Вчені розповіли про «революційне» відкриття пернатого динозавра: чому воно важливе

Вчені виявили на північному сході Китаю останки чудово збереженого хижого пернатого динозавра, який, ймовірно, умів літати. І це частково змінює існуючі уявлення про еволюційний шлях, який привів птахів до здатності літати, повідомляє Science Alert.

Новий вид назвали Norellraptor barsboldi, він належить до групи мікрорапторів — невеликих пернатих динозаврів, що мали крила. Він також входить до ширшої групи Paraves, яка об’єднує різних терапод, зокрема тих, нащадки яких — птахи — процвітають і донині.

Аналіз скам’янілостей динозавра показав, що еволюційний шлях до польоту був набагато більш розгалуженим, ніж вважалося раніше.

Довжина тіла мікрораптора становить 57 сантиметрів. Виходячи зі стану кісток, вчені визначили, що динозавр ще не повністю завершив свій ріст. Оперення збереглося набагато гірше, ніж кістки, проте, наскільки вдалося встановити вченим, передні кінцівки та хвіст, мабуть, були вкриті пір’ям, пристосованим для польоту, тоді як решта частин тіла була вкрита простим прямим пір’ям.

Особливості будови кісток динозавра та детальний аналіз його місця на еволюційному дереві групи Paraves змусили дослідників переглянути існуючі уявлення про еволюцію польоту у цих тварин. Той факт, що й мікрораптори, і птахи набули здатності до польоту, зовсім не означає, що вони успадкували цю рису від спільного предка.

На думку вчених, політ міг виникнути двічі й незалежно. Ймовірно, шлях до освоєння повітряної стихії у цих динозаврів суттєво відрізнявся від того, який пройшли птахи.

Вчені зазначають, що розвиток «крил» у динозавра зупинився на досить ранньому етапі життя, що протилежно тому, що спостерігається у сучасних птахів.

«Послідовності еволюційних нововведень, пов’язаних із польотом і реконструйованих для цих двох ліній, демонструють стійкі відмінності. У поєднанні з гістологічними даними, що вказують на можливу унікальну модель росту кінцівок у представників підродини Microraptorinae, ці результати спростовують гіпотезу про єдину схему розвитку, що визначала еволюцію літаючих динозаврів, і свідчать на користь того, що в основі виникнення крилатих таксонів групи Paraves лежали різні й незалежні режими відбору», — заявили вчені.

Нагадаємо, нещодавно палеонтологи вперше підтвердили виявлення скам’янілостей диплодока — одного з найвідоміших довгошиїх динозаврів юрського періоду — за межами США. Його останки виявили на ділянці Ла-Техерія неподалік від селища Ель-Кастельяр у провінції Теруель на сході Іспанії, і дослідники припускають, що він міг потрапити до Європи через тимчасовий сухопутний міст близько 150 мільйонів років тому.