Україна просить гроші на війну, Брюссель вимагає пояснень: чому зависли 27 млрд євро

ЄС відмовився прискорити виплати за кредитом Україні, яка попросила додаткові 27 мільярдів євро для покриття дефіциту військового бюджету, повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.

"ЄС залишає позаду питання щодо дефіциту України у розмірі 27 мільярдів євро, заявляючи, що всі потреби покриті", — повідомляє видання.

Таке рішення ЄС стало наслідком несподіваної заяви Києва, зробленої влітку, про додатковий дефіцит фінансування у розмірі 27 млрд євро (30,4 млрд доларів) через зростання витрат на війну. Україна звернулася до Брюсселя з проханням прискорити надання коштів у рамках кредитного пакету на 90 млрд євро, розрахованого на підтримку країни до кінця 2027 року.

У спільній заяві Європейської комісії та України, оприлюдненій 1 жовтня, зазначено: "Ми визначили ресурси для покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік". Також "ми підтвердили кроки, необхідні для забезпечення своєчасного надання цих коштів": як пише іноЗМІ, це дає зрозуміти, що ЄС продовжує наполягати на прогресі в реформах.

За словами співрозмовників Bloomberg, ЄС поставив під сумнів деякі цифри, наведені українською стороною, і заявив, що дострокове виділення кредитних коштів лише створить нову проблему на 2027 рік. А додаткове фінансування мають надати й інші партнери, зокрема Канада, Норвегія та Японія. Кредит від ЄС мав покривати лише дві третини потреб України, тоді як решту мали забезпечити інші партнери.

Згідно із заявою, 45 млрд євро за кредитом, передбаченим на наступний рік, будуть виділені "оперативно", але не раніше початку року. Водночас розпочнеться робота з "визначення додаткових бюджетних та оборонних потреб".

І це при тому, що Міжнародний валютний фонд оцінив: наступного року Київ зіткнеться з дефіцитом фінансування в розмірі від 30 до 35 млрд доларів.

Напередодні французька газета "Le Monde" повідомила, що Україна звернулася до ЄС із проханням про виділення додаткових 69 млрд євро на 2027 рік, незважаючи на вже передбачені 90 млрд євро фінансування на 2026–2027 роки. За даними видання, у Брюсселі з обережністю ставляться до нових фінансових запитів Києва на тлі підготовки багаторічного бюджету Євросоюзу.

Європейські дипломати зазначають, що Україна поки що не використала близько 15 млрд євро з останнього траншу, а подальше надання допомоги пов’язане з виконанням реформ, необхідних для продовження інтеграції країни до ЄС.

Ми можемо не отримати додаткові гроші

Як зазначає економіст Олег Устенко, відсутність додаткових коштів — це серйозна проблема, адже ми перебуваємо у стані війни. І фактично все, що ми збираємо в економіці у вигляді податків, йде на сектор безпеки, оборони та соціального забезпечення — практично нічого не залишається. Усі інші програми повністю залежать від фінансування, яке ми отримуємо від партнерів. Не обов’язково європейських, але здебільшого європейських.

"До кінця року ми мали отримати 51 млрд доларів — на фінансування дефіциту державного бюджету, ну і частково на армію. Фактично на сьогодні, з урахуванням того, що було підтверджено буквально тиждень тому, з початку вересня — трохи більше 20 млрд. Виходить, що дефіцит до кінця року залишається на рівні близько 30 млрд. Це колосальний дефіцит, який треба якось фінансувати", — розповідає Фокусу експерт.

Це було передбачено домовленістю, і, за словами економіста, ми ще збільшили цю суму, оскільки нам потрібні були кошти для сектору безпеки та оборони, про що говорив президент. Але ці кошти також опинилися в підвішеному стані.

"На мою думку, щойно закінчиться цей бюджетний рік, отримати ці гроші буде неможливо. Це не те, що всі ці гроші перенесуться на наступний рік — більша частина може просто зникнути, тому що у них починається новий бюджетний рік. Тому треба було б поспішати з отриманням", — підкреслює Устенко.

У європейських країнах, як пояснює експерт, триває розгляд бюджету на наступний рік. Це дуже серйозний виклик для нас. Наступний рік для багатьох — пік політичних циклів. На піку політичних циклів вони не зможуть виділити для нас додаткові кошти.

"Я дуже сумніваюся, що ми отримаємо додаткові кошти, які запросили. Під питанням і те фінансування, яке для нас уже було передбачено. Кошти, які надходять в Україну згідно з підписаними угодами, не пропадуть — їх теоретично можна отримати й наступного року. Але кошти, передбачені в бюджетах окремих європейських країн, можуть просто зникнути. Вони нам допомагають, але для нас ці гроші можуть пропасти. Наступного року я не вірю, що ми зможемо отримати всю ту суму, яку вимагали. Те, на що ми реально можемо розраховувати, — це в рамках домовленостей, які були: 90 млрд плюс 30 млрд додатково. Тобто потенційно 120 млрд євро на два роки", — вважає Устенко.

З 120 млрд євро ми мали отримати 45 цього року. Решта — 90 плюс 45 — наступного. Насправді все розділилося навпіл: частина на 2026-й, частина на 2027-й. Тобто у 2026-му ми мали отримати 45 плюс 15, а у 2027-му — теж 45 плюс 15, зазначає експерт і підкреслює, що мова не завжди йде про реальні гроші. Йдеться про те, що з 45 млрд, які цього року навіть спочатку були виділені нам, 30 млрд йшли на закупівлю для нас озброєння самими європейцями.

"Мало надійти 15 млрд євро на фінансування соціального сектору та стільки ж на фінансування бюджетного сектору. Не сектору безпеки та оборони. А всі інші 30 млрд євро — на закупівлю озброєння. Потім, коли виділили додатково ще 30 млрд євро, які порівну розподіляються на 26-й і 27-й роки, виходить по 15 млрд додатково. Вони теж йшли на сектор безпеки та оборони. Але там була трохи інша історія. Частину цих коштів можна було використати на закупівлю озброєння, виробленого українськими компаніями на території нашої країни. Залишилася невикористаною частина коштів, які мали піти на закупівлю озброєння в Україні", — підкреслює Устенко.

У будь-якому разі, думати про те, що нам нададуть кошти в повному обсязі через те, що ми виконуємо всі свої обіцянки, було б неправильно, вважає економіст. На його думку, частину цих коштів нам нададуть, але більшу частину — ні. Можна сказати, що ми їх втратили.

"Треба робити те, що ми обіцяли. У нас є очевидні проблеми в системі закупівель. Європейці кажуть: спочатку вирішіть свої проблеми, а потім витрачайте наші гроші. У них чіткий алгоритм: реформа правової системи, реформа закупівель, структурні реформи. Зробите — отримаєте гроші. Вони хочуть ефективного використання, а не просто роздачі. Питання — чи встигнемо ми це зробити до кінця року. В іншому разі ці гроші ми повністю не отримаємо. І тоді постане питання про наші власні фінанси", — підсумовує Устенко.

ЄС не відмовився від фінансування України, а лише зробив паузу

Згідно з цим графіком, загалом за два роки — 2026–2027 — Україна отримає виділені 90 млрд євро. 27 млрд — це та сума, яку зараз українська влада запросила, щоб не збільшувати суму 90 мільярдів, а прискорити транші за цим графіком, щоб Україна отримала більше грошей зараз, адже саме зараз вартість війни зросла, зазначає економіст Андрій Новак.

"ЄС ніяк не відмовляється фінансувати Україну. Немає жодного запиту від України щодо збільшення допомоги з 90 млрд до більшої суми. Є лише прохання прискорити надання траншів із цієї затвердженої суми на два роки — прискорити до сьогоднішнього моменту, тому що саме зараз нам більше потрібні гроші: війна та її наслідки подорожчали", — підкреслює в коментарі Фокусу експерт.

Поки що ЄС нібито відразу відмовив Україні у цьому проханні, але насправді не погодився одразу ж, на перший запит, прискорити графік. І це цілком логічно. По-перше, у всьому світі гроші рахують. По-друге, у цивілізованому світі гроші суворо обліковуються, тому ніхто не розкидається не тільки мільярдами євро, а й навіть сотнями мільйонів та мільйонами — усі кошти суворо обліковані.

Будь-який бюджет — країни чи об’єднання країн, як-от ЄС, — узгоджується всіма членами. І лише потім кошти надаються згідно із затвердженими програмами та графіками під суворим контролем. Саме так працює процедура надання допомоги Україні.

"Перше, до чого нам треба звикнути, — це суворий облік коштів. І тому навіть в умовах війни, коли всі розуміють, що оперативна ситуація змінюється щодня, а тим більше щомісяця, щокварталу, за півріччя чи рік, бюджети об’єднань багатьох країн не можуть швидко змінюватися і не можуть швидко переглядатися. Тому не дивно, що на перший запит України щодо зміни графіка надання траншів за ухваленою програмою на 90 млрд на два роки ЄС одразу не дав згоди. Їм потрібно, як мінімум, знову всім членам ЄС переглянути цей графік і змінити його так, як запросила Україна. Тому навіть теоретично не могло бути миттєвої позитивної відповіді на такий запит", — констатує Новак.

Як наголошує експерт, потрібно дочекатися остаточного рішення. Час ще є.

У ЄС не розуміють, навіщо Україні потрібні додаткові мільярди

На думку політолога Руслана Бортняка, слід дочекатися роз’яснень — офіційної інформації, оскільки остаточного рішення ще немає.

"Я спілкуюся з європейськими експертами, бачу, що вони не до кінця розуміють, чому мають виділити 27 млрд євро, і тут, очевидно, виникнуть певні проблеми, але говорити про те, що нам відмовили, на мою думку, ще зарано. Треба дочекатися додаткових роз’яснень, офіційної заяви від Європейської комісії", — сказав Фокусу політолог.

При цьому, за словами експерта, ці 27 млрд євро — додаткові кошти, "зимовий пакет", які нам знадобляться переважно вже з січня-лютого наступного року. Вони вже передбачені в бюджеті на наступний рік. Але для того, щоб їх отримати, потрібно ухвалити зміни до нормативно-правових актів, які готує уряд. Якщо ці зміни не ухвалити, то виникнуть реальні проблеми. Тоді вже цього року грошей не вистачатиме.

"Ми бачимо цей дефіцит, який зараз утворився, — припинення виплат до місцевих бюджетів, скорочення багатьох соціальних програм. Це результат того, що саме цей пакет, який уже включено до бюджету України, не надійшов через те, що Україна не ухвалила відповідні закони та рішення уряду. Поки що це не має критичного впливу на бюджет. Але Європа готує пакет на наступний рік, там навіть більше — 60 із 90 млрд євро. Однак Європа здивувалася, що 27 млрд — це додаткові кошти, і вона не бачить повного обґрунтування. Вона каже: спочатку виконайте попередні домовленості, отримайте заплановане, а потім розглянемо додатковий пакет. А ми просимо і те, і інше одразу. Звідси й тертя", — підкреслює Бортник.

Нагадаємо, 22 квітня посли країн ЄС погодили надання Україні кредиту на 90 млрд євро та водночас підтримали 20-й пакет санкцій проти Росії. Йдеться про так званий "репараційний кредит", який у ЄС погодили ще у 2025 році. Спочатку передбачалося, що перші транші Україна зможе отримати вже у квітні 2026 року. Однак затвердження затягнулося через позицію Угорщини.