Активи "Лукойлу" для людей Трампа: Росія готує новий жест Вашингтону

Угода щодо продажу закордонних активів нафтової компанії "Лукойл" стала частиною переговорів між Росією та США про завершення російсько-української війни, повідомили джерела The New York Times (NYT). Йдеться про продаж активів "Лукойлу", заблокованих за кордоном після введення американських санкцій.

5 вересня Володимир Путін особисто порушив питання про продаж активів "Лукойлу" під час переговорів зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером — спеціальними посланцями президента США Дональда Трампа, які займаються врегулюванням російсько-українського конфлікту. Путін запропонував довести угоду до кінця. За його словами, це підтвердить, що росіяни й американці можуть вести спільний бізнес, зазначив один із співрозмовників видання.

Американці відповіли, що працюватимуть над цим, розглядаючи це як спосіб зміцнити відносини з Кремлем і водночас знизити світові ціни на енергоносії.

Financial Times повідомляла, що на придбання закордонних активів "Лукойлу" претендує група інвесторів, серед яких колишній співвласник "Челсі" Тодд Боулі, брат президента ОАЕ шейх Тахнун та катарська родина аль-Хайят. Усі вони пов’язані з родинами Трампа та Віткоффа.

Боулі пожертвував два мільйони доларів на політичні проєкти президента США; брати аль-Хайят будують курорт в Албанії разом із Кушнером та його дружиною, дочкою президента США Іванкою Трамп; шейх Тахнун інвестував у проєкти Кушнера, Віткоффа та синів Трампа.

Зв’язки Кушнера та Віткоффа з учасниками угоди щодо "Лукойлу" викликають питання щодо конфлікту інтересів і наочно демонструють, чому друзі та члени родини Трампа не повинні бути його радниками з питань зовнішньої політики, заявила NYT колишня прокурорка Міністерства юстиції США Хуей Чень.

Сума можливої угоди не уточнюється. Раніше "Лукойл" оцінив свої закордонні активи у 20 млрд доларів. Для угоди з їхнього придбання через американські санкції необхідний дозвіл Мінфіну США. Тому вирішальну роль у виборі покупця відіграватиме адміністрація Трампа.

При цьому, як заявив міністр енергетики США Кріс Райт, запроваджувати чи не запроваджувати "пекельні санкції" — мита до 100% проти найбільших покупців російських енергоресурсів — Трамп вирішить після "оцінки наслідків і компромісів". Мова йде насамперед про Китай та Індію, які закуповують російську нафту.

За словами міністра в інтерв’ю CBS News, Трамп зазвичай відкладає такі рішення "до самого кінця". По суті, у Трампа є час до 18 жовтня після підписання закону на те, щоб або ввести санкції, або надіслати Конгресу пояснення, чому він цього не зробив.

Жест, що свідчить про доброзичливе ставлення Путіна до Трампа

Інформацію про продаж активів російської компанії "Лукойл", як вважає політолог Володимир Фесенко, слід сприймати спокійно, оскільки Трамп заробляє на своєму статусі та на своїй миротворчій діяльності.

"Нещодавно вийшла колонка Валерія Залужного, в якій він написав, що мир не може бути таким, як у бізнес-угоді. А Трамп діє саме за цим принципом. Неважливо, чи йдеться про газовий сектор, Іран чи російсько-українську війну — завжди присутня бізнес-складова. Трамп заробляє, зокрема, на своїх миротворчих ініціативах. У даному випадку це не пов’язано безпосередньо з припиненням війни між Росією та Україною, бо припинення війни немає. Але проблема "Лукойлу" виникла ще минулого року. Нагадаю, "Лукойл" опинився під санкціями — причому під санкціями, які оголосила адміністрація Трампа, а не Байдена", — розповідає Фокусу політолог.

Тобто сама адміністрація Трампа ввела санкції проти "Лукойлу" та ще однієї російської компанії. І в усьому світі виникла проблема: що робити з активами "Лукойлу". Те, що зараз вони вирішили прибрати ці активи до рук, якраз пов’язано з підходом Трампа. Судячи з усього, вони про це домовлялися.

"Ми точно не знаємо, але Віткофф із Кушнером могли окремо обговорювати це під час свого візиту до Москви. Це така угода. Це жест доброзичливого ставлення Путіна та Кремля до Трампа. Вони демонструють: "Ми готові домовлятися з вами". Активи перебували під санкціями, і питання полягало в тому, хто їх купить. Це наслідок бізнес-підходу Трампа до своєї діяльності", — підкреслює Фесенко.

Нові санкції проти РФ можуть відкласти

До 18 жовтня Трамп має обґрунтувати свої рішення — вводити чи не вводити санкції. Сам закон він уже підписав. "Лукойл" уже перебував під санкціями, тому це не має стосунку до закону Ліндсі Грема. Впливатимуть інші обставини.

"Ціна на нафту зростає. Зростає ціна на дизельне паливо у США. Тому якихось "пекельних санкцій", найімовірніше, не буде. Головна особливість цього закону — саме вторинні санкції: санкції проти країн, які купують російську нафту. Проти Китаю таких санкцій не буде, тому що всього два тижні тому, навіть трохи менше, Трамп і Сі Цзіньпін домовилися про продовження торговельного перемир’я. А ось Індія — під питанням", — зазначає експерт.

Політолог нагадав, що США та Китай домовилися до січня 2027 року не вводити жодних нових мит. Але Індія — це інша справа. Вона вже заявила про скорочення закупівель російської нафти та збільшення закупівель американської нафти. Потрібно подивитися на подальший розвиток ситуації.

А що стосується санкцій безпосередньо проти Росії, то з економічної точки зору, навіть якщо їх буде введено, вони не матимуть істотного значення. Обсяг торгівлі між США та Росією з 2022 року, коли були введені масштабні санкції, зокрема відключення Росії від SWIFT та багато інших заходів, скоротився майже вдесятеро. Зараз він становить, за різними оцінками, близько 3–4 млрд доларів на рік. І те, що залишилося, є важливим для США: наприклад, закупівлі добрив та урану, а також деякі інші товари.

Тому США можуть запровадити додаткові мита, але це суттєво не вплине на Росію та її здатність вести війну проти України. Адже основні доходи Росія отримує не від торгівлі зі США, а від продажу своєї нафти іншим країнам.

"Тож я не очікую нічого надзвичайного. Трамп або проігнорує цю норму — як це час від часу трапляється з нормами американських законів. Але навіть якщо він надасть обґрунтування, то, найімовірніше, може прийняти рішення просто відкласти введення санкцій проти Росії на певний термін — залежно від того, як Росія ставитиметься до мирних переговорів і припинення війни. Тож можливе таке паліативне, компромісне рішення — відкласти введення санкцій проти Росії", — підсумовує політолог.

"Дух Анкориджа" ще не зник

Трамп влаштовує істерику через дефіцит дизельного палива, звинувачуючи в цьому Зеленського та Україну, хоча будь-якому школяреві зрозуміло: причина дефіциту — Близький Схід. Саме дії Трампа в Ірані призвели до того, що виник дефіцит дизельного палива і різко підскочили ціни. І все йде до того, що Трамп точно не поспішатиме вводити "пекельні санкції" щодо Росії, вважає політолог Андрій Золотарьов.

"Після Анкоріджа Трамп не зміг виконати взяті на себе зобов’язання, але від них не відмовився. Не відмовився й Путін. І це яскравий показник того, що "дух Анкоріджа" нікуди не зник. Розмови про те, що Анкорідж — це вже все, можливо, дещо перебільшені", — каже Фокусу політолог.

Те, що санкції навряд чи суттєво допоможуть Трампу на виборах, також цілком очевидно, оскільки у республіканців там катастрофічна ситуація, зазначає експерт. Вони можуть програти традиційно "червоні" республіканські штати — Канзас і Техас, де відбуваються вибори губернаторів та сенаторів від штату. Це може призвести до катастрофічних для республіканців наслідків.

Американці бачать цінник на заправній станції: майже 7 доларів за галон дизельного палива. Для них це головний показник того, що робота команди Трампа не є успішною.

Росія відкуповується акціями "Лукойлу"

А те, що на акції "Лукойлу" претендують люди Трампа, не дивно. Там, де гроші, там завжди Трамп, який вміє їх рахувати. Корупція і Трамп — це дві взаємопов’язані речі, вважає політолог. Тим більше з огляду на те, що його оточують суцільні ділові люди. Зять Кушнер і Віткофф не випадково почали часто навідуватися до Москви — ніби їм десь пообіцяли золоті гори.

"У угоді з "Лукойлом" немає нічого дивного. Можливо, саме це вони обговорювали з Дмитрієвим на полях Генеральної Асамблеї. Цілком допускаю такий варіант. Ну, факт є факт. Це виглядає як своєрідна відкупна: Росія отримує певні вигоди, а натомість — жодних нових санкцій. Хоча санкції й так уже були, тому навряд чи справа саме в цьому", — підкреслює політолог.

Але до саміту АТЕС жодні санкції проти РФ скасовані не будуть, упевнений Золотарьов. Що буде далі — покаже час.

Раніше Фокус повідомляв, що Україна надасть адміністрації Дональда Трампа та Конгресу перелік російських компаній, суден та фізичних осіб, щодо яких вона хотіла б, щоб проти Росії були застосовані "пекельні санкції".

Також Конгрес США розглянув законопроект про "пекельні санкції" проти Росії та Ірану: тіньовий флот, покупці російської нафти та мита до 500% для країн, що підтримують Москву. Президент США підписав їх, і рішення щодо санкцій ухвалюватиме особисто Трамп.