«Мертва рука» та ядерний бункер удару у відповідь: що будує Росія всередині уральської гори

Глибоко під горою Косьвинський Камінь на Уралі відроджується один із найсекретніших військових об’єктів СРСР та РФ — «Об’єкт 1335». Якщо Росія зазнає ядерної атаки, зсередини цієї гори буде віддано наказ про запуск усіх ракет, що залишилися в ядерному арсеналі РФ, за планом «Мертва рука». Що виявили журналісти, як працює план відповідного апокаліпсису та чим він небезпечний.

Спільне розслідування The Sunday Times, Danwatch та Центру «Досьє» виявило масштабну модернізацію секретного об’єкта, з яким пов’язують знамениту радянську систему «Периметр», відому на Заході як «Мертва рука». Її завдання — зберегти можливість завдати ядерного удару у відповідь навіть у тому разі, якщо внаслідок атаки буде знищено вище керівництво країни та звичайні канали зв’язку.

Розслідування показує, що з 2018 року Москва вкладала величезні ресурси у зміцнення та оснащення об’єкта, зведеного в найпохмуріші роки Холодної війни.

«Мертва рука»: ядерна страховка на випадок кінця світу

«Периметр» створювали в СРСР у 1970-х — на початку 1980-х років, коли Москва та Вашингтон виходили з найгіршого сценарію: противник може завдати першого ядерного удару.

Тоді виникла ідея створити резервну систему управління ядерними силами. Якщо Кремль, Генштаб та основні командні пункти буде знищено, має залишитися можливість передати наказ уцілілим ракетним підрозділам. Саме для цього створювали «Периметр».

Спеціальні датчики фіксують сейсмічні поштовхи від ядерних вибухів, підвищення рівня радіації та одночасно — зникнення сигналів від вищого командування. Після цього система може або автоматично, або через офіцерів чергової зміни, які залишилися живими, передати наказ на запуск усіх уцілілих ракет. Саме тому її й називають «Мертвою рукою» — рука вже мертвої держави все одно натискає кнопку.

Таємний бункер усередині гори: що виявили журналісти

Об’єкт 1335 розташований неподалік від невеликого селища Китлим у Свердловській області. Сам комплекс схований усередині гори Косьвинський Камінь під сотнями метрів гірської породи. Під горою — система тунелів і приміщень, про яку десятиліттями практично нічого не було відомо.

Журналісти вивчили майже 2,5 млн документів російських військових закупівель і виявили тисячі контрактів, пов’язаних з об’єктом 1335. Основна хвиля будівництва та переоснащення почалася у 2018 році й тривала щонайменше до 2024-го. Супутникові знімки також показують масштабні роботи біля входів до гори.

Цифри закупівель виглядають як підготовка до ядерного апокаліпсису:

• 22 тис. тонн сталі;
• понад 56,5 тис. тонн цементу;
• близько 600 км електричних кабелів;
• 30 трансформаторів;
• 182 вентиляційні установки;
• 21 електрична підстанція;
• 95 одиниць важкої техніки;
• 648 компонентів для буріння породи.

У документах виявлено системи вентиляції та фільтрації, здатні захищати людей від радіоактивного забруднення, вибухозахищене обладнання, засоби зв’язку та системи, необхідні для тривалої роботи підземного командного пункту.

Сталі закупили приблизно стільки, скільки знадобилося б для трьох Ейфелевих веж.

У 2019 році для комплексу закупили холодильне обладнання загальною потужністю близько 5 мегават. Його завдання — відводити тепло від комунікаційного, обчислювального та електричного обладнання, яке може працювати практично безперервно. У документах також згадуються щонайменше 24 підземні приміщення, а відстань між основним та аварійним виходами становить близько 2,5 кілометра.

Особливу увагу журналістів привернули статті у ветеранській пресі генерал-майора у відставці Віктора Халіна, який брав участь у створенні первісної системи «Периметр» ще за радянських часів, а у 2005–2010 роках, за його власним описом, займався її модернізацією.

Халін писав, що система отримала нові технічні можливості, мобільні командні пункти та космічний зв’язок.

Ще важливішим є твердження, виявлене в російському військовому виданні: після багаторічних випробувань система нібито у 2023 році знову була поставлена на бойове чергування. Халін у січні 2026 року написав, що за необхідності Ракетні війська стратегічного призначення виконають «історичну місію відплати».

1983 рік: коли машина сказала «Америка запустила ракети»

У чому небезпека «Мертвої руки»? Уже був випадок, коли через подібну систему у світі ледь не почалася ядерна війна.

26 вересня 1983 року радянська система раннього попередження повідомила про запуск американської міжконтинентальної ракети. Черговим офіцером у секретному центрі Серпухов-15 був підполковник Станіслав Петров, розповідає History.

На екрані з’явилася інформація про запуск. Потім — ще одна ракета. Потім третя, четверта і п’ята. Загалом комп’ютер повідомив про п’ять американських ракет, які летіли в бік Радянського Союзу.

Петров мав оцінити отриманий сигнал і передати інформацію далі по ланцюгу командування. Але він вирішив, що це помилка.

Надто дивно виглядала сама атака. Якщо США справді вирішили розпочати ядерну війну, очікувати п’ять ракет було нелогічно. Крім того, наземні засоби спостереження не підтверджували запуск.

Петров повідомив керівництву, що тривога була хибною. Пізніше з’ясувалося, що він мав рацію. Радянська система супутникового попередження помилково сприйняла відбиття сонячного світла від хмар за ознаки запуску американських ракет. Сьогодні Петров відомий як людина, яка «врятувала світ від ядерної війни».

Але що станеться завтра — коли у програмному забезпеченні ШІ не виявиться поняття «інтуїція»? Стівен Пайфер, аналізуючи заяви про модернізацію «Периметра», зазначив, що оновлення автоматизації змушує замислитися про ситуацію, коли людину поступово виводять із ланцюга ухвалення рішення.

У 1983 році машина помилилася, а Петров вирішив їй не довіряти. Нова епоха може поставити зворотне питання: що станеться, якщо одного дня алгоритм вирішить, що ядерна атака справді почалася, а людини в ланцюгу не буде? Адже це вже було — у фільмах серії «Термінатор» — перегляньте!

Навіщо це Путіну?

Експерти знаходять досить просту відповідь: це загроза всьому світу, яка говорить — не лізьте до нас, не заважайте, нас не зупинити.

Енді Вебер, колишній помічник міністра оборони США, висловлює припущення, що доступ до матеріалів про об’єкт міг бути навмисною дією з боку Росії, щоб Захід саме зараз виявив відновлення роботи «Периметра».

«Яка користь від такої системи, якщо інша сторона про неї не знає? Путін хоче, щоб його противники знали, що ця система функціонує», — говорить Енді Вебер.