Путін знову сподівається на генерала "Мороза": що загрожує столиці та чи вистоїть Київ взимку

Київ готується до складної зими / © ТСН

Росія відновила масовані удари по енергетиці, почавши чергову зимову кампанію, щоби заморозити Україну. Найбільше ударів країна-терорист зараз завдає по столиці та області. Проте цього разу Київготувався до зими набагато ретельніше. На заходи плану стійкості держава й місто виділили порівну приблизно 20 мільярдів гривень.

Що встигли зробити для захисту та автономності критичної інфраструктури і чому плани росіян влаштувати апокаліпсис у столиці навряд чи досягнуть успіху — у матеріалі кореспондентки ТСН Марії Васильєвої.

Австрійські когенераційні станції під залізобетонним захистом

Потужна когенераційна станція біля одного зі столичних енергооб'єктів може виробляти одночасно електрику і тепло, а як паливо використовує газ. До появи таких об'єктів у Києві йшли майже два роки, починаючи ще з 2024-го.

Над цією станцією зведено металеві антидронові конструкції — зовнішню оболонку захисту другого рівня, а також армовані залізобетонні стіни метрової товщини. Все це розраховано на те, щоби захистити об'єкт від прямого влучання «Шахеда» та від уламків ракет. Від прильоту балістики це, на жаль, не врятує.

Саму когенераційну станцію, сховану під цією залізобетонною шкаралупою, виготовляли в Австрії за спеціальним замовленням. Це не типовий виріб, а фактично конструктор: щоби забезпечити високу потужність — 10 мегават електроенергії і 8 мегават тепла — кілька когенераційних установок змонтували в одну станцію. В умовах блекауту лише такі великі станції зможуть працювати автономно.

«Когенераційні установки, коли електроенергія в мережі зникає, вони не працюють. Лише отакого плану установки можуть працювати на мережу, виходити в так званий "острів" — тобто давати електроенергію, живити об’єкти і не зупинятись. В основному ці невеличкі когенераційні установки контейнерного типу просто лягають, і все. Для них потрібна мережа, тоді вони в мережу можуть щось віддавати. І це теж наша мета була — щоби ці об’єкти були самодостатніми», — розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Когенераційна станція / © ТСН

З подібними викликами не стикалася ще жодна країна світу, тому українцям доводиться бути першопрохідцями. Зараз спільно з оператором електромереж ДТЕК відбуваються навчання: фахівці відпрацьовують підключення нових об'єктів генерації до системи та маневрування у разі блекауту, щоби електрика від автономних об'єктів могла живити критичну інфраструктуру міста.

«Коли немає надзвичайної ситуації, така станція координується диспетчерами "Укренерго", виробляє електроенергію і тепло. Коли ситуація надзвичайна, він набуває функції резервного джерела електроенергії для основного об’єкта критичної інфраструктури, біля якого розташований. Не дай боже пошкодження великого об’єкта, і нам необхідний час для ремонту — відповідно, цей об’єкт буде працювати як електрогенерація і частково як теплова генерація зможе замістити основний об’єкт», — пояснює посадовець.

Дефіцит потужностей та живлення водоканалу

Крім великих станцій, Київ закуповує і менші когенераційні установки — контейнери на 2,5–3 мегавати. Загалом такої автономної генерації, з урахуванням захисту та прокладання інженерних мереж, збудували на 60 мегават. До кінця року заступник голови КМДА Петро Пантелеєв прогнозує зростання цього показника до 200 МВт.

Втім, цього вистачить лише на об'єкти критичної інфраструктури — про заживлення житлових будинків наразі не йдеться, адже столиця споживає майже удесятеро більше — 1950 мегават електрики.

Для кожного об'єкта критичної інфраструктури доводиться шукати специфічне рішення:

Для маленької котельні може бути достатньо дизельного генератора.
Для водоканалу зводять дизельні електростанції. Це дорога енергія, але лише так можна запустити потужні насоси.

«Там дизельні електростанції ми згідно з планом стійкості ставимо. Чому дизельні, а не газові? Тому що водоканал – це великі насоси, які треба обертати. Газові машини не дають великого крутного моменту, запускати щось потужне їм важко. Ми частково цю задачу вирішили, але до кінця року необхідно 23 МВт нам побудувати електростанцій, для того щоб заживити основні об’єкти Водоканалу і вони не залежали від зовнішньої електроенергії», — зазначає Петро Пантелеєв.

Резервні котельні та будівництво нових теплотрас

Крім того, у столиці продовжують будувати нові котельні як резервні джерела тепла для житлових масивів у разі виведення з ладу ТЕЦ.

«Якщо минулого року десь 65% будинків не мали альтернативи джерел тепла, яке постачало їм тепло, то зараз ми кажемо про 20, максимум 25% таких будинків. Всі інші, за умови, що вражено одне джерело тепла, можуть бути забезпечені теплом з іншого джерела», — констатують у міській адміністрації.

Резервне джерело опалення мають отримати, зокрема, мешканці житлового масиву Теремки, які минулої зими залишилися без тепла через руйнування російськими ракетами ТЕЦ-4. Для цього будують нову теплотрасу, роботи планують завершити до кінця року. Об'єкт затримався через протести місцевих активістів проти вирубки дерев у зеленій зоні, однак проєкт переробили, аби мінімізувати шкоду довкіллю.

«Це один з найважливіших проєктів для міста Києва на сьогоднішній день. Близько 200 будинків, заклади освіти і охорони здоров’я та інше, понад 50 тисяч людей — це не можна на ваги ставити з якимись іншими речами, навіть з деревами. Тим більше, що ми мінімізували кількість дерев, які треба зняти, до 5–10 дерев замість 170, як планувалось», — підкреслив Пантелеєв.

Нові загрози: «Шахеди» з тепловізорами та реактивні боєзаряди

Однак і резервна генерація тепла опиняється під загрозою. Є ризик, що росіяни намагатимуться вибивати навіть малі котельні — у ворога вже з'являються «Шахеди» з тепловізорами. Сховати гарячу котельню від такого БПЛА буде непросто.

Замінити три великі столичні ТЕЦ іншими джерелами генерації тепла — завдання наразі непідйомне. Основні станції відремонтували та встановили захист довкола найбільш вразливих блоків.

«Що стосується ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, на мою думку, максимум того, що можна було побудувати для захисту, зроблено наразі. З того, що я бачу, там виконано дуже великий обсяг робіт цього року. І, повірте, це абсолютно різна ситуація з тим, що було рік тому. Минула зима стала драйвером зміни ставлення. Всі зрозуміли загрозу. Це міжсезоння було відпрацьовано дуже активно. Ми набагато краще захистили ключові елементи систем. Але треба розуміти, що захистити їх повністю неможливо», — оцінює ситуацію експерт Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

В енергетичній обороні росіяни шукають слабкі місця. Вперше саме в Києві окупанти застосували на реактивному «Шахеді» боєзаряд кумулятивно-ріжучого типу, яким буквально зрізали електроопору ЛЕП. Вочевидь, надалі їхніми цілями можуть бути високовольтні лінії електропередач. Способу захистити кожну ЛЕП не існує, тому доведеться постійно проводити оперативні ремонти.

Проблема фінансування та заморожування видатків

Забезпечити Київ резервними джерелами електроенергії для житлових будинків поки що залишається довгостроковою метою. Щоби мати генерацію хоча б половини від нинішнього обсягу споживання, потрібно близько 100 мільярдів гривень та 3–4 роки робіт.

Зараз виникли суттєві труднощі з фінансуванням. Через бюджетну кризу уряд заморозив фінансування частини капітальних видатків. Це торкнулося як проєктів підготовки до зими Агентства з відновлення, так і програм місцевих органів влади. Усі платежі проходять через Держказначейство, яке наразі блокує видатки незалежно від джерела походження коштів.

Влада сподівається, що фінансування розморозять наприкінці року, однак це напряму залежить від ритмічності надходження західної фінансової допомоги.