йорку. 

Угорщину тут представляла Аніта Орбан, яка зустрілася з українським колегою Андрієм Сибігою – і міністри домовилися деякий час не повідомляти ці переговори публічно. Лише зараз, коли втілення домовленості Києва та Будапешта вийшло на фінішну пряму. втілювати – Сибіга визнав ті переговори.

Цікава деталь: Аніта Орбан з Нью-Йорка раптом дала інтерв’ю про Україну опозиційному (тобто проорбанівському) виданню Index. Головні сигнали: Угорщина може переглянути позицію щодо Карпатського формату – натомість є позитивні зрушення щодо нацменшин. Уточнювати, у чому полягають ці зрушення, вона не стала. 

Європейська правда за підсумками розмови з низкою джерел відновила обриси домовленості. 

Її досягнення не обмежувалося переговорами на рівні МЗС. Більш насиченим був також євроінтеграційний трек, у якому візаві Аніти Орбан є український віцепрем'єр з європейської інтеграції Всеволод Ченцов. "Ченцов зараз стільки спілкується з Анітою, що, мабуть, вже вивчив угорську мову", – влучно пожартував нещодавно один зі співрозмовників ЄвроПравди.

Ці переговори, присвячені питанням та умовам руху України до ЄС, почалися ще до Карпатського саміту. 

Скандал, ініційований Петром Мадяром, перервав їх, але згодом діалог відновився. Кілька співрозмовників стверджують що саме це відновлення було одним із ключових результатів переговорів з Сибігою у Нью-Йорку.

А далі почалися переговори про європейську конкретику. 

Причому йшлося не лише про план дій, а й про новий підхід до відносин. "Ми прагнемо розбудувати довіру з Угорщиною. Для цього потрібні конкретні практичні дії з обох сторін" – пояснює віцепрем’єр Ченцов.

План обміну для України та Угорщини 

Слова Ченцова про потребу розбудови довіри між сторонами – невипадкові. Наразі деталі домовленості свідчать про брак навіть базового її рівня. 

Причин тому багато. 

І це не лише останні жорсткі звинувачення з угорського боку, після яких складно говорити про довіру. Впливають і попередні дії – наприклад, у Києві переконані, що чинний угорський уряд порушив власну обіцянку щодо відкриття усіх кластерів. Також значення має антиукраїнська налаштованість частини угорських виборців. 

"Орбан 16 років пояснював угорському народу, що Україна це ворог. І когось дійсно переконав. "Відмотувати" це доведеться довго, тим більше зважаючи на що Мадяр хоче перебрати до себе виборців Орбана", – пояснює один зі співрозмовників ЄП.

У загальних обрисах "угода" між Києвом та Будапештом звучить просто.

Україна зобов'язалася ухвалити зміни до закону "Про освіту", узгоджені з представниками різних нацменшин. Це не нове зобов'язання. Для ЄС питання меншин є одними з фундаментальних, а конкретно ці зміни прописані у "дорожній карті", яка є одним з офіційних "бенчмарків" вступного процесу.

Зі свого боку, Угорщина зобов'язалася відкрити ще два кластери у переговорах про вступ України до ЄС. І це також не нове зобов'язання для угорців – адже вони обіцяли зняти вето ще у червні, коли узгоджували ту саму дорожню карту. 

Але згадуємо про те, що довіри між столицями немає і близько.

Тому для виконання домовленості побудували схему, у якій дві країни йдуть до мети паралельно, крок за кроком, та залишаючи можливість "зістрибнути", якщо партнери порушать обіцянку.

Перший публічний крок за домовленістю мала зробити Україна: і вона це зробила.

У парламенті з'явився проєкт змін до закону. Формально його зареєстрували депутати – керівництво Верховної ради та профільних комітетів. Але в реальності цей документ уряд напрацьовував спільно із парламентарями, узгодивши його з меншинами (причому не лише з угорською). 

Наступний крок має зробити Угорщина. 

6 жовтня на засіданні робочого органу з питань розширення ЄС, що має абревіатуру COELA, угорці дадуть згоду, щоби ірландське головування надіслало Україні лист з проханням надати ЄС свої перемовні позиції по кластерах №2 та №3 ("Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання")

Звучить як глибоко технічне рішення, але саме цей бюрократичний крок Угорщина досі ветувала, блокуючи тим самим відкриття кластерів. 

Так само крок за кроком ЄС і Україна проходитиму подальші технічні процедури. Україна – готуючи закон до ухвалення у ВР. Угорщина – дозволяючи наступні кроки до відкриття кластерів. Засідання Ради Євросоюзу, де мають ухвалити фінальне рішення, відбудеться у Брюсселі 13 жовтня. А до цього український парламент має схвалити закон. 

Щоби вкластися у цей календар, Верховна Рада змушена зібратися на позачергове засідання 12 жовтня і ухвалити на ньому зміни до закону "Про освіту відразу у першому читанні та в цілому. 

"Ми сподіваємося що 12 жовтня закон буде ухвалений, що дозволить відкрити другий та третій кластери до засідання Євроради, запланованого на 15 жовтня. Ця Єврорада буде, серед іншого, присвячена проблематиці розширення. Тому відкриття кластерів з Україною та Молдовою стане сильним сигналом, що і ЄС, і країни кандидати серйозно ставляться до своїх зобовʼязань", – додав він.

Це дуже щільний календар. Для Верховної Ради ухвалення закону за тиждень після внесення – це супершвидкість. А зрив або відтермінування голосування у парламенті означатиме зрив усього процесу. 

Та є високий рівень впевненості, що тут несподіванок не буде. Голоси наявні.

Зміни не лише для Угорщини і без шкоди для України

Пояснимо також, що саме має змінитися.

Основні ідеї законопроєкту незмінні вже кілька років – Київ ще до повномасштабки обіцяв Орбану внести точкові зміни у законодавство про освіту, щоб врахувати зауваження, які звучать від представників угорської меншини. Ті самі прохання надходили також від румунської нацменшини, яка виступає не настільки публічно, але також очікує від України певних коректив як умову подальшого зближення з ЄС.

Та й зараз проєкт закону передавали і румунській меншині, і в Бухаресті, свідчать румунські джерела Європейської правди. В МЗС наголошують, що це не можна назвати "угорським законом". "Це буде стосуватися не лише угорської меншини, а й всіх меншин, які мешкають в Україні", – заявив Сибіга у коментарі "Європейській правді" у четвер. Нагадавши, утім, про виняток: російської мови це в принципі не може стосуватися.

Та оскільки Угорщина відстоює ці норми активніше за інші держави ЄС, то конкретних домовленостей досягали передусім з нею.

Детальні обриси того, що має зробити Київ, були узгоджені на рівні ЄС ще у червні, перед відкриттям першого кластеру. ЄП описувала це у статті "Не тільки про Закарпаття".

Зараз закон стосується лише освітніх пунктів.  

Головна зміна – запровадження статусу школи нацменшини. 

Голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, який є співавтором законопроєкту, каже, що на останньому етапі з угорцями була суперечка щодо двох пунктів – і за обома вдалося знайти компроміс що задовольнив Київ, угорську меншину і Будапешт.

Перше питання було про те, яким є поріг, після якого школа може набути статус "школи нацменшини". 

"Ми дійшли згоди з угорськими партнерами, що це 50%+1 учень. Але якщо згодом кількість учнів з угорською мовою освіти зменшується, то це не означає автоматичного зняття статусу: він автоматично зберігається до 20%. І тільки тоді за підсумками консультацій статус може бути переглянутий. А може і не бути", – розповів депутат.

Друге положення, яке тривалий час викликало дискусії, стосується обов'язку керівників шкіл нацменшин отримувати сертифікат щодо володіння українською мовою. Тут компромісом став виняток для тих директорів, які вже обіймають свої посади.

Ще одна важлива для угорців норма, щодо якої не було заперечення від початку – законодавчо прописане право дітей спілкуватися на перервах чи під час інших активностей своєю мовою.

Є також принципова новація, не пов'язана з Угорщиною. 

В законі пропишуть, що школа нацменшин – це не лише про мови ЄС, а й про мови корінних народів – тобто про кримськотатарську. Утім цілком можливо, що остання категорія буде доповнена гагаузькою мовою, яка відповідає вимогам до мов корінних народів, але чомусь випала з уваги у минулому, коли парламент ухвалював профільний закон.

Для корінних народів діють суттєво м'якші норми: наприклад, школа отримує право отримати статус кримськотатарської, маючи лише один клас із викладанням мовою цієї меншини. 

Потураєв впевнений що голоси за цей закон будуть. "Зала проголосує", – запевнив він "Європейську правду".

 На користь цього свідчить також готовність інших груп підтримати цей закон. Зокрема, на це дав згоду Володимир В'ятрович, який є послідовним захисником законодавчих прав української мови. Він запевнив ЄП, що депутатів залучали до допрацювання закону, і це дозволило довести документ до прийнятного вигляду.

"Головні небезпеки ми зняли. Закон у нинішній редакції не є небезпечним, тому я планую голосувати за. Причому йдеться про голосування у першому читанні і у цілому відразу", – розповів він. 

Також обговорюється можливість того щоби Разом із цими змінами до закону "Про освіти" ухвалити також раніше зареєстровані законопроєкти щодо посилення захисту української мови. Утім це рішення ще не ухвалене.

Що далі?

Як вже йшлося, успішне виконання плану – тобто ухвалення закону "Про освіту" і відкриття двох кластерів у переговорах про вступ України до ЄС – не буде завершенням процесу.

Однак воно дасть змогу вийти з тривалої кризи у відносинах України та Угорщини і змінити підходи до цих відносин.

 Щонайменше, можна стверджувати, що підхід офіційного Будапешту дійсно змінився за останні пару тижнів. Навіть те як відбувалося від узгодження цих законопроєктів, попри депутатські правки до них, свідчить що угорська влада нарешті усвідомила потребу досягти домовленості і відмовилася від безумовного блокування "у орбанівському стилі".

Також є сподівання долучених до процесу дипломатів, що це розблокує зустріч на найвищому рівні – між Володимиром Зеленським і Петером Мадяром. Прем'єр Угорщини отримає змогу говорити своїм виборцям, що він досягнув у відносинах з Україною того що не міг отримати Орбан.  

А окрім того, вирішення найбільш нагального для меншин питання дозволить лідерам сконцентруватися на інших, не настільки токсичних проблемах у відносинах.

А для України важливо щоби наш вступ до ЄС не наткнувся на нову блокаду.

Публічно про це ніхто не говорить, але саме зустріч лідерів, схоже, буде необхідною, щоби зняти вето також з двох останніх кластерів у переговорах про вступ. Звісно, якщо нинішній етап домовленостей буде втілений успішно.

"Ми виконуємо свої зобов’язання. І це має знайти відображення також у просуванні вступних переговорів, – каже Всеволод Ченцов і додає. – Ми розраховуємо, що решта кластерів буде відкрита до кінця року"

Автор: Сергій Сидоренко, 

редактор "Європейської правди"