В Києві почнуть будувати нові переправи через Дніпро: названо терміни

Нові переправи через Дніпро у Києві почнуть будувати вже наступного тижня. Проєкти мають зберегти рух у разі пошкодження мостів.

Ключові тези:

• У Києві почнуть будувати резервні переправи через Дніпро
• Понтонні конструкції зведуть протягом трьох місяців
• У перспективі розглядають тунель під Дніпром

У Києві вже наступного тижня планують розпочати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро. Йдеться про насипні дамби з понтонними конструкціями, які мають забезпечити сполучення між берегами у разі пошкодження наявних мостів. Про це повідомив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник в інтерв'ю Суспільному.

Наразі визначають конкретні місця для майбутніх об'єктів і проводять підготовчі роботи. За словами Калашника, рішення про створення резервної інфраструктури ухвалили після координаційної наради за участю президента. До роботи залучили міністерство, Агентство відновлення, військових та столичну владу.

"Невідкладні рішення - це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються… Ця робота вже розпочата", - розповів Калашник.

Будівництво таких переправ, за оцінкою міністра, може тривати до трьох місяців. Водночас нові конструкції повинні забезпечити щонайменше половину пропускної здатності чинних мостів.

Калашник зазначив, що через київські мости щодня проходить близько 600 тисяч автомобілів. Тому під час підготовки резервних маршрутів влада визначає локації, які дозволять максимально зберегти транспортне сполучення між лівим і правим берегами.

"У нас у середньому близько 600 тисяч автомобілів перетинають лівий і правий берег протягом доби. І задача - зберегти цю пропускну здатність", - сказав міністр.

Подібні рішення планують застосовувати не лише у столиці. У міністерстві розглядають створення резервних переправ в інших регіонах України, причому йдеться не тільки про Дніпро.

Паралельно опрацьовують масштабніші варіанти. Серед них - швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель під Дніпром. Водночас такі проєкти потребуватимуть значного фінансування, тому влада розраховує на залучення інвестицій, донорської допомоги та міжнародних партнерів.

За словами Калашника, попередні розрахунки показують, що великі інфраструктурні об'єкти можуть коштувати десятки мільярдів гривень, а окремі проєкти - навіть сотні мільярдів.

Водночас першочерговим завданням залишається збереження чинних мостів. Міністерство разом із військовими працює над їхнім захистом, а також готує механізми швидкого відновлення у разі пошкоджень.

"Наша перша задача - забезпечити захист з неба, чим ми займаємося відповідно з військовими. Тобто перша черга - не допустити враження. Друга частина - забезпечити захист. Третя - швидке відновлення. І четверте - прийняти рішення щодо альтернативних резервних переправ", - додав Калашник.

Яка тактика ударів по мостах

Росія може створити серйозну загрозу для київських мостів, якщо її засоби ураження здатні точно бити по окремих конструктивних вузлах споруд. У такому разі стратегічні переправи потребуватимуть додаткового фізичного захисту. Про це повідомив експерт з питань транспортних комунікацій Дмитро Беспалов в інтерв’ю Главреду.

За словами фахівця, сама по собі атака по великій конструкції ще не означає її швидкого знищення. Водночас ситуація суттєво змінюється, якщо удар може бути спрямований у невеликий елемент із конкретним розташуванням.

"Раніше "Шахеди" та інші подібні засоби ураження нас турбували, але, наскільки я розумію, вони не могли настільки точно влучати в конкретну ціль. Міст - велика споруда, проте його окремі вузли, пошкодження яких може мати серйозні наслідки, мають обмежені розміри та конкретне розташування", - розповів Беспалов.

Експерт звернув увагу і на стан самих київських мостів. Частина таких споруд має значний вік або вже перебуває у незадовільному технічному стані, що може посилювати наслідки влучань.

Водночас показовим прикладом Беспалов назвав Антонівський міст, який російські війська тривалий час обстрілювали до того, як почали руйнуватися його прольоти. На цьому тлі особливе значення має точність сучасних засобів ураження.

"Але якщо росіяни здатні дуже точно вражати конкретні вузли мосту, фактично з точністю до десятків сантиметрів, - це погані новини. У такому разі нашим мостам знадобиться додатковий захист", - пояснив він.

Окреме питання - як саме убезпечити стратегічні переправи від таких атак. Беспалов вважає, що для цього можуть застосовуватися різні інженерні рішення, однак їхнє конкретне розташування та призначення він не став розкривати.

"Це можна робити за допомогою спеціальних сіток, інших конструкцій та укріплень. Якщо ворог дійсно може завдавати настільки точних ударів, окремі вузлові елементи доведеться додатково захищати. Водночас я не хотів би коментувати, які саме елементи мостів різних типів є найбільш вразливими. Це конфіденційна інформація, тому коректніше про це не говорити", - додав Беспалов.

Удари по мостах в Києві - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Київська міська військова адміністрація повідомила про зміни режиму роботи мостів столиці у зв'язку з тривогами. В адміністрації уточнили, що дві переправи закриватимуться на 15 хвилин під час повітряної тривоги. Згідно з повідомленням, Південний і Подільсько-Воскресенський мости мають тимчасові блокування руху по 15 хвилин у визначених напрямках, а решта чотирьох переправ працюватимуть у штатному режимі.

The New York Times повідомила про посилення ударів по столичній інфраструктурі та зосередження атак на київських мостах. Видання також пояснило, що за останні три дні було шість ударів по переправах Києва. Внаслідок атак міська влада обмежила або повністю зупинила рух по п’яти з шести автомобільних мостів, а на лівому березі проживає близько мільйона людей, що ускладнює щоденне пересування між берегами.

Народний депутат Володимир Крейденко повідомив, що у разі серйозного пошкодження мостів одним із рішень може стати запуск поромних і понтонних переправ. Крейденко підкреслив, що альтернативні маршрути через Дніпро розглядаються як резервний варіант. Серед можливих маршрутів зазначали сполучення від Славутича до Поштової площі з подальшою пересадкою на метро та пропонували збільшення кількості автобусів, організацію реверсивного руху і велосипедні хаби для зручності пасажирів.