Соціальний терор почався: що буде, якщо РФ продовжить бити по мостах Києва

Росія продовжуює бити по мостах Києва. Вранці 2 жовтня через чергову атаку в столиці повністю перекрили Південний міст— рух зупинили в обох напрямках. За даними міської влади, за останню добу цей міст атакували вже вчетверте.

Одночасно рух повністю обмежили й мостом Патона. На мосту Метро транспорт пропускають лише частково — однією смугою у напрямку з лівого берега на правий. Через це в місті довелося змінити маршрути частини громадського транспорту.

Південний міст опинився під повторними ударами не випадково: напередодні ввечері російські війська також атакували цей об'єкт, а вже вранці 2 жовтня удар повторився. На цьому тлі обмеження руху стосуються одразу кількох ключових переправ через Дніпро, що ускладнює сполучення між правим і лівим берегами столиці.

Зруйнувати міст чи просто зупинити рух: що насправді може зробити Росія

Після ранкових перекриттів Київ уже відчув, що означає удар по одній із ключових переправ через Дніпро. Лівий берег буквально став у заторах, транспортні потоки перекинулися на інші мости, а будь-яке додаткове обмеження руху одразу позначилося на всьому місті.

Але головне питання — чи справді Росія здатна фізично знищити київські мости й таким чином відрізати Лівий берег від Правого.

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко вважає, що повне руйнування мосту — значно складніше завдання, ніж може здатися. Особливо якщо для ударів використовуються лише дрони-камікадзе з бойовою частиною близько 90 кг.

"Якщо використовуються саме дрони-камікадзе з бойовою частиною 90 кг, це буде дуже довгий процес. Якщо Росія почне використовувати ракети, звісно, цей процес прискориться. Але все одно зруйнувати міст дуже складно", — пояснює Фокусу Коваленко.

Для потрібного ефекту росіянам зовсім не обов'язково обвалювати міст у Дніпро. Достатньо пошкодити його настільки, щоб подальший рух став небезпечним.

"Пошкодження становитимуть загрозу для цивільного населення, автомобілістів, автомобільного транспорту, який проїжджає через міст. Тому він буде не зруйнований, а аварійний", — каже експерт.

Далі може початися замкнене коло: міст закривають, ремонтують, відкривають, після чого росіяни знову завдають удару — або навіть б'ють під час відновлення.

Найяскравішим прикладом Коваленко називає міст у Затоці Одеської області, по якому Росія протягом війни застосовувала різні типи озброєння.

"У 2022 році запускали Х-22, запускали "Онікси". Тобто туди летіло все, що можна собі уявити. Він не працює, він зруйнований, але він стоїть. От у чому різниця", — зазначає експерт.

Ще один приклад — Антонівський міст у Херсоні. Українські удари зробили його непридатним для нормального використання, однак повністю обвалити споруду не вдалося.

"Зруйнувати його повністю ми не змогли. Його зруйнували росіяни, коли тікали з Херсону, тому що заклали вибухівку вздовж основних прольотів. А удари по самому мосту зробили його аварійним і порушили логістику", — говорить Коваленко.

Саме порушення логістики, на його думку, і може бути основною метою нинішніх атак. Росія може використовувати Дніпро як природний бар'єр, щоб ускладнювати зв'язок між правим і лівим берегами не лише Києва, а й Дніпра та Запоріжжя.

"Вони будуть намагатися довести ці мости до аварійного стану, щоб неможливо було ними користуватися. Не обов'язково зруйнувати. Але в першу чергу — перевести міст до аварійного стану", — вважає Коваленко.

Наслідки такого сценарію виходять далеко за межі транспорту. Багато мешканців Лівого берега працюють на Правому і навпаки, через мости рухаються громадський транспорт, вантажі та бізнес-логістика.

"Комунікація між двома частинами міста буде порушена. Це економічний складник, соціальний складник. Це навіть психологічний тиск", — пояснює експерт.

За його словами, Росія може розраховувати й на появу панічних настроїв та відчуття, що армія нібито не здатна захистити інфраструктуру, а влада — забезпечити нормальне життя міста.

"За задумом росіян, це повинно каталізувати заклики до миру за будь-яку ціну. Мовляв, ідіть на ультиматуми Росії, аби цей весь жах тільки закінчився", — вважає Коваленко.

Також він припускає, що йдеться про зміну російських пріоритетів. На початку повномасштабної війни РФ масовано била по українській залізниці, однак побачила, що пошкоджені ділянки швидко відновлюються. Тепер акцент дедалі більше зміщується на окремі елементи інфраструктури, виведення яких із ладу дає більший ефект.

"Навіщо його руйнувати, якщо можна зробити аварійним і він не буде використовуватися?" — пояснює експерт.

Водночас Коваленко вважає, що Україна має ширше застосовувати дзеркальну тактику проти російської транспортної інфраструктури.

За його словами, у Брянській, Бєлгородській, Курській та інших прикордонних областях РФ є чимало мостів у значно гіршому стані, ніж великі українські переправи.

"Там є мости, яким навіть ракета не потрібна. Достатньо FPV — і він сам завалиться", — говорить Коваленко.

На його думку, такі відповіді мають не лише бити по логістиці, а й переносити саму проблему на територію РФ.

"Дзеркальні відповіді в будь-якому разі повинні бути. І не просто відповідати, а масштабувати, щоб цю проблему відчули майже в усіх регіонах Російської Федерації", — вважає Коваленко.

Не міст, а вся логістика: у чому головна небезпека ударів по переправах

На думку військово-політичного експерта Дмитра Снєгирьова, удари по київських мостах — це не лише спроба ускладнити сполучення між двома частинами столиці. Йдеться про значно ширше порушення логістики — і цивільної, і військової.

"Мовиться не тільки про шмат міста. Мовиться про порушення всієї логістики — і цивільної, і військової. Їм не обов'язково руйнувати весь міст. Питання в тому, чому вони обрали саме Південний міст. Там є вантові конструкції, а новітні дрони з кумулятивно-ріжучою бойовою частиною якраз можуть застосовуватися для ураження металевих елементів", — пояснює він Фокусу.

При цьому навіть якщо опори та ванти витримають, самого удару достатньо, щоб зупинити рух.

"Навіть якщо вантові конструкції витримають, удар по мосту вже приводить до паралізації руху. Ми це зараз і спостерігаємо: мости фактично стали, затори шалені", — говорить Снєгирьов.

Саме тут, за його словами, виникає ще одна небезпека. Після атаки міст перекривають для обстеження та ліквідації наслідків, а з обох боків швидко накопичуються легкові автомобілі, автобуси та вантажівки. Так утворюються великі нерухомі колони, які самі можуть стати наступною ціллю.

"Удар по мосту — рух припиняється до нейтралізації наслідків. З одного і з другого боку виникають затори, там і цивільний транспорт, і вантажівки. А далі вони можуть працювати вже безпосередньо по цих скупченнях. Вони штучно створюють багатокілометрові черги, машини стоять нерухомо — і це вже концентрація цілей", — попереджає експерт.

За його словами, подібну тактику Росія вже застосовувала в Одеській області, де удари припадали не лише на вантажний, а й на цивільний транспорт. Для Києва наслідки можуть бути значно масштабнішими через розміри міста і кількість людей, які щодня перетинають Дніпро.

"Якщо люди розумітимуть, що можуть потрапити під повторний удар, хто буде їздити? Навіть кілька таких атак — це вже соціальна напруга. Люди почнуть залишати дітей удома, змінювати маршрути, відмовлятися від поїздок. Фактично, розуміючи, що мости знести вони не можуть, вони переходять до тактики соціального терору — терору проти цивільного населення з метою створення паніки та недовіри до дій центральної і місцевої влади", — вважає Снєгирьов.

Кінцевою метою такого сценарію він називає не лише транспортний колапс, а й порушення економічного життя столиці. Київ особливо вразливий через географію: Дніпро ділить місто на дві великі частини, які щодня залежать одна від одної.

"Це не тільки місто, розділене навпіл Дніпром. Це фактично і поділ України на правобережну та лівобережну частини. Тому значення мостів критичне", — наголошує експерт.

Окремою проблемою Снєгирьов називає захист переправ від реактивних безпілотників. За його словами, через високу швидкість таких цілей мобільних вогневих груп може бути недостатньо.

"Потрібні розрахунки ПЗРК і стаціонарні засоби ППО — насамперед комплекси малого та середнього радіуса дії. Тут уже не до ціни питання, тому що вартість мостів і їх відновлення значно вища. Треба аналізувати і попереджати на випередження, щоб потім не було: "а ми не очікували". З реактивними безпілотниками ми вже бачили, як це відбувається", — говорить Снєгирьов.

Тому в нинішній ситуації він виділяє одразу три ключові ризики.

Перший — ураження конструктивних елементів мостів, зокрема вантів та металевих опор.

Другий — навмисне створення заторів і великих скупчень цивільного транспорту, які можуть опинитися під повторними ударами.

Третій — необхідність терміново посилювати як активну, так і пасивну оборону ключових переправ.

Саме тому, на думку Снєгирьова, говорити лише про те, чи "знесуть" росіяни конкретний міст, — помилково. Навіть міст, який фізично продовжує стояти, може на тривалий час перестати виконувати свою головну функцію — з'єднувати два береги.

Удари по мостах можуть стати частиною ширшої атаки на Лівий берег

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що загроза не обмежується самими мостами. Нові дрони з бойовими частинами, здатними пошкоджувати металеві конструкції, можуть застосовуватися і проти інших елементів критичної інфраструктури.

За його словами, удари по енергетиці можуть потягнути за собою проблеми з водою та теплом, а у поєднанні з перекритими мостами це вже створює ризик фактичної ізоляції частини міста.

"Припинення подачі електроенергії тягне за собою і припинення подачі води та тепла. Тому такий сценарій цілком можливий", — говорить Фокусу Жданов.

Експерт також погоджується, що це частина психологічного тиску на населення.

"Вони змушують людей приймати думку, що краще поганий мир, ніж хороша війна", — говорить Жданов.

Тому Києву, за його словами, потрібно готуватися не лише до нових ударів, а й до їхніх побутових наслідків.

Йдеться про пункти обігріву, генератори, вуличні укриття та місця, де люди зможуть перебувати під час тривалих відключень.

Жданов нагадує досвід Троєщини, де під час попередніх криз уже доводилося розгортати пункти обігріву та резервне живлення.

Окремо він наголошує на необхідності швидше розвивати засоби протидії реактивним безпілотникам.

За його словами, зі зростанням швидкості таких дронів можливостей звичайних перехоплювачів може вже не вистачати, тому Україні потрібні й ракетні рішення.

"Проблема в тому, що ми часто починаємо шукати відповідь уже після того, як загроза стала масовою. Тут цього допустити не можна", — підсумовує Жданов.

Раніше Фокус писав, що Росія готує масштабну кампанію проти української енергетики напередодні зими. За даними The New York Times, у перехопленому російському плані йдеться про удари по підстанціях, ТЕС, ГЕС, котельнях, насосних та очисних спорудах. Серед пріоритетних цілей називаються Київ, Харків та Одеса, де РФ нібито планує різко скоротити постачання електроенергії й тепла та порушити роботу водопостачання і каналізації. Автентичність документа NYT незалежно не підтвердив.