Танго з Путіним: чим критично важливими для України є останні заяви Токаєва

Замість очільника Білого дому Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним почав "танцювати" президент Казахстану. Днями Касим-Жомарт Токаєв несподівано розхвалив чинного господаря Кремля так, що здивував навіть офіційну Москву - зокрема згадкою про Україну. Відповідь Росії лише закрутила інтригу: чи не говорив Токаєв від імені значно потужніших гравців? Якщо так, ідеться про "м'який" ультиматум Путіну від Китаю щодо припинення війни проти України - на противагу деструктивним "мирним планам" США.У справжньому змісті сигналів з Астани розбиралася Gazeta.ua.30 вересня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на спільній пресконференції з федеральним канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем назвав президента РФ Володимира Путіна "найбільш прийнятною політичною фігурою не лише для Центральної Азії, а й для Європи, і для всього світу". Казахський лідер зауважив, що це може звучати дивно, і одразу виголосив ще один заклик - до негайного "заморожування" військових дій.На думку Токаєва, лише такий підхід дозволить перейти до дипломатичних переговорів. Це повністю відповідає формулі "безумовне припинення вогню до і для початку переговорів, а не після", на якій послідовно наполягає Німеччина.Завдяки цій синергії вимальовується спільна позиція за віссю Казахстан - ФРН. А з огляду на те, що Токаєв виступав від імені всієї Центральної Азії, його заява була попередньо узгоджена з кількома країнами СДП. Але чому саме зараз Путін виявився "найбільш прийнятним"?Токаєв розхвалив господаря Кремля у відповідь на запитання кореспондента німецького телеканалу ARD щодо його попередніх липневих заяв в Омську. Нагадаємо, тоді під час зустрічі з Путіним президент Казахстану відверто заявив, що не розуміє причин війни РФ проти України, і закликав до її зупинки. У відповідь речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив про неприйнятність "заморозки", а сам Путін наголосив на готовності до поступок лише на своїх ультимативних умовах.Від Путіна в обмін на збереження у владі вимагають "заморозки" бойових дій в Україні.Нині ж Токаєв натякає на загрозу неконтрольованої зміни влади в Росії. Від Путіна в обмін на збереження у кріслі вимагається "заморозка" бойових дій в Україні.Для країн СДП, які не бажають відкрито рвати відносини з Москвою (обережність демонструє навіть Вірменія), але зацікавлені в економічному зближенні з Європейським Союзом, це єдиний варіант розширювати торгівлю. У Кремлі ці сигнали сприйняли як приховану загрозу.У відповідь на берлінські заяви офіційна Москва облила Токаєва дипломатичним "мармеладом". Дмитро Пєсков заявив: у Кремлі дякують президенту Казахстану за високу оцінку Путіна та дуже дорожать відносинами з Астаною. Речник додав, що довірчі відносини двох лідерів дозволяють їм обговорювати найскладніші питання, і під час кожного контакту Токаєв отримує вичерпну інформацію про хід так званої "СВО".Проте на пряму пропозицію щодо "заморожування" війни Пєсков чіткої відповіді так і не дав. Такий маневр Кремля свідчить щонайменше про глибоке роздратування.24 вересня під час військових навчань "Захист Каспію" через раптовий сильний шторм загинули 14 із 17 військовослужбовців Казахстану, яких віднесло у відкрите море. Касим-Жомарт Токаєв зреагував швидко і гостро, однак його візит до ФРН виявився емоційно підмоченим із самого початку.Президент Казахстану привіз німцям низку важливих інфраструктурних проєктів саме на Каспії. Трагедія з військовими поставила безпеку регіону під сумнів. Втім, Токаєву вдалося домогтися підтвердження розбудови портів Актау і Курик та будівництва мультимодальних терміналів. А от пропозиція щодо спільного видобутку та глибокої переробки стратегічних мінералів поки залишається на стадії обговорення.Берлінські заяви президента Казахстану свідчать про стрімке зростання напруги у відносинах між Росією та її номінальними союзниками, а також між Кремлем і офіційним Пекіном.Війна в Україні була ключовою політичною темою візиту Токаєва до ФРН, хоча офіційно поїздка мала суто економічний характер.На Генасамблеї ООН заступник голови КНР Хань Чжен, посилаючись на принципи голови Сі Цзіньпіна, закликав відмовитися від дій, що роздмухують конфлікт. Під час нещодавніх контактів із США сам Сі міг отримати мовчазний карт-бланш на спробу дипломатичного врегулювання. На користь цієї версії свідчить той факт, що тема України стала ключовою під час візиту Токаєва до Берліна, хоча офіційно поїздка декларувалася як суто економічна.Така стратегія цілком у стилі Пекіна. Пакет угод, укладених із німцями, спрямований на розвиток так званого Серединного коридору. Це транспортний шлях між Китаєм, країнами Азії та Європою в обхід Росії. Стратегічного значення тут набуває саме Казахстан, адже офіційна назва шляху - Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (ТМТМ).Ця ідея, запропонована Туреччиною ще у 2000-х роках, у 2013-му увійшла до концепції китайського "Економічного поясу Шовкового шляху" з акцентом на Казахстані. Китай продовжує системно її просувати, і тут інтереси Кремля вступають у прямий конфлікт із Пекіном.Сі Цзіньпін руками Токаєва затягує економічну зашморгу на шиї Путіна. Дипломатичні маневри Астани свідчать про те, що країни СДП поки не готові до відкритого протистояння з Росією. Водночас сам факт "м'якого ультиматуму" говорить про його приховане узгодження із Вашингтоном: Трамп переконаний, що китайці не матимуть успіху у врегулюванні, тому дає їм простір для маневру. З іншого боку, якщо Путін відкине і цей варіант, його країні загрожує реальна жорстка міжнародна ізоляція та "пекельні" санкції, які США введуть у найвразливіший момент.Путіна поставили на геополітичну розтяжку і дали йому останній шанс погодитися на сценарій, який збереже його при владі бодай на період її транзиту.