Без телефону і зв'язку: юристка пояснила, коли можуть вилучити майно військовозобов'язаного у ТЦК

Працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) не мають законних підстав примусово вилучати у військовозобов'язаних телефони чи інші особисті речі. Водночас у приміщенні ТЦК можуть діяти правила пропускного та внутрішньооб'єктового режиму, які передбачають заборону фото- та відеозйомки. Про це Фокусу розповіла адвокатка Надія Корінна.

За її словами, жоден закон чи підзаконний нормативно-правовий акт не надає військовослужбовцям або працівникам ТЦК повноважень примусово забирати у громадян засоби зв’язку чи особисті речі.

Водночас вимога припинити зйомку або вимкнути телефон у приміщенні ТЦК може бути законною, якщо там встановлено відповідний режим. Так само людині можуть запропонувати добровільно залишити телефон на контрольно-пропускному пункті у спеціальній шафі для тимчасового зберігання.

Будь-яке фізичне відбирання телефону силою, примусовий обшук кишень або утримання речей проти волі власника поза межами встановленого процесуального порядку є прямим перевищенням службових повноважень.

Коли в ТЦК можуть вилучити майно

Корінна зазначає, що примусове обмеження права власності та користування майном регламентується КУпАП або Кримінальним Процесуальним Кодексом України. За її словами, вилучення допускається щодо речей, які є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення. Ба більше, факт вилучення має бути зафіксований у відповідному протоколі, а його копію повинні вручити особі.

Адвокатка також звернула увагу на процедуру особистого огляду. За її словами, його мають право проводити уповноважені службові особи, переважно працівники Національної поліції.

Чи можуть працівники ТЦК затримати людину

Окремо адвокатка розповіла про ситуації, коли військовозобов'язаного фактично утримують у приміщенні ТЦК та СП.

"Затримання, а точніше адміністративне затримання здійснюється виключно поліцією", — зазначила Корінна.

Вона наголосила, що адміністративне затримання не може тривати понад три години, а у виняткових випадках, до 72 годин. Про затримання мають бути негайно повідомлені родичі та Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

За словами адвокатки, примусове утримання військовозобов'язаного працівниками ТЦК без його волі залежно від обставин може мати ознаки незаконного позбавлення волі або викрадення людини за статтею 146 Кримінального кодексу України, перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах воєнного стану за статтею 426-1 КК України. Якщо до таких дій залучені поліцейські, вона також допускає застосування статті 365 КК України.

Що робити, якщо забрали телефон або людину не відпускають

Адвокатка радить у такій ситуації не йти на свідомий конфлікт, особливо якщо людина фактично залишається без зв'язку та підтримки. За можливості потрібно повідомити про своє місцезнаходження родичів або близьких. Якщо людині дають документи на підпис, Корінна радить не відмовлятися від підпису, а письмово зазначати свої заперечення та можливі порушення.

Як приклад вона наводить формулювання: "Мій телефон вилучено примусово, мене позбавлено конституційного права на правничу допомогу (ст. 59 Конституції України). Порушено процедуру проходження ВЛК. Не враховано наявні хвороби тощо".

Якщо родичі знають, що людина перебуває у ТЦК, але не можуть із нею зв'язатися, адвокатка радить невідкладно звертатися до адвоката.

За її словами, у разі порушення законодавства працівники ТЦК можуть нести дисциплінарну відповідальність за результатами службового розслідування, а залежно від обставин, і кримінальну. Корінна рекомендує залучати до таких ситуацій адвоката, який має досвід надання правничої допомоги саме у справах, пов’язаних із роботою ТЦК та проходженням військової служби.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про нові штрафи для водіїв та за що можуть забрати права.