Економіка України у вогні: що буде через півроку — експерти ошелешили прогнозом

У вересні Росія посилила економічний геноцид України. Удари по інфраструктурі тривають безперервно, за місяць завдано значних збитків на суму близько 10 млрд доларів. Днями міністр економіки України Олександр Кравченко констатував, що рф намагається знищити практично всю економіку України і визнав: не до кінця було передбачено, як швидко агресор розробить і почне масово випускати безпілотники з реактивним двигуном і використовуватиме їх для атак на все підряд.

Сайт ТСН спрогнозував, що може бути з економікою України у найближчі три місяці, тобто до кінця року, як через економічний геноцид зміняться життя і добробут українців. З цифрами в руках розглянуто два сценарії: песимістичний — якщо ворожі дрони й надалі вражатимуть цілі і оптимістичний — якщо дрони вдасться масово знищувати засобами ППО. Спойлер: у будь якому випадку населенню прийдеться сутужно.

Що вже знищено ворогом

За офіційними даними (заяви президента, високопосадовців, інформація бізнес-структур) та оцінками військових експертів, станом на кінець вересня знищено чи значно пошкоджено критично важливих об’єктів:

• Торгівельно-розважальні центри — 41 або 20%;

• Будівельні центри — 10+1 в окупації, це 14%, ще 13 об’єктів суттєво пошкоджено (+17%);

• Загальні великі продовольчі склади (Київська обл. та місто Дніпро) — 30% складів класу А (висота до 12 м, опалення, під’їзні термінали для фур тощо) безповоротно втрачено, до 90% тимчасово виводилося з ладу;

• Магазини роздрібної торгівлі — понад 50% складів, близько 12% магазинів;

• АЗС — понад 300 (5%), з них 200 згоріли повністю;

• Локомотиви — понад 530 (32%)

• Інші будівлі — понад 90 залізничних вокзалів і великих станцій (12%), понад 420 шкіл та вишів (16%) — повністю.

Очевидно, що руйнувань у прифронтових регіонах у десятки разів більше за середні цифри, а в центральних і західних областях вони не такі значні.

Можливі очікувані втрати інфраструктури: два сценарії

ППО вдається збивати 57% реактивних безпілотників, заявив президент Володимир Зеленський. У цифрах це наразі понад 1700 БПЛА протягом місяця, тобто у вересні, близько 1300 дронів, на жаль, вразили цілі.

За песимістичним сценарієм (близько 2000 влучань дронів щомісяця) до кінця року Україна втратить до 30% ТРЦ та будівельних центрів, до 90% складів, до 20% магазинів, до 10% АЗС, до 45% локомотивів та до 20% іншої інфраструктури (вокзали, навчальні заклади тощо).

Проте песимістичний сценарій, який загрожує випалюванням до 90% складів та майже половини локомотивного парку «Укрзалізниці» до Нового року, є лише математичною проекцією в разі нашої бездіяльності. Насправді «вікно можливостей» для російського реактивного терору стрімко зачиняється.

Оптимістичний сценарій базується на офіційних заявах керівника Офісу президента Кирила Буданова та аналітика оборонного сектору Анатолія Храпчинського, які прогнозують, що завдяки новим швидкісним антидронам та інтеграції радіоелектронної боротьби очікується зростання ефективності збиття реактивних цілей з 57% до 80% вже у листопаді 2026 року.

В абсолютних цифрах це означає зниження кількості прильотів у понад два рази. За такого реалістично-оптимістичного сценарію українська економіка уникне колапсу.

• ТРЦ та будівельні центри — руйнування не більше 15–17% (захист гіпермаркетів бетонними екранами та мобільними групами ППО);

• Логістичні склади класу А — зупинка на рівні 35–40% через перехід на підземні хаби та децентралізацію складів;

• Роздрібні магазини та рітейл — утримання на рівні 12–14% завдяки швидкій відбудові та формату міні-ТЦ;

• Локомотиви — в межах 35–37% (захист депо засобами РЕБ);

• АЗС — не більше 6% за рахунок встановлення протидронових залізобетонних екранів навколо АЗС;

• Інша інфраструктура — зупинка на рівні 13–15% через зменшення кількості прильотів.

Скільки втратить держбюджет

Проте навіть за оптимістичного сценарію економіка України зазнає значних втрат, які призведуть до недоотримання держбюджетом величезних сум надходжень від податків. Через зупинку металургійних гігантів, знищення складів ритейлу, держскарбниця в останній квартал року зазнає колосального тиску, говорить член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. За його підрахунками, втрати держбюджету у 4 кварталі 2026 року можуть становити за найгіршого сценарію 22%, за найкращого — вдвічі менше.

«Згідно з чинним Законом про Державний бюджет України, планова дохідна частина (власні внутрішні надходження) становить 2904,6 млрд грн, — говорить Олег Пендзин. — Плановий дохід за квартал — 726 млрд грн, а 22% від нього — 160 млрд грн чистої діри в бюджеті. Це колосальна сума, майже половина річного бюджету на соцвиплати всієї країни або понад половина видатків на освіту і науку за рік. Оскільки ці кошти недоотримає саме військовий сектор, уряду доведеться терміново шукати, де перекрити ці 160 мільярдів».

Враховуючи, що ритейлери витрачають мільйони на ліквідацію наслідків прильотів і закупівлю пального для тисяч генераторів, надходження від податку на прибуток зменшаться на 30–35% від річного плану. Через руйнування складів та зниження товарообігу прогноз недоотримання ПДВ до кінця року становить 18–20%. Саме тому для фінансування програми страхування бізнесу від воєнних ризиків, уряд запропонував з 2027 року підвищити ПДВ на 1%, це оціночно дасть 1 млрд грн. Як відомо, ПДВ — це податок, який сплачує кінцевий споживач. Олег Пендзин підрахував: зростання ПДВ на 1% математично збільшить кінцеву ціну товару на 0,83%. Та насправді ланцюжок виробник-логістичний склад-дистриб’ютор-магазин на практиці додасть до ціни 1,5– 2%.

Продовольча безпека — як виживатимемо

Олег Пендзин не вважає критичними для більшості пересічних українців втрату значних обсягів продовольчих складів. Неприємні зміни очікують мешканців міст-мільйонників і півмільйонників, це перш за все Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Запоріжжя, Миколаїв, Кривий Ріг. У селах і невеликих містах, де проживає понад дві третини населення, люди харчуються з підсобного господарства і маленьких магазинів. А от третина українців, які мешкають у мегаполісах і великих містах (всього до 10 млн осіб) зіштовхнуться з тим, що полиці супермаркетів порожнітимуть швидше, а асортимент скоротиться.

За прогнозом експерта, до січня 2027 року ритейл перейде на безперервні постачання «з коліс» через знищення великих складів. Поняття місячного товарного запасу зникне, магазини працюватимуть за схемою «сьогодні на завтра». Переривання логістики через обстріли загрожує зникненням імпорту, заморозки та молочної продукції на тижні. Дрібна логістика здорожує доставку на 12–15%, що підвищує ціни на продукти на 5–6%, а загальний стрибок цін через витрати на генератори, ремонти та страхування може скласти 15–20%.

Роздрібна торгівля та громадське харчування поступово мігрують під землю. З’являться міні-центри видачі замовлень побутової техніки площею до 1000 кв. м у паркінгах та сховищах із доставкою за 5–7 днів. Фаст-фуд впроваджуватиме формат Dark Kitchen (темна кухня) суто під доставку. Ураження АЗС у прифронтових районах і, можливо, в Києві, може змусити паливні мережі прибрати персонал: заправки перетворяться на безлюдні термінали самообслуговування з відпуском пального через застосунки за 2–3 хвилини.

Через падіння реальних доходів люди відмовлятимуться від техніки та брендового одягу, витрачаючи кошти на базові продукти, ліки, засоби для виживання тощо.

Шок на ринку праці: хвиля звільнень та приховане безробіття

До кінця року ринок праці переживатиме найважчий шок за весь час війни, вважає голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні економіст Андрій Забловський.

«Коли російський дрон спалює черговий склад чи зупиняється завод-гігант, відразу зникає робота для тисяч людей, — акцентував Андрій Забловський. — Після повної зупинки „Криворіжсталі“ та „Запоріжсталі“ десятки тисяч робітників металургійної галузі та суміжних підприємств (залізничники, рударі, ремонтники) опинилися під загрозою скорочення або відправлені у вимушений простій із виплатою двох третин окладів. Реальні звільнення у секторі торгівлі та послуг за останні два місяці зросли на 12–15%».

Надалі, за словами Андрія Забловського, виникає «ефект доміно»: зупинка великого підприємстава тягне на дно дрібний бізнес. Закриття будівельних центрів позбавляє замовлень сотні меблевих цехів та виробників будматеріалів. Пошкодження складів фастфуду залишає без роботи водіїв вантажівок-рефрижераторів та фермерські господарства. Різко зростатиме безробіття серед молоді, яка працювала у сфері обслуговування, торгівлі, маркетингу. До Нового року рівень реального безробіття в постраждалих регіонах може підскочити до 24–26%.

Олег Пендзин очікує до кінця року зростання міграції з прифронтових областей у центральні та західні, а також збільшення у рази зареєстрованих безробітних у центрах зайнятості. Також, на його думку, безробіття може збільшити кількість бажаючих служити в ЗСУ на контрактній основі, перш за все в частинах ремонту і забезпечення війська (слюсарі, зварювальники, водії тощо).

Наслідки для населення: пенсіонери, бюджетники, безробітні

І Олег Пендзин, і Андрій Забловський заспокоюють: пенсіонери отримуватимуть пенсійні виплати у повному обсязі.

«Пенсійний фонд України (ПФУ) залишається захищеною статтею видатків, навіть за умов падіння надходжень від ЄСВ (єдиного соцвнеску), який платить бізнес, дефіцит ПФУ напряму покриватиметься з держбюджету. Бюджет отримує пряму фінансову підтримку від ЄС та МВФ», — пояснив Олег Пендзин.

А от бюджетники (вчителі, медики, держслужбовці та інші) можуть втратити частину доходів, не виключає Андрій Забловський. Базові оклади захищені міжнародними грантами, але можливі скасування премій і надбавок через падіння внутрішніх податків.

«Місцеві громади, особливо прифронтові міста, як Кривий Ріг чи Запоріжжя, де зупинилися заводи втратять надходження від податків на доходи фізичних осіб. Це означає, що місцеві надбавки та премії бюджетникам у IV кварталі, найімовірніше, будуть повністю заморожені», — уточнив експерт.

Найважче доведеться новому колу безробітних, які втратять робочі місця через зупинку «Криворіжсталі», «Запоріжсталі» чи спалені склади, торгівельні центри і так далі. Як пояснили у контакт-центрі Державної служби зайнятості, під час війського стану виплати обмежені 90 днями та однією мінімальною зарплатою 8647 грн щомісячно (на руки, бо допомога по безробіттю не оподатковується). У мирні часи було 270 днів і до 9924 грн.

Висновки: економіка незламності працюватиме

Експерти впевнені: російський економічний геноцид не призведе до тотального дефіциту, хаосу і капітуляції тилу. Український бізнес вже демонструє унікальний рівень адаптивності, запускає децентралізовані схеми постачання. Буде важче, дорожче, рівень життя впаде. Але знищити українську економіку незламності ворогу не вдасться.