“Банда” Ніколаса Імса: гримдарк про героїв, монстрів та рок-н-рол

Сучасне фентезі здебільшого застрягло між двома крайнощами. З одного боку маємо епічний канон у дусі Толкіна, де добро і зло розписані заздалегідь, а герої занадто позитивні або негативні. З іншого, в нас є гримдарк і темне фентезі, де автори настільки захопилися цинізмом і брудом, що часом забувають, навіщо взагалі розповідають історію. Не знаю як ви, але я від цього трохи втомився, тому коли взяв до рук книги “Королі Жаских Земель” та “Кривава Роуз” автора Ніколаса Імса, чекав на черговий перепис тих самих тропів. Натомість отримав щось значно живіше і крутіше, тому хочу поділитися цими книгами з вами.

“Банда” / The Band

Автор Ніколас Імс
Видавництво Nebo Booklab Publishing
Мова Українська
Перекладач Олексій Чупа
Кількість сторінок 480, 512
Обкладинка Тверда
Рік видання 2025
Розмір 163×240
Сайт nebopublishing.com.ua

Головна фішка серії “Банда”, а саме в неї входять ці дві книги, ховається в її незвичній концепції. Автор узяв жанр грімдарк, додав класичний загін найманців і перетворив його на умовний рок-гурт. Банда тут це група, тур це похід на квест, а виступ є фактично полюванням на конкретне чудовисько. Також в них є людина, яка виконує роль менеджера, займається логістикою та піаром і це такий собі концертний директор.

На мою думку, це не просто дотепна лінгвістична гра, а повна зміна оптики, крізь яку читач дивиться на пригодницьке фентезі, адже класичне фентезійне полювання на монстрів перестає бути рутинним винищенням і стає реальним перформансом.

Кожен учасник легендарної банди “Сага” відповідає музичній ролі. Наприклад, Клей Купер, на прізвисько Неквапнорукий, грає роль басиста, і тримає ритм усього гурту. Його щит є фундаментом захисту групи. Є тут хлопака на ім’я “Золотий” Гейб. Він фронтмен і вокаліст, харизматичний лідер із легендарним мечем Велікор, який здатен вести за собою натовп.

Також є Генелон і він в нас соло-гітарист, а ще найнебезпечніший член банди. Також в них є людина, що б’ється двома кинджалами з такою швидкістю й ритмом, що задає темп кожній сутичці, ніби барабанник, який тримає весь склад разом. А маг Аркандіус Муг виступає таким собі ексцентричним клавішником і спеціаліст зі спецефектів.

Найманці, яких колись боялися навіть найстрашніші чудовиська, тепер розійшлися, постаріли, потовстішали або спилися, а часто і те, і те одразу. Коли до Клея приходить колишній товариш Золотий Гейб з проханням врятувати його доньку Роуз, яка опинилася в облозі у ворожому місті, банда змушена знову зібратися заради свого останнього туру.

Зміна перспективи додає серії глибини, яку рідко зустрінеш у продовженнях. Тем Гешфорд виконує функцію спостерігача, а Роуз стає трагічною фігурою, яка женеться за міфом власного батька і не завжди усвідомлює ціну цієї гонитви.

Новий склад банди, до якого входять друїн, похмура чаклунка з магічними татуюваннями, що оживають, і перевертень Брюн, розширюють сюжет особистими історіями та роблять його масштабнішим.

Роман “Кривава Роуз” також додає ще один шар устрою цього світу. Ними є так звані арени — місця, де банди б’ються з монстрами заради грошей і популярності. Через них добре видно, як слава з органічного результату реальної смертельної боротьби перетворюється на товар.

У серії Ніколаса Імса є всі формальні ознаки темного фентезі але там, де такі автори як Джо Аберкромбі чи Ґлен Кук бачать переважно безвихідь, Імс однозначно лишає простір для людяності. Створений письменником світ жахливий, але вчинки головних героїв здебільшого ні. Тут вірність друзям і здатність до самопожертви залишаються непохитними цінностями попри загальний цинізм навколишнього середовища.

Якщо ж говорити про слабкі місця романів, то місцева магічна система працює радше як інструмент сюжету, ніж як чітко структурований набір правил. Тому прихильники суворого та деталізованого підходу до різних магічних систем можуть залишитися незадоволеними.

Трапляються і моменти, де відчувається класична “сюжетна броня” героїв, коли вороги не добивають їх у зручний для історії момент. Але це можна закинути, мабуть, половині фентезійних історій, тому для мене це точно не мінус. Просто побачив це і ділюся з вами, щоб ви мали уявлення про серію “Банда” загалом.

З плюсів виділю героїв. Персонажі тут прописані з реальними емоційними травмами, зрозумілою мотивацією і відчутним дорослішанням від книги до книги. Також ту є чудовий гумор, але він ніколи не заважає драмі, а драма ніколи не перетворюється на суцільний морок. А динамічний темп, дотепні діалоги та щирість, з якою автор говорить про старіння, дружбу і ціну слави, роблять цю серію чимось набагато більшим, ніж просто розважальним фентезі про найманців. Принаймні для мене.

Обидві книги серії “Банда”, “Королі Жаских Земель” і “Кривава Роуз”, вийшли українською у видавництві Nebo BookLab Publishing. Обидві мають збільшений формат, тверді палітурки з кольоровими ілюстраціями, а головне в них круті жанрові обкладинки. Видання виглядають доглянуто, а формат зручний для полиці поруч з іншими грубими фентезійними цеглинами. Особливо якщо ви збираєте книги від цього ж видавництва.