Фіцо повис на волосині: як політична криза в Словаччині тягне проросійський уряд на дно

У Словаччині загострилася політична криза всередині владної коаліції. Частина союзників чинного прем'єра Роберта Фіцо проголосувала в унісон з опозицією, а сам він опинився перед перспективою шукати додаткову підтримку для важливих рішень.

Про можливість проведення дострокових виборів заговорив уже й сам прем'єр, поставивши на порядок денний питання про майбутнє власного уряду.

Для України ця криза відкриває можливість приходу до влади в сусідній державі більш проукраїнських сил, проте підстав для передчасного святкування поки небагато.

24 Канал проаналізував ситуацію навколо коаліційної кризи в Словаччині, щоб з'ясувати, чи справді Роберт Фіцо готовий ризикнути посадою на дострокових виборах, хто може замінити його на посаді прем'єра та чи не ризикує Україна перетворитися на зручну мішень для постійної критики на тлі внутрішньої боротьби за прихильність словацького виборця. Розібратися у внутрішній боротьбі словацької політики допоміг засновник аналітичної спільноти Resurgam Дмитро Корнієнко.

Бунт в рядах союзників: як виникла політична криза в коалції Роберта Фіцо

В останні три роки уряд Роберта Фіцо спирається на доволі хиткий союз трьох політичних сил: його власної партії Smer, партії "Голос" (Hlas) та Словацької національної партії (SNS) на чолі з Андреєм Данко. Партнери розподілили між собою міністерські посади, однак саме боротьба за контроль над одним із відомств поставила під загрозу всю коаліцію.

Безпосереднім приводом до загострення став конфлікт між Андреєм Данко та міністром охорони довкілля Томашом Тарабою, який отримав посаду за квотою Словацької національної партії. Але згодом партійне керівництво втратило довіру до свого висуванця, і Данко почав вимагати його звільнення.

Сам Фіцо намагався владнати суперечку, адже сварка між союзниками загрожувала позбавити його уряд парламентської більшості.

27 вересня прем'єр оголосив про намір відкликати подання про звільнення Тараби. Того ж дня він заявив, що готовий до дострокових виборів уже в січні 2027 року, якщо Данко та Тараба не забезпечать збереження більшості.

На це лідер націоналістів відповів, що його партія за перевибори не голосуватиме. Фактично учасники конфлікту почали публічно перекладати один на одного відповідальність за можливий крах уряду.

Андрей Данко на зустрічі з Сергієм Лавровим / Фото – ТАСС

Та цікаво, що погроза Фіцо аж ніяк не допомогла, і вже 29 вересня депутати від партії Данко підтримали опозицію під час голосування за недовіру Тарабі.

Наступного дня президент Словаччини Петер Пеллегріні офіційно звільнив міністра, а керувати відомством тимчасово доручив самому Фіцо. Прем'єр отримав додаткове міністерство, однак навряд був цьому радий, аджзе конфлікт із партнерами по коаліції так і залишився нерозв'язаним.

Як пояснює 24 Каналу аналітик Дмитро Корнієнко, нинішнє загострення є продовженням давнього політичного протистояння. Однак наближення чергових парламентських виборів, запланованих на наступний рік, робить внутрішні конфлікти особливо невигідними для прем'єра.

Небезпеку для прем'єра створює передусім розклад сил у самому парламенті. До нинішнього загострення уряд спирався на 78 депутатів у 150-місному парламенті, включно з лояльними позафракційними. Втрата підтримки трьох із них залишила б йому лише 75 голосів – на один менше, ніж потрібно для абсолютної більшості. За такого співвідношення навіть невелика депутатська група на правах власниці "золотої акції" отримує можливість диктувати свої умови всій коаліції.

Водночас голосування проти окремого міністра ще не означає готовності депутатів відправити у відставку весь уряд. Корнієнко застерігає від передчасних висновків про остаточний розвал владного союзу.

Зрештою, навіть втрата більшості чи відставка уряду не означатимуть автоматичних дострокових виборів, досі можливе формування нового уряду в чинному парламенті.

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо / Фото – Facebook

Підсумки засідання керівництва Smer 30 вересня також свідчать, що партія Фіцо поки намагається зберегти уряд. Вона закликала союзників до відповідального управління та погодження реалістичного бюджету на 2027 рік, заявивши, що країні потрібна стабільна влада навіть із мінімальною більшістю.

Отже, головне питання зараз – скільки коштуватиме Фіцо чергове примирення. Він може втримати посаду, проте залишитися залежним від союзників, які вже демонструють готовність діяти всупереч його волі та попереднім домовленостям. При цьому попереду – ухвалення бюджету та передвиборчий рік, коли кожен партнер по коаліції дедалі більше дбатиме про власне політичне виживання.

Вибори можуть поховати союзників Фіцо: чому прем'єр Словаччини заговорив про власну відставку

Та якою б критичною не виглядала потенційна відставка прем'єра, дострокові вибори можуть виявитися для Роберта Фіцо, навпаки, способом зупинити подальші політичні втрати. Адже збереження прем'єрського крісла ще на рік означатиме й відповідальність за бюджетні рішення, важку зиму та постійні сварки всередині коаліції. Питання лише в тому, чи готовий він проміняти ці негаразди на ризик самому стати опозицією.

Як пояснює Дмитро Корнієнко, саме необхідність ухвалення непопулярного бюджету на тлі нестабільної більшості може підштовхнути прем'єра до дострокового голосування.

Для союзників Фіцо такий сценарій виглядає ще небезпечнішим. За вересневим опитуванням Ipsos, партія "Голос" мала підтримку 6,6%, а Словацька національна партія Данко взагалі не долає прохідний бар'єр. Отже, навіть сама по собі загроза перевиборів з боку Фіцо є одночасно способом дисциплінувати своїх союзників, адже нинішній конфлікт може коштувати їм не лише міністерських посад, а й депутатських мандатів.

Поточні рейтинги словацьких партій / Джерело – Ipsos

Втім, самому прем'єру соціологія також не обіцяє легкого повернення. У тому ж опитуванні лідерські позиції отримала опозиційна "Прогресивна Словаччина" з 19% голосів, тоді як Smer отримувала всього 16,9%. Проте соціологи наголошують, що ця різниця досі лишається в межах похибки, тож очевидного фаворита поки немає.

Головна проблема Роберта Фіцо сьогодні – нерозуміння, з ким в принципі формувати наступний уряд. Потенційним партнером може стати ультраправа "Республіка". Власне, сам Фіцо також говорив про готовність з ними співпрацювати. Проте за новим розподілом мандатів по соціології – Smer, "Голос" і "Республіка" разом отримували б лише 62 місця зі 150, що також не дозволяє сформувати абсолютну більшість.

Теоретично такий розклад створює можливість для приходу до влади прозахідної (та відповідно – проукраїнської) опозиції на чолі з лідером "Прогресивної Словаччини" Михалом Шимечкою. Аналітик Дмитро Корнієнко вважає якраз перемогу опозиції основним сценарієм:

У підсумку Роберту Фіцо доведеться боротися одночасно за власний результат і за збереження достатньої кількості потенційних союзників. При цьому посилення "Республіки" означає, що невдоволення поточною урядовою кризою може працювати й на користь набагато більш радикальних сил. Для України принципово важливо, як саме прем'єр намагатиметься втримати цих виборців і яким способом шукатиме партнерів для нового уряду.

Україна в епіцентрі політичної боротьби: які позитивні та негативні сценарії розвитку подій

Для України потенційні дострокові вибори у Словаччині несуть одразу дві перспективи. З одного боку, це шанс отримати більш дружній уряд у Братиславі, повернути "старі добрі часи" та зміцнити європейську єдність навколо підтримки Києва, але з іншого – навпаки, ризик нового загострення цих відносин, адже Фіцо за прикладом свого товариша Віктора Орбана може почати активно спекулювати на українській темі у своїй боротьбі за збереження влади.

Спроба об'єднатися з більш радикальними силами може підштовхнути прем'єра до жорсткішої антиукраїнської риторики, щоб акумулювати підтримку виборців, незадоволених підтримкою України.

Водночас Дмитро Корнієнко застерігає від сприйняття негативного сценарію як однозначно неминучого. На його думку, відносини Фіцо з Україною значно складніші, ніж може здаватися з окремих заяв словацького прем'єра.

Водночас проблеми для Києва не обмежуються виключно риторикою. Владу Словаччини, на відміну від Угорщини часів Орбана, складно назвати на 100% проросійською. Дійсно, Фіцо діє більш обережно, але інколи вона робить неприємні "сюрпризи".

Показовою стала історія зпереглядом санкцій проти російських мільярдерів. За повідомленням Euractiv, Словаччина домагалася виключення Михайла Фрідмана із санкційного списку, коли Франція просувала аналогічне рішення щодо Алішера Усманова. Історія навколо санкцій є конкретним прикладом того, як позиція Братислави може допомагати російським інтересам усередині Євросоюзу.

Михал Шимечка разом з іншими членами "Прогресивної Словаччини" / Фото – Facebook

Перемога опозиції на виборах відкрила б можливість змінити цей курс. Лідер "Прогресивної Словаччини" Михал Шимечка виступає за участь країни в "Коаліції охочих" з підтримки України. Він окремо пояснював, що йдеться не лише про військову допомогу, а й про участь у формуванні всієї майбутньої системи європейської безпеки.

Проте, навіть успішний результат опозиції не гарантує тривалої політичної стабільності. Адже опозиційним партіям доведеться так само домовлятися про спільне управління країною, долаючи розбіжності між ліберальними та консервативними силами. Саме на ці суперечності звертає увагу польський аналітичний центр OSW. Тобто виходить так, що спільного бажання усунути Роберта Фіцо може виявитися недостатньо для подальшої злагодженої роботи наступного уряду.

Таким чином, нинішня політична криза послаблює Роберта Фіцо, але ще не означає завершення його політичної кар'єри чи неминучих перевиборів. Для України вона створює реальний шанс на більш конструктивні відносини із сусідом, однак досягнення такого результату пролягає через жорстку виборчу кампанію, і складні коаліційні переговори. Вирішальним буде те, хто зможе сформувати стійкий уряд і у разі перемоги опозиції – чи трансформується їхня риторична готовність підтримувати Україну у послідовну державну політику.