Світ втрачає "нафтову подушку": чи вдарить це по українських АЗС

США скоротили стратегічний запас нафти до 283,8 мільйона барелів – це найнижчий рівень із жовтня 1982 року. Резерв, який десятиліттями вважався страховкою на випадок енергетичної кризи, стрімко зменшується саме на тлі нового шоку на світовому нафтовому ринку. Що виснаження американської "нафтової подушки" означає для світового ринку та чи може це позначитися на цінах на пальне в Україні, розбирався 24 Канал.

Нафтовий резерв США скоротився до мінімуму

Strategic Petroleum Reserve США створили після нафтової кризи 1970–х років як страховку на випадок серйозного перебою з поставками. Ідея проста: якщо світовий ринок раптово втратить значну частину пропозиції, Вашингтон може вивільнити нафту з державних сховищ і таким чином частково компенсувати дефіцит.

Тепер США мають значно менший запас на випадок нової кризи:

• за даними Reuters, запаси американського резерву скоротилися до 283,8 мільйона барелів – найнижчого рівня з жовтня 1982 року;
• скорочення стало наслідком масштабних вивільнень, які проводили як за адміністрації Джо Байдена, так і за нинішньої адміністрації Дональда Трампа.

І на цьому все не завершилося: 29 вересня США оголосили, що готові позичити енергетичним компаніям ще до 40 мільйонів барелів. Це фінальна частина американського внеску в масштабне вивільнення запасів, яке Міжнародне енергетичне агентство погодило у березні.

Довідково: Загалом країни–учасниці МЕА мають вивільнити близько 400 мільйонів барелів, з яких на США припадає 172,2 мільйона.

Іншими словами, стратегічний резерв зараз працює саме за своїм призначенням, адже допомагає ринку пережити масштабний шок. Але кожне нове вивільнення одночасно зменшує запас, який залишиться на наступну кризу.

Чому США втрачають нафтову "подушку"

Нафтовий ринок цього року опинився під тиском через перебої з поставками з Близького Сходу. Особливо важливим фактором стала ситуація навколо Ормузької протоки – одного з ключових маршрутів світової торгівлі нафтою.

МЕА вже називає ці перебої найбільшим за масштабом шоком для світового нафтового ринку в історії агентства.

Важливо! Стабільність ринку значною мірою залежатиме від відновлення нормального руху танкерів через Ормузьку протоку.

Проблема полягає ще й у тому, що дефіцит відчувається не лише на ринку сирої нафти. Особливо напруженою залишається ситуація з нафтопродуктами, зокрема середніми дистилятами. Через це навіть часткове відновлення поставок сирої нафти не гарантує швидкого здешевлення бензину чи дизеля.

Тобто стратегічні запаси дають ринку час. Вони не усувають саму проблему, але можуть пом'якшити її наслідки, поки звичайні ланцюги постачання відновлюються.

Менший резерв – менше можливостей

Наскільки напруженим залишається ринок, добре показує динаміка цін: 30 вересня Brent підіймалась до 103,16 долара за барель. Reuters пов'язує нове зростання з невизначеністю навколо переговорів США та Ірану, а також зі збереженням напруги на ринку нафтопродуктів і високими витратами на транспортування.

При цьому частина потоків нафти з Перської затоки вже відновилася. Саудівська Аравія, зокрема, поновила відвантаження нафти через Янбу. Але цього поки недостатньо, щоб повністю зняти напругу з ринку: поставки нафтопродуктів залишаються обмеженими, а логістика – дорогою.

На цьому тлі скорочення американського резерву має важливе значення не стільки для сьогоднішньої ціни бареля, скільки для здатності США реагувати на майбутні шоки.

Це не означає, що Сполученим Штатам бракує нафти як такої. Країна залишається одним із найбільших виробників у світі. Річ тут полягає в іншому: державного запасу, який можна швидко вивільнити в екстреній ситуації, тепер значно менше.

І це змінює саму роль резерву: що меншим він стає, то важливішими для стабільності ринку будуть звичайний видобуток, імпорт, робота нафтопереробних заводів та безперебійна логістика.

Чи вдасться США швидко поповнити стратегічний запас

Теоретично США можуть поступово відновлювати резерв, скуповуючи нафту на ринку. Але повернути Strategic Petroleum Reserve до колишніх обсягів за кілька місяців навряд чи можливо. Адже це сотні мільйонів барелів, тому темпи поповнення залежатимуть не лише від рішень Вашингтона, а й від доступності нафти та цін на світовому ринку.

Є й інший момент. Нинішня програма вивільнення передбачає не лише продаж нафти, а і її позику енергетичним компаніям. Отримані з резерву обсяги компанії мають повернути з премією, а частина цих поставок може бути відтермінована до кінця 2028 року.

Тобто резерв поступово відновлюватиметься, але швидко повернутися до рівня, який був до масштабних вивільнень, США не зможуть. І це важливо не лише з погляду фізичних запасів.

Для нафтового ринку стратегічний резерв є ще й сигналом того, скільки простору для маневру залишається у разі нового перебою з поставками. Чим менше в ньому барелів, тим менше ресурсу Вашингтон матиме для швидкої реакції на наступний масштабний шок.

Чи відчує Україна скорочення нафтового резерву США

Прямо на українські АЗС американська нафта з резерву, звісно, не потрапляє. Тож скорочення SPR саме по собі не означає, що бензин чи дизель в Україні одразу подорожчають. Вплив значно опосередкованіший – через світовий ринок.

Якщо новий масштабний шок призведе до скорочення пропозиції нафти або нафтопродуктів, ціни на них можуть зрости. Для України це особливо важливо, адже значну частину пального країна закуповує за кордоном.

Тому дорожчий світовий ресурс зрештою може позначитися і на вартості імпорту, а вже потім на ціні на українських АЗС.

Масштаб цієї залежності добре видно за статистикою DiXi Group. У першому півріччі 2026 року Україна імпортувала паливно-енергетичних товарів на 7,44 мільярда доларів. На нафту та нафтопродукти, за винятком сирої нафти, припало 61,9% вартості цього імпорту. За рік витрати на їх закупівлю зросли на 63,5% – до 4,6 мільярда доларів.

Як реагує український паливний ринок

Для українського ринку важливо розділяти ціну сирої нафти та вартість готового пального. Україна переважно імпортує вже перероблені нафтопродукти, тому зміна Brent не переноситься на АЗС один в один.

На кінцеву ціну також впливають європейські котирування бензину та дизеля, вартість фрахту й логістики, курс гривні, податки та ситуація з переробкою.

Нагадаємо! Це добре показала ситуація в Україні влітку. Центр Разумкова зазначав, що різке подорожчання дизеля відбулося навіть без фізичного дефіциту пального. Серед причин називали дорожчий імпорт, ускладнення логістики та зміну ринкових очікувань.

Зараз додатковий тиск припадає саме на ринок нафтопродуктів. МЕА фіксує значні перебої з поставками дизеля та інших середніх дистилятів, а Reuters пов'язує рекордні ціни на дизель з одночасним скороченням поставок з Близького Сходу та Росії, ударами по НПЗ і обмеженими можливостями інших виробників швидко компенсувати втрачені обсяги.

На це окремо звертав увагу президент США Дональд Трамп, який пов'язував зростання цін на дизель із війною Росії проти України. Водночас нинішню ситуацію на світовому ринку формує сукупність факторів, а не одна причина.

Тому для українського споживача важливо стежити не лише за Brent: дорожчий дизель на європейському ринку або вища вартість його доставки до України можуть позначитися на цінах АЗС навіть без пропорційного стрибка ціни сирої нафти.

Головний ризик – новий енергетичний шок

Головний ризик полягає не в самому факті скорочення резерву, а в тому, що станеться у разі нового масштабного перебою. Разом з цим, скорочення американського резерву важливе передусім не для сьогоднішньої ціни бареля, а для здатності США реагувати на майбутні шоки.

Тобто важливіше інше: світова енергетична система вже працює в умовах підвищеної напруги, а її головний резерв для екстреної реакції стає меншим.

Для України це не означає автоматичного подорожчання бензину чи дизеля. Але у разі нового масштабного перебою менший американський резерв означатиме менше державної нафти, яку можна швидко вивести на ринок, щоб компенсувати втрати. А український ринок, залежний від імпортного пального, відчує такий шок через дорожчі нафтопродукти та логістику.

Тому скорочення SPR варто сприймати не як прогноз ціни на українських АЗС, а як сигнал про зменшення запасу міцності світового енергетичного ринку. Поки поставки відновлюються, це залишається радше потенційним ризиком. Але якщо виникне новий великий шок, можливостей швидко його пом'якшити у світу буде менше.